Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №580/13041/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року справа № 580/13041/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач-2) в якому, з урахуванням заяви від 12.12.2025, просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів змін стосовно обліку ОСОБА_1 шляхом виправлення облікового статусу з “резервіст” на “військовозобов`язаний”;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 шляхом приведення його військово-облікового статусу у відповідність до вимог закону та первинних документів військового обліку, із відображенням статусу “військовозобов`язаний” замість помилкового статусу “резервіст”.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що після проходження альтернативної служби та її завершення у 2019 році позивач мав бути зарахований на військовий облік як військовозобов`язаний, однак помилково був зарахований як резервіст.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, однак такі зміни до реєстру не внесені.

Ухвалою від 05 січня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відзиви на позов від відповідачів до суду не надходили.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 24.05.2017 ОСОБА_1 направлений на проходження альтернативної (невійськової) служби на підставі рішення місцевої державної адміністрації від 03.05.2017 року № 446, вх № 3386 від 18.05.2017 року, направлення на проходження альтернативної (невійськової) служби від 24.05.2017 року № 11, вх № 3548 від 24.05.2017 року, протокол засідання призовної комісії від 24.05.2017 року № 35.

18.10.2019 ОСОБА_1 завершив повністю (припинив) проходження альтернативної (невійськової) служби на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України, що підтверджується записами із військового квитка позивача НОМЕР_1 .

11.01.2023 позивач взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , що також підтверджується записами із військового квитка позивача НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки ТОВ “ХЛР” від 12.11.2025 № 31623 ОСОБА_1 працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю “ХЛР” м. Київ з 01 липня 2025 року на посаді верстатника деревообробних верстатів виробництва у м. Черкаси (наказ 397-к від 30.06.2025).

02.07.2025 роботодавець ТОВ “ХЛР” подав відомості про позивача для бронювання.

05.07.2025 позивачу відмовлено у бронюванні, що підтверджується довідкою із застосунку “Дія” - результат заяви № 20250702-1158838 із застосунку “Дія”. Підставою відмови у бронюванні зазначено те, що ОСОБА_1 є резервістом.

Відповідно до Електронного військово-облікового документу позивача, сформованого в додатку Резерв+, наявна інформація про перебування ОСОБА_1 на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаного.

Такі самі відомості про позивача як про військовозобов`язаного містяться і в розширених даних про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру, що сформоване за допомогою застосунку Резерв+.

У відповідь на звернення позивача листом від 07.10.2025 № 2380 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що заявнику ОСОБА_1 було надано статус резервіста відповідно до частини одинадцятої статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Бездіяльність відповідача-1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів змін стосовно облікового статусу позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України “Про військову службу і військовий обов`язок” від 25.03.1992 № 2232-XII (далі – Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” у редакції Закону від 09.12.2012, альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов`язку перед суспільством.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу” на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Статтею 5 вищевказаного Закону визначено, що альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності або переважна частка у статутному фонді яких є в державній або комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов`язана із соціальним захистом населення, охороною здоров`я, захистом довкілля, будівництвом, житловокомунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Суд встановив, що 18 жовтня 2019 року ОСОБА_1 припинив проходження альтернативної (невійськової) служби на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (за закінченням строку).

Відповідно до абз. 3 п. 2 ст. 37 Закону № 2232-XII (у редакції Закону від 09.08.2019) на військовий облік військовозобов`язаних зараховуються громадяни України які припинили альтернативну (невійськову) службу у зв`язку із закінченням строку її проходження або достроково відповідно до Закону України “Про альтернативну (невійськову) службу”.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі – Порядок № 1487).

Зазначеним Порядком № 1487 затверджено також Додаток 2, яким є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила військового обліку).

Згідно з п. 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Пунктом 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством та проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Згідно з п. 1, 8, 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Суд встановив, що 11.01.2023 позивач взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , що також підтверджується записами із військового квитка позивача НОМЕР_1 та розширених даних про ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру, що сформоване за допомогою застосунку Резерв+.

Натомість 05.07.2025 позивачу відмовлено у бронюванні у зв`язку із його обліком як резервіста. Листом від 07.10.2025 № 2380 ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що позивачу було надано статус резервіста відповідно до частини одинадцятої статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Під час дослідження правомірності взяття позивача на облік як резервіста, суд зазначає таке.

Частиною одинадцятою статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” визначено, що структура військового резерву людських ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, вказана норма є бланкетною та відсилає до затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 18.06.2024 № 741 “Деякі питання щодо структури військового резерву” структури військового резерву людських ресурсів. Аналіз вказаного підзаконного нормативно-правового акту вказує на те, що він не врегульовує порядок взяття громадянина України на військовий облік, зокрема щодо включення його до категорії резервістів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-XII (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), на військовий облік резервістів беруться громадяни України:

- які зараховані до військового оперативного резерву;

- які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань;

- резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.

Громадянам України, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

Суд зазначає, що відповідач-1 не надав до матеріалах справи доказів зарахування позивача до військового оперативного резерву, укладення позивачем контракту про проходження служби у військовому резерві ЗСУ чи інших формувань, а також доказів того, що позивач є резервістом, який прибув із інших місцевостей України.

Таким чином, відповідач-1 не надав до суду доказів наявності встановлених законом підстав для взяття позивача на облік як резервіста.

З урахуванням зазначеного суд доходить висновку про протиправність дій відповідача-1 щодо взяття позивача на облік як резервіста та, як наслідок, про необхідність зобов`язання відповідача-1, як органу, у якому позивач перебуває на військовому обліку, здійснити військовий облік ОСОБА_1 як військовозобов`язаного.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік як резервіста.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити військовий облік ОСОБА_1 як військовозобов`язаного.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 );

2) відповідач-1 – ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ).

3) відповідач-2 – ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 05.03.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК