Вирок від 03 березня 2026 р. у справі №163/785/25 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/785/25

Провадження № 1-кп/163/61/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12024030000000323 від 17.07.2024 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Льотниче, Володимирсько-

го району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого на посаді водія у Володимирському спортивному ліцеї Волинської обласної ради, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено-

го ч. 3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Володимир-Волинський Волинської області, жителя АДРЕСА_3 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, завідувача господарством господарської групи, водія автотранспортних засобів (за сумісництвом) КП «Володимирський ЦПМД», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено-

го ч. 3 ст. 332 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 , працюючи водієм у ТзОВ «Володимир-Транс», та ОСОБА_5 , який залучався в якості другого водія автобуса, діючи за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи дозвіл на виїзд за межі території України в умовах воєнного стану, відповідно до системи «Шлях», з корисливих мотивів, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, здійснили спробу організації та незаконного переправлення через державний кордон України громадян: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_4 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_5 , які не мали права перетину державного кордону в умовах воєнного стану, при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_7 , переслідуючи мету незаконного перетину державного кордону України до Республіки Польща, оскільки, як особа призовного віку, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 із подальшими змінами, не мав права перетину державного кордону України, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи про можливість його переправлення через державний кордон України до Республіки Польща. Невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , погодилася виконати прохання ОСОБА_7 за грошову винагороду сумі 20000 доларів США, що станом на 30.11.2024 згідно курсу НБУ становило 831912 грн, які останній передав невстановленій досудовим розслідуванням особі при особистій зустрічі, що мала місце на початку листопада 2024 року, точної дати і часу досудовим розслідуванням не встановлено, у м. Тернопіль, Тернопільської області, по вул. Довженка, між будинками N? 6 та N? 8.

Крім того, ОСОБА_8 , переслідуючи мету незаконного перетину державного кордону України до Республіки Польща, оскільки, як особа призовного віку, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 із подальшими змінами, не мав права перетину державного кордону України, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи про його переправлення через державний кордон України до Республіки Польща. Невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , погодилась виконати прохання ОСОБА_8 за грошову винагороду у сумі 18000 евро, що станом на 30.11.2024 згідно курсу НБУ становило 789526 грн., які невстановленій досудовим розслідуванням особі, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб в листопаді 2024 року передала мати останнього - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , керуючись вказівками невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , завчасно прибули до ресторанно-готельного комплексу «Машівський бір», де 23.11.2024 о 19 год 46 хв., отримавши вказівку невстановленої досудовим розслідуванням особи, вийшли до автобусної зупинки, розміщеної неподалік ресторанно-готельного комплексу «Машівський бір», на автодорозі М07, в бік м. Ковель, куди, діючи за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою, на рейсовому автобусі марки «Неоплан», р.н.з. НОМЕР_1 , під`їхали ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Після чого, о 19 год 50 хв. 23.11.2024 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сіли в автобус та вирушили в якості пасажирів у напрямку пункту пропуску МАПП «Ягодин».

Під час руху до пункту пропуску МАПП «Ягодин» з метою організації незаконного переправлення осіб через державний кордон шляхом їх приховування від прикордонного контролю в технічній порожнині автобуса марки «Неоплан», р.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою між собою та невстановленою досудовим розслідуванням особою, згідно з попередньо розробленим планом, ОСОБА_4 зупинив автобус біля АЗС «АМІК ЕНЕРДЖІ», що у с. Римачі, вул. Дорожна, 1, Ковельського району, Волинської області, де дав вказівку ОСОБА_5 здійснити дії щодо приховування пасажирів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до технічної порожнини багажного відділення автобуса та проінструктувати щодо їх поведінки під час проходження прикордонного контролю в МАПП "Ягодин".

В подальшому ОСОБА_4 прослідував автобусом марки «Неоплан», р.н.з. НОМЕР_1 , до пункту пропуску МАПП «Ягодин», що за адресою: с. Старовойтове, вулиця Прикордонників, 1, Ковельського району, Волинської області, де при в?їзді о 20 год. 21 хв. 23.11.2024 у пункт пропуску повідомив працівнику прикордонної служби, що в автобусі знаходиться три особи, включаючи двох водіїв та одного пасажира ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який перебував в салоні автобуса. Під час проходження митного та прикордонного контролю автобус марки «Неоплан», р.н.з. НОМЕР_1 , був скерований для проведенням огляду за допомогою скануючої системи «Рапіскан». В цей час ОСОБА_4 , з метою уникнення можливості бути викритим у вчиненні незаконного переправлення осіб через державний кордон, дав вказівку ОСОБА_5 випустити ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з технічної порожнини багажного відділення вказаного автобуса, внаслідок чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були помічені працівниками державної прикордонної служби, які припинили протиправні дії групи осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , спрямовані на незаконне переправлення вказаних громадян через державний кордон України.

В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було затримано працівниками поліції ВП №1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області в порядку ст.208 КПК України.

В ході досудового розслідування дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України, як незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб щодо кількох осіб, з корисливих мотивів.

Прокурор ОСОБА_3 у судових дебатах підтримав пред`явлене обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посилаючись на обставини, викладені в обвинувальному акті, просив суд призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 3 ст. 332 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з організацією міжнародних перевезень пасажирів та вантажів, з конфіскацією майна, а обвинуваченому ОСОБА_5 - призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з організацією міжнародних перевезень пасажирів та вантажів, з конфіскацією майна. Також просив залишити кожному з обвинувачених попередньо обраний запобіжний захід та покладені обов`язки до набрання вироком законної сили.

Адвокат ОСОБА_6 у ході виступу в судових дебатах вказав, що обставини обвинувачення сторона захисту не заперечує, однак жодного доказу про те, що будь-які кошти передавались обвинуваченим за незаконне переправлення осіб через державний кордон України матеріали справи не містять, а тому просив суд перекваліфікувати дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 332 КК України на ч. 2 ст. 332 КК України, у зв`язку з недоведеністю кваліфікуючої ознаки - корисливий мотив, та, з урахуванням пом`якшуючих покарання обставин, просив призначити обвинуваченим мінімальне покарання в межах санкції ч.2 ст.332 КК України із застосуванням ст.75 КК України.

В ході судового розгляду та дослідження наданих доказів та матеріалів кримінального провадження судом встановлено такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав частково, зокрема, визнав незаконне переправлення осіб через державний кордон України, заперечивши вчинення правопорушення з корисливих мотивів. Пояснив, що на початку 2024 року до нього зателефонував чоловік на ім`я ОСОБА_11 і запитав чи не хоче він перевозити людей через кордон та товар по Таксфрі за винагороду. В той час він офіційно працював водієм автобуса на фірмі та здійснював поїздки в Республіку Польща. Оскільки роботи на той час як такої не було, у зв`язку з військовим станом, тому на пропозицію ОСОБА_11 він погодився. В подальшому декілька разів перевозив людей та товар, за що отримував грошові кошти. Орієнтовно за 2 тижні до 23.11.2024 року йому знову зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що в нього є товариш чи знайомий, якого потрібно перевезти через кордон, однак перевезти необхідно незаконно, з приховуванням від митного контролю, пояснивши, що в того знайомого були проблеми з ТЦК. Він знав, що в автобусі є тайник (ніша), однак, хто саме її виготовив - йому невідомо, особисто він змін в конструкцію автобуса не вносив. 23.11.2024 року в автобусі слідували, крім нього, ще ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , який попросив його перевезти через кордон, але на митниці останнього висадили прикордонники. ОСОБА_5 не знав, що в автобусі переміщуються інші пасажири, про це дізнався лише перед кордоном. За деякий час до цього зідзвонились з ОСОБА_11 і останній повідомив, що перевезти через кордон необхідно його кума та швагра, яких треба забрати від «Машівського бору». По дорозі перед кордоном, біля магазину Добробут, точно вже не пам`ятає, заховали людей в нішу. ОСОБА_5 попросив поїхати в Польщу разом з ним, при цьому повідомив, що з ними будуть їхати люди, але в який спосіб - він не знав, про спосіб їх переміщення дізнався лише перед кордоном, коли люди перелазили в нішу. Обвинувачений сам інструктурував цих людей як їм залазити в нішу, скільки часу необхідно сидіти. Коли заїхали на митницю, прийшов прикордонник і запитав про кількість людей в автобусі, на що він відповів останньому, що троє. Інший прикордонник (свідок по справі) скерував автобус на рентген. Перед цим обвинувачений наказав ОСОБА_5 висадити людей з ніші. Коли вони вийшли, їх помітили прикордонники. Цих людей переміщував на прохання ОСОБА_11 , при цьому будь-якої винагороди за їх переміщення не отримував. В такий спосіб переміщував людей лише один раз. ОСОБА_5 ніякої винагороди не отримував, йому давав лише відсотки за переміщуваний товар, та й водієм останній оформлений не був. Обвинувачений отримував заробітну плату на фірмі та відсотки за переміщення товару. На той час розумів, що незаконно переміщує людей через кордон. В Республіку Польща їздили часто, орієнтовно 10 разів на місяць, возили людей, товар по таксфрі. За товаром приїжджав бус і водій розраховувався готівкою, а людям продавали білети. По цих двох пасажирах ОСОБА_11 повідомив, що в них якісь проблеми з документами, але чи в Україні, чи в Польщі він не знав. Розумів, що ці особи не мають права виїзду за кордон, у зв`язку зі встановленими обмеженнями. У вчиненому розкаявся, просив суд суворо його не карати.

Допитаний в ході судового слідства обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав частково, заперечивши корисливий мотив. Пояснив, що 23.11.2024 року була субота і він знаходився вдома, оскільки наступного дня мав їхати по роботі в місто Київ. В той день йому зателефонував ОСОБА_4 і запитав чи не хоче він поїхати разом з ним в Республіку Польща по товар, при цьому сказав, що поїдемо туди і назад і до наступного дня повернемося. Також вказав, що будемо перевозити людей. Про те, що пасажири будуть переміщуватися з приховуванням дізнався безпосередньо біля кордону. Перед «Машівським бором» дізнався від ОСОБА_4 , що необхідно забрати людей і завезти в Польщу. Будь-якої винагороди за їх переміщення не отримував. Цих двох пасажирів забрали біля Машівського бору. Чи купували вони білети, йому невідомо. Пересадка пасажирів відбувалася перед магазином «Добробут», зупинились на обочині і пасажири пролізли через люк у схованку. При цьому будь-яких порад, вказівок цим людям особисто він не давав. За кермом автобуса постійно знаходився ОСОБА_4 , а він слідував в якості помічника водія, механіка, вантажника товару, оскільки відповідної категорії він не мав. Коли прибули на кордон, то автобус зупинили прикордонні служби, прикордонник запитав про кількість пасажирів в автобусі. Після цього прийшов інший прикордонник та пасажира, який знаходився з ними в автобусі, зняли з рейсу через проблеми з паспортом, а автобус відправили на рентген. ОСОБА_4 наказав висадити людей зі схованки, тоді він відкрив люк і сказав, щоб пасажири виходили та чекали біля автомобіля (якоїсь фури), вони вилізли з люка і їх побачили прикордонники. Крім цього, пояснив, що раніше теж їздив з ОСОБА_4 автобусом, переміщували товар, за що він отримував відсотки, які безпосередньо платив йому ОСОБА_4 . Орієнтовно отримував 100-200 злотих за поїздку. Їздив в якості помічника водія, сам знятий з військового обліку у зв`язку з перенесеним інсультом. По товар їздив з метою заробітку коштів для свого батька, якому мали робити операцію по заміні суглобів. На той час працював волонтером у Червоному Хресті та завгоспом у ЦПМД Володимирської поліклініки, зарплата була мінімальна, а тому намагався заробити кошти для свого батька. Особа ОСОБА_11 йому невідома, про нього він нічого не знав. Визнав, що погодився на незаконне переміщення людей через кордон, допомагав людям сховатися. У вчиненому розкаявся, про скоєне шкодує, просив не обирати відносно нього сувору міру покарання, врахувавши його сімейний стан та щире каяття.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 суду показав, що в умовах воєнного стану та у зв`язку з обмеженнями, які діють щодо перетину державного кордону, він цілеспрямовано шукав оголошення щодо надання послуг та сприяння виїзду за кордон, залишав відповідні заявки з зазначенням свого контактного номеру телефону, у зв`язку із чим пізніше зателефонувала незнайома йому особа і запропонувала допомогти з питанням його виїзду за кордон. Зазначив, що попередньо вони обговорили суму, яка становила 20 тисяч доларів США, і деталі щодо плану перетину кордону України. Крім того, будучи під присягою та повідомленим про кримінальну відповідальність за відмову від надання показань та за дачу завідомо неправдивих показань, стверджував, що кошти в сумі 20 тисяч доларів США передавав в м. Тернопіль невідомій особі чоловічої статі віком близько 50 років, однак, точного місця передачі коштів не пам?ятає, і, при цьому, ніяких гарантій щодо успішного перетину кордону йому ніхто не давав, лише запевнили, що все буде добре. Крім того, зауважив, що при передачі коштів письмової розписки йому ніхто не надавав, будь-які договори чи угоди між ними не укладались. Щодо подальшого розвитку подій зазначив, що в листопаді 2024 року робив спробу перетину кордону, його дії координував через месенджер "WhatsApp" чоловік на ім`я ОСОБА_11 . Стверджував, що за вказівкою цього чоловіка він прибув в готельно-ресторанний комплекс «Машівський Бір», після чого йому зателефонували і сказали наступного дня вийти на зупинку біля комплексу. Вказав, що коли вийшов в обумовлене місце, то побачив як приїхав великогабаритний автобус до комплексу, однак була темна пора доби, тому ні марки, ні кольору автобуса він не розгледів. Побачив лише наступного дня, що автобус був синього кольору. Коли зайшов в автобус, то побачив лише водія та його напарника, інших пасажирів не було, та прийшов ще один чоловік зі світлим волоссям, і автобус рушив. Зазначив, що невдовзі автобус зупинився на узбіччі дороги, незнайомі чоловіки відкрили багажне відділення і наказали йому і ще одному чоловіку сховатись там, вказавши, що після перетину кордону їх випустять. Зауважив, що перед цим забрали документи та телефон, обіцяли повернути після перетину кордону. Коли приїхали на митницю, то відкрили двері багажного відділення і сказали, щоб вони швидко виходили, автобус рушив, прийшли прикордонники і повідомили, що їх затримано, потім приїхали поліцейські. Хто конкретно давав вказівку залізти в багажне відділення, достовідно не пам?ятає. Крім того, показав, що ні за проїзд, ні за інші послуги чоловікам - водіям автобуса він не оплачував нічого, а документи і телефони повернули вже пізніше на митниці. Зауважив, що під час руху чоловіки не розмовляли між собою та ніяк не спілкувались. Вказав, що його дії координував чоловік, який назвав себе « ОСОБА_11 », а після цієї операції будь-яких коштів йому ніхто не повернув.

Допитана в якості свідка ОСОБА_21 суду показала, що минулої осені вона працювала в готелі «Машівський Бір» покоївкою, в готельному комплексі номерний фонд становить 21 готельних номерів. Зазначила, що під час поселення гості пред`являють паспорт, та при заселенні записують прізвище, ім?я та по батькові, номер телефону в журнал. На запитання прокурора відповіла, що гості при поселенні розраховувалися готівкою або через касовий апарат, а коли касовий апарат не працював, то кошти надсилали на карту грошовим переказом. Стверджувала, що особисто з нею ніхто з гостей не розраховувався валютою, євро ніколи не брала, в той час працювали три покоївки, заселення відмічали у відповідній таблиці в шахматному порядку, кімнату здавали до 12 год. наступного дня і до розрахункової години гості повертали ключі. Зауважила, що були випадки, коли гості достроково залишали кімнату. На запитання прокурора, показала, що про деталі заселення та перебування в готелі вказаних осіб ( ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ) не пам?ятає.

Допитаний свідок ОСОБА_24 суду показав, що він 23.11.2024 року заступив на добове чергування на КПП «Ягодин». Зазначив, що близько 23 год. спустився в автобусний зал, де проводилось оформлення автобусів, в той час як на паспортний контроль прибув автобус сполученням «Володимир -..., якесь польське місто», достовірно уже не пам`ятає. Зауважив, що в автобусі був лише один пасажир, якого було повернуто на підставі постанови Кабінету Міністрів України №57, тому в нього виникли сумніви щодо водіїв даного автобуса, і законності перетину автобусом кордону, оскільки автобус був без пасажирів, але було два водії. У зв`язку з його підозрами, прикордонним нарядом «огляд транспортних засобів» підозрілий автобус скерували на сканування системою «Рапіскан». Зазначив, що, спостерігаючи на моніторі за оглядовим боксом, бачив як автобус рухався по автобусній смузі руху, а за рампою автобус призупинився і відкрились двері, побачив, що вибігло двоє осіб чоловічої статі, які не орієнтувались в просторі, та відмітив, що в контрольному талоні було вказано - троє осіб. Вказані чоловіки надали йому паспорти, сказали, що вийшли з автобуса, і він провів первинне опитування. Вказав, що на його запитання один з чоловіків повідомив, що з Тернополя, а інший - з Харкова. Крім того, зазначив, що в ході розмови з`ясував, що в одного з чоловіків на ім`я ОСОБА_7 були проблеми з сім?єю, що він продав весь бізнес і хотів будь-яким шляхом потрапити за кордон в Європейський Союз. Повідомив йому, що за перетин кордону він заплатив 20 тисяч доларів США та вказав, що зі слів іншого чоловіка, за нього заплатила його хрещена мати за можливість перетнути ним кордон, яка знаходиться за кордоном, в сумі 18 тисяч євро. Зазначив, що з автобуса вийшли двоє водіїв, прийшли митники, прикордонники, після чого шляхом експерименту та перевірки версії подій, запропонували чоловікам залізти в конструктивну порожнину автобуса, вони залізли, потім вилізли, після чого викликали СОГ, співробітників поліції, оперативників. Вказав, що водії автобуса нервували, заперечували, що вони їхали з ними, хоча в той час автобус був один, паспорти були при них, інших автобусів в той час не було.

Дані покази свідків суд визнає належними та допустимими доказами, оскільки їх допит відбувався у визначеному КПК України порядку, під присягою та з попередженням про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та за завідомо неправдиві показання. Показання свідків є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.

Свідок ОСОБА_8 в ході досудового розслідування та судового розгляду не допитувався.

Таким чином, жоден із допитаних свідків не надав покази того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали від них чи від інших осіб грошову винагороду за переправлення їх через кордон, чи отрмали таку грошову винагороду чи іншу вигоду від осіб, яким свідок передавав кошти за переправлення його через кордон.

Відповідно до витягу з ЄРДР № 12024030000000323 встановлено, що 17.07.2024 року відбулась первинна реєстрація кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 332 КК України на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів, відносно групи осіб, які в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні налагодили злочинну схему незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з метою уникнення останніми призову на військову службу у ЗСУ.

Згідно із рапортом старшого інспектора - чергового чергової частини відділення поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_25 встановлено, що 23.11.2024 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 5579 від 23.11.2024 року (незаконне переправлення осіб (товарів) через державний кордон України), а саме, надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23.11.2024 року о 22:29 в с. Старовойтове, по вулиці Прикордонників, 1, Любомльського району, на пункті пропуску «Ягодин» працівниками прикордонної служби виявлено спробу незаконного перетину кордону України громадянами України ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які слідували на виїзд з України у схованці (ніші) рейсового автобуса марки «Неоплан», д.н.з. НОМЕР_2 , сполученням «Володимир-Хелм». Крім того, виявлено громадян ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , які приховали та намагались незаконно перевезти через державний кордон України з Польщею вищезазначених громадян України.

Відповідно до отриманого повідомлення про виявлення кримінального правопорушення встановлено, що працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 , 23.11.2024 року о 22 год. 20 хв. в МАПП «Ягодин» в ході огляду рейсового автобуса марки «Неоплан», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в спеціально обладнаному тайнику було виявлено двох громадян України ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , яких, з їх слів, намагались перевезти через державний кордон України в Республіку Польща за грошову винагороду у розмірі 20000 дол. США з кожного.

Згідно з витягом з ЄРДР №12024030560000509 дані відомості слугували підставою для дореєстрації 24.11.2024 року кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 332 КК України, за фактом причетності до незаконного переправлення осіб через державний кордон України, а саме, виявлено обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 , який працюючи у ТзОВ «Володимир-Транс» та маючи дозвіл на виїзд за межі території України в умовах воєнного стану відповідно до системи «Шлях», у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи порядок перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці домовились з громадянами України призовного віку ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які не мають права перетину державного кордону України, про їх перевезення через державний кордон України незаконним способом на територію Республіки Польща за грошову винагороду.

Первинна реєстрація даного кримінального правопорушення не була проведена 23.11.2024 року за ознаками ч. 2 ст. 332 КК України.

Згідно з постановою Ковельської окружної прокуратури про об`єднання матеріалів кримінального провадження від 14.03.2025 року матеріали кримінальних проваджень за № 12024030000000323 від 17.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, та за № 12024030560000509 від 24.11.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, об`єднано в одне провадження.

Відповідно до постанови начальника Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури ОСОБА_3 від 07.04.2025 року з матеріалів кримінального провадження за № 12024030000000323 від 17.07.2024 за ознаками ч. 3 ст. 332 КК України виділено в окреме провадження матеріали щодо невстановленої особи.

Згідно копії контрольного талона для проходження по «червоному коридору» від 23.11.2024 року в автобусі марки «Неоплан», д.н.з. НОМЕР_2 , всього перебувало три особи.

Відповідно до акту огляду транспортного засобу, товарів, інших предметів та речей від 23.11.2024 року при огляді автобуса Neoplan, НОМЕР_2 , на місці події виявлено двох громадян, які намагались незаконно перетнути державний кордон України, минаючи прикордонний контроль, та знаходились при цьому в конструктивних порожнинах транспортного засобу.

З протоколу огляду місця події від 24.11.2024 року з фототаблицями встановлено, що об`єктом огляду є автобус марки «Neoplan», д.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, сполученням «Володимир-Хелм», який розміщений на території пункту пропуску для міжнародного автомобільного сполученення «Ягодин», що по вул. Прикордонників, 1, в с.Старовойтове Ковельського району Волинської області. При огляді салону автобуса заборонених у вільному обігу речей не виявлено, а при огляді багажних відділень автобуса з лівого боку виявлено технічні порожнини. За результатами огляду вилучено автобус марки «Neoplan», р.н.з. НОМЕР_2 , білого кольору, та свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_3 . Постановою слідчої СВ ВП №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_33 від 25.11.2024 року вказаний автобус та свідоцтво про його реєстрацію визнано речовими доказами в даному кримінальному провадженні.

З дослідженого протоколу огляду речових доказів від 31.03.2025 року з долученими фототаблицями встановлено, що при огляді автобуса «Neoplan N116», д.н.з. НОМЕР_2 , в ньому виявлено отвір прямокутної форми, через який здійснюється потрапляння у технічну порожнину № 3 багажного відділення зі спеціальними отворами (нішу). Вказана технічна порожнина має форму прямокутника, всі стінки якого обварені металом. У даній технічній порожнині вільно можуть розміститися дві особи в напівсидячому положенні. Вказана порожнина розміщена між багажним відділенням та моторним відсіком.

Власноруч написаними письмовими заявами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 останні добровільно надали згоду 24.11.2024 на огляд їх власних мобільних телефонів. Згідно з дослідженими протоколами огляду мобільних телефонів від 24.11.2024 року та долученими фототаблицями до них слідує, що при огляді вмісту галереї, в тому числі папки з видаленими файлами, не встановлено будь-яких файлів чи зображень, які б мали значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. В мобільному додатку «Приват 24» наявні докази щодо підтвердження оплати власником телефону марки «XIOMI REDMI» ОСОБА_7 в ресторані та готелі «Машівський Бір» 23.11.2024 року. Крім того, під час дослідження протоколу огляду мобільного телефону «G702 Pro», належного ОСОБА_8 , встановлено його спілкування через додаток «WatsApp» з невідомим абонентом, який здійснював координацію його дій з метою перетину кордону України. Разом з тим, при огляді наявного додатку «ПриватБанк» встановлено, що на належну ОСОБА_8 банківську картку періодично надходили кошти від різних відправників в період з 08.11.2024 року по 23.11.2024 року, як зазначив сам ОСОБА_8 - для оплати проживання в готелях.

Крім того, в ході судового розгляду досліджено протокол про результати аудіоконтролю особи ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) від 24.12.2024 року, протокол про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 25.12.2024 (з абонентського номера телефону користувача ОСОБА_4 ), протокол про результати спостереження за особою ( ОСОБА_4 ) від 24.11.2024, протокол про результати аудіоконтролю особи ( ОСОБА_5 ) від 27.12.2024, постанову Волинської обласної прокуратури про розсекречення матеріалів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 30.12.2024, постанову Волинської обласної прокуратури про розсекречення матеріалів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 07.01.2025, постанову начальника Любомльського відділу Ковельської окружної прокуратури про розсекречення матеріалів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.03.2025, ухвали слідчого судді Волинського апеляційного суду від 01.10.2024 про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, строком на 60 днів, починаючи з 01.10.2024 по 29.11.2024, стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; протокол огляду речей від 06.01.2025, в якому містяться відомості щодо огляду вилученого у затриманого ОСОБА_4 мобільного телефону марки «Iphone 13 Pro Max», протокол огляду речей від 06.01.2025, в якому містяться відомості щодо огляду вилученого у затриманого ОСОБА_5 мобільного телефону марки «Redmi», протокол огляду речей від 17.12.2024, в якому містяться відомості щодо огляду вилученого 17.12.2024 в ході проведення обшуку в автомобілі марки «Ауді Q7», р.н.з. НОМЕР_4 , біля будинку №101/2 по вулиці Луцькій в м.Володимир у ОСОБА_4 мобільного телефону марки «HUAWEI», ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 із сім-карткою «Київстар» N? НОМЕР_7 , витяг з бази АРКАН про перетин Державного кордону України автобусом марки «Неоплан» р.н.з. НОМЕР_2 , копії документів з готелю «Машівський Бір», а саме, відповідь ТОВ «Людмир» від 14.02.2025, протокол огляду документу від 06.02.2025 з оптичним носієм інформації (диск DVD-R) з маркуванням «Арена», продемонстрованим в судовому засіданні, протокол огляду документу від 06.02.2025 з оптичним носієм інформації (диск DVD-R) з маркувальним позначенням «Memorex», на якому наявна інформація, надана ІНФОРМАЦІЯ_8 з відеозаписами подій 23.11.2024, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді та оптичний носій інформації диск з маркуванням «Verbatim» з інформацією про телефонні з`єднання абонентів ТОВ «Лайфселл», протокол тимчасового доступу до речей і документів від 23.01.2025 на підставі ухвали слідчого судді та оптичний носій інформації диск з маркуванням «Verbatim» з інформацією про телефонні з`єднання абонентів ПрАТ «Київстар», які в своїй сукупності підтверджують обставини вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інкримінованого їм кримінального правопорушення.

Крім того, згідно з дослідженими матеріалами справ про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП та за ч. 1 ст. 202 КУпАП підтверджується, що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за спробу незаконного перетинання державного кордону України без відповідних документів на право перетину, вчиненому групою осіб, та за порушення прикордонного режиму 23.11.2024 року. Згідно з дослідженими матеріалами справ про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_8 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП та за ч. 1 ст. 202 КУпАП встановлено, що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за спробу незаконного перетинання державного кордону України без відповідних документів на право перетину, вчиненому групою осіб, та за порушення прикордонного режиму 23.11.20204 року.

Дослідивши матеріали кримінального провадження у сукупності з доказами, наданими стороною обвинувачення, заслухавши пояснення обвинувачених, свідків, промову прокурора та захисника обвинувачених в ході судових дебатів, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 7 КПК України серед основних засад кримінального провадження є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Вказана норма повністю узгоджується зі ст. 62 Конституції України, відповідно до положень якої обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Ця норма міститься і у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.06.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», відповідно до якої визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Суд, надаючи правову оцінку доказам відповідно до ст. 84 КПК України, визнає їх такими, що відповідають вимогам КПК України.

Отже, дослідивши всі вищенаведені докази по справі, суд доходить висновку, що в діях обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наявний склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 332 КК України, а саме - незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб щодо кількох осіб.

Жодних належних і допустимих доказів, які б доводили винуватість обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у незаконному переправленні осіб через державний кордон України за кваліфікуючою ознакою: вчинено з корисливих мотивів, суду не надано. Тому їх дії слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 332 КК України на ч.2 ст. 332 КК України.

Аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку, що вони не є достатніми та переконливими доказами для визнання винуватості ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їм правопорушення поза розумним сумнівом.

Так, стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Обов`язок доказування, у тому числі винуватості особи, покладається на сторону обвинувачення.

Проте надані суду докази не підтверджують, що обвинувачені вчинили кримінальне правопорушення з корисливих мотивів.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у ч. 4 ст. 17 КПК України.

В зв`язку з чим суд вважає, що в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а дії обвинувачених, які кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 332 КК України, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, тому суд перекваліфіковує їх діяння, кваліфіковане за ч. 3 ст. 332 КК України, на ч. 2 ст. 332 КК України, як незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб щодо кількох осіб.

В ході судового розгляду стороною обвинувачення не доведено факт отримання обвинуваченими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошей за переправлення осіб за кордон, та такі кошти не вилучалися в ході досудового слідства, отже, така кваліфікуюча обставина, як вчинення з корисливих мотивів, не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а саме - незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, вчинене за попередньою змовою групою осіб щодо кількох осіб.

У відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення відповідно до вимог ст. 12 КК України, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення відповідно до вимог ст. 12 КК України, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставиною, яка пом?якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України, є - вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , передбаченою ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, про що свідчила поведінка останнього в судовому засіданні.

До обтяжуючих покарання обставин обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно зі ст. 67 КК України, суд відносить вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.

Підстав для застосування вимог ст. 69 КК України суд не вбачає.

Кримінальне правопорушення скоєне ОСОБА_4 та ОСОБА_5 належить до категорії тяжких злочинів, однак фактично вказаний злочин не було доведено до кінця, жодних матеріальних збитків спричинено не було.

Дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, його соціальний стан, зайняття суспільно-корисною працею, наявність двох неповнолітніх дітей, позитивна характеристика з місця роботи, дають суду підстави для застосування у відношенні ОСОБА_4 положень ст. 75 КК України.

Усвідомлення винуватості, бажання стати на шлях виправлення, дають суду підстави вважати, що послідуюче виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства з покладенням на нього обов`язків відповідно до вимог ст. 76 КК України.

Саме таке покарання на переконання суду буде достатнім для його послідуючого виправлення та перевиховання.

Обираючи міру покарання ОСОБА_5 , суд також враховує особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, враховує бажання останнього стати на шлях виправлення та вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_5 в межах санкції ч.2 ст.332 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з організацією міжнародних перевезень пасажирів та вантажів, із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов`язків, згідно ст. 76 КК України

На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення як ним, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням не заподіяна.

В кримінальному провадженні N?12024030000000323 від 17.07.2024 витрат, пов`язаних з виконанням судових експертиз, немає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, а накладеного арешту на майно - згідно ст.174 КПК України.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді застави залишити до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 у вигляді застави залишити до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. ст. 373, 374, ч.15 ст. 615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з організацією міжнародних перевезень пасажирів та вантажів, строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає такі обов`язки: періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджатиме за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого.

Початок строку виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки обвинуваченого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права займатись діяльністю, пов`язаною з організацією міжнародних перевезень пасажирів та вантажів, строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає такі обов`язки: періодично з`являтиметься для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомлятиме уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджатиме за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Виконання покарання в частині виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого.

Початок строку виконання обов`язків, покладених на обвинуваченого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки обвинуваченого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази:

-Автобус марки «Неоплан», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , та свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_3 , після вступу вироку в законну силу - повернути власнику або законному володільцю, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 10.12.2024 року;

-Мобільний телефон марки «Xiomi REDMI» з IMEII: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 та серійним номером НОМЕР_10 , з сім-картою мобільного оператора зв`язку ПрАТ «Київстар» N? НОМЕР_11 , належний ОСОБА_7 , після вступу вироку в законну силу - повернути власнику, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 27.11.2024 року;

-Мобільний телефон марки «G702 Pro», IMEI: НОМЕР_12 з сім-картою мобільного оператора зв?язку ТОВ «Лайфселл» N? НОМЕР_13 , належний ОСОБА_8 , після вступу вироку в законну силу - повернути власнику, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 27.11.2024 року;

-Мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro Max», IMEI: НОМЕР_14 , з сім-карткою мобільного оператора зв?язку ТОВ «Лайфселл», з абонентським номером НОМЕР_15 , який передано на відповідальне зберігання власнику, залишити у володінні останнього, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 27.11.2024 року;

-Мобільний телефон марки "Redmi 9t», IMEI1: НОМЕР_16 , IMEI2: НОМЕР_17 з сім-картками мобільних операторів зв?язку ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «Київстар, який передано на відповідальне зберігання власнику, залишити у володінні останнього, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любомльського районного суду від 10.12.2024 року;

-Оптичний носій інформації (диск) DVD-R (інв. №446 від 02.12.2024) з заводським маркуванням «Арена», з об?ємом пам?яті 4,7 GB, з робочої сторони сріблястого кольору з відеозаписом з місця події від 23.11.2024 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу - залишити в матеріалах провадження;

-оптичний носій інформації (диск) DVD-R з маркувальним позначенням «Memorex», на якому наявна інформація, надана ІНФОРМАЦІЯ_8 , з відеозаписами подій 23.11.2024, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу - залишити в матеріалах провадження;

-оптичний носій інформації (диск) СD-R з маркувальним позначенням «Verbatim», на якому наявна інформація, надана АТ КБ «Приватбанк» 21.03.2025 під час тимчасового доступу до речей та документів про рух коштів по банківським рахункам, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу -залишити в матеріалах справи,

-мобільний телефон марки «HUAWEI», ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , IMEI2: НОМЕР_6 із сім-карткою «Київстар» N? НОМЕР_7 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №1 (м.Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, після вступу вироку в законну силу - повернути власнику,

-оптичний носій інформації (диск) СD-R з маркувальним позначенням «Verbatim», на якому наявна інформація, надана ТОВ «Лайфселл» 23.01.2025 під час тимчасового доступу до речей та документів про телефонні з`єднання абонентських номерів НОМЕР_15 , НОМЕР_18 та НОМЕР_13 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу -залишити в матеріалах справи,

-оптичний носій інформації (диск) СD-R з маркувальним позначенням «Verbatim», на якому наявна інформація, надана ПрАТ «Київстар» 23.01.2025 під час тимчасового доступу до речей та документів про телефонні з`єднання абонентських номерів НОМЕР_19 , НОМЕР_11 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу - залишити в матеріалах справи;

-оптичний носій інформації (диск) СD-R з маркувальним позначенням «Verbatim», на якому наявна інформація, надана ТОВ «Лайфселл» 13.03.2025 під час тимчасового доступу до речей та документів про телефонні з`єднання абонентського номера НОМЕР_20 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу -залишити в матеріалах справи;

-оптичний носій інформації (диск) СD-R з маркувальним позначенням «Verbatim», на якому наявна інформація, надана ПрАТ «Київстар» 23.01.2025 під час тимчасового доступу до речей та документів про телефонні з`єднання абонентського номера НОМЕР_21 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу -залишити в матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Любомльський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча: суддя ОСОБА_1