Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №161/982/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/982/26

Провадження № 3/161/903/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , особи, зазначеної в протоколі, як потерпіла – ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №205777 від 11 січня 2026 року вбачається, що 01 січня 2026 року близько 23:40 год у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, погрожував та штовхав, чим міг завдати шкоду її психічному та фізичному здоров`ю. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №205778 від 11 січня 2026 року вбачається, що 01 січня 2026 року близько 23:40 год у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, погрожував та штовхав, у присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим міг завдати шкоду її психічному здоров`ю. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав. Суду пояснив, що між ним та дружиною виник конфлікт після того, як остання виявила у планшеті переписку з його сином. З цього приводу ОСОБА_2 влаштувала скандал. Після цього він поїхав з місця проживання. З його слів, коли він повернувся, конфлікт продовжився, ОСОБА_2 знову висловлювала претензії та, за його твердженням, не бажає, щоб він спілкувався із сином. Зазначив, що намагався заспокоїти дружину, яка перебувала в істериці. Застосування фізичної сили заперечив. Пояснив, що лише тримав її за руки з метою припинення її дій та недопущення нанесення нею ударів по ньому. Також, повідомив, що дитина зайшла до приміщення наприкінці конфлікту та безпосереднім свідком початку події не була.

ОСОБА_2 суду пояснила, що конфлікт виник після того, як вона побачила в планшеті переписку чоловіка з його колишньою дружиною та сином від попереднього шлюбу. З її слів, між чоловіком та колишньою дружиною тривають судові спори. Вона зазначила, що син передає матері інформацію, після чого остання звертається до суду. У зв?язку з цим між ними постійно виникають сварки через спілкування чоловіка з колишньою дружиною. Зазначила, що сприймає висловлені на її адресу погрози як психологічне насильство. Також, повідомила, що спільна дитина письмово зазначила, що не бачила безпосередньо обставин конфлікту. Раніше вона не зверталася в поліцію.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення ОСОБА_2 , дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У свою чергу, диспозиція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Статтею 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено зазначення термінів, які вживаються у даному Законі.

Домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім?єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство – це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Економічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Із наведеного слідує, що домашнім насильством є будь-які із вищеперелічених дій кривдника.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 вчинив будь-які дії, які містять ознаки домашнього насильства фізичного та психологічного характеру щодо дружини ОСОБА_2 , та наслідком таких була завдана шкода її психічному та фізичному здоров`ю, а базуються лише на поясненнях ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала свого невдоволення від спілкування її чоловіка з колишньою дружиною та сином, що є причиною постійних сварок протягом останнього року.

Під час судового розгляду встановлено, що сварка, яка мала місце 11 січня 2026 року, виникла після того, як ОСОБА_2 побачила переписку свого чоловіка з сином, тобто з її ініціативи. Сварка переросла в побутовий емоційний конфлікт, який виник на грунті тривалого непорозуміння подружжя щодо спілкування чоловіка з колишньою дружиною та сином та надмірною емоційністю стосунків подружжя, що крім того ускладнюються судовими процесами.

Сам по собі факт тривалих сімейних непорозумінь і сварок між особами, не може бути достатньою підставою для кваліфікації дій як домашнього насильства.

Крім того, у судовому засіданні із пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зайшла до приміщення наприкінці конфлікту, безпосереднього початку події дитина не бачила.

У матеріалах справи відсутні докази того, що дитина була очевидцем саме протиправних дій або що її психічному здоров?ю було заподіяно чи могло бути заподіяно шкоду.

Сам факт перебування дитини у приміщенні під час завершальної стадії сімейної сварки без встановлення ознак умисного психологічного впливу на неї не є достатнім для висновку про вчинення домашнього насильства в присутності дитини у розумінні ст. 173-2 КУпАП.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, відповідно до ст. 62 Конституції України, п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю, у зв?язку з відсутністю події та складу правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст.ст.173-2, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій