Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №161/3880/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3880/26

Провадження № 3/161/1432/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року м.Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.ст. 173, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.ст. 173, 185 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №664386 від 11 лютого 2026 року вбачається, що 10 лютого 2026 року о 23:45 у м. Луцьку по вул. Писаревського, 6, гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у громадському місці, а саме у дворі будинку, виражався нецензурною лайкою в сторону працівника поліції ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, що кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №664387 від 11 лютого 2026 року вбачається, що 10 лютого 2026 року о 23:45 у м. Луцьку по вул. Писаревського, 6, гр. ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського Романюк Т.С. при виконанні ним службових обов`язків з охорони громадського порядку, а саме: не припинив нецензурно лаятись, образливо чіплятись до працівника поліції Романюк Т.С., що кваліфіковано за ст. 185 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав частково. Підтвердив факт висловлювання нецензурної лайки, однак злісної непокори законній вимозі поліцейського не вчиняв.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 664386 від 11 лютого 2026 року; протоколом про адміністративне затримання серії АПЗ18 №017957 від 11 лютого 2026 року; рапортом від 11 лютого 2026 року; витягом з ІПНП; відеозаписом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 173 КУпАП.

Що стосується адміністративного правопорушення ст. 185 КУпАП, суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушення визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності (ст. 280 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 інкримінується невиконання законної вимоги щодо припинення вчинення дрібного хуліганства, а саме припинення нецензурно лаятись, образливо чіплятись до працівника поліції Романюк Т.С.

Диспозицією ст. 185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

У свою чергу, злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Під поняттям «непокора», розуміється відмова від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження.

Надані суду відеоматеріали містять лише відомості про перебування ОСОБА_1 поблизу відділу поліції, а потім у самому відділі, а не за місцем події, та не підтверджують факту висунення законної вимоги і її злісного невиконання.

Інших належних і допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, матеріали справи не містять.

Сам факт висловлювання нецензурної лайки, навіть у приміщенні відділу поліції не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Як слідує зі змісту ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи всі обставини справи, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51 грн.

Такий вид адміністративного стягнення, на думку суду, є необхідним і достатнім для запобігання повторним правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п?ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 12 грудня 2023 року, а тому на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» є звільненим від сплати судового збору.

На підставі ст. ст. 173, 185 КУпАП, керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді шрафу у розмірі 51 (п`ятдесят одна) грн.

Стягнення штрафу здійснити за реквізитами: рахунок отримувача: UA428999980313010106000003550; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/м. Луцьк/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками ст. 185 КУпАП в зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій