Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №560/1386/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1386/25

РІШЕННЯ

іменем України

05 березня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) , ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) , ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду із позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ), у якому просить:

«- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 05.02.2018 включно;

- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 05.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 06.02.2018 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 06.02.2018 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по грудень 2018 року включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по грудень 2018 року включно у розмірі 4 463,15 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та невиплати індексації – різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.01.2019 по 27.06.2019 включно;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію – різницю грошового забезпечення за період із 01.01.2019 по 27.06.2019 включно у розмірі 4 463,15 грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду Тарновецького Івана Ігоровича від 03.02.2025 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі Указу Президента України від 13.12.25 №941/2025 та згідно з наказом Голови Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.12.25 №277-П суддю Тарновецького Івана Ігоровича виключено зі штату суддів Хмельницького окружного адміністративного суду.

Відповідно до п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу, винятково у разі, коли суддя у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядження керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов`язки), що додається до матеріалів справи.

Згідно з ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 справу передано для розгляду судді Хмельницького окружного адміністративного суду Печеному Є.В.

Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду Печеного Є.В. від 19.01.2026 прийнято до свого провадження адміністративну справу № 560/1386/25; ухвалено розгляд справи розпочати спочатку; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ.

Відповідно до позовної заяви, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з огляду на таке.

Вказує, що згідно з витягом з наказу Голови Державної прикордонної служби України від 27.06.2019 №670-ОС позивача виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 27.06.2019.

Зазначає, що він проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у спірний період: з грудня 2015 року по 05.02.2018 включно – в НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПС України (військова частина НОМЕР_2 ); з 06.02.2018 по грудень 2018 року включно - в ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ); з січня 2019 року по 27.06.2019 включно - ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ).

Стверджує, що при проходженні військової служби йому із грудня 2015 року до часу звільнення протиправно не нараховувалась індексація грошового забезпечення, крім поточної індексації з урахуванням березня 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін.

Відповідачі - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_4 ) у відзивах на позов проти задоволення позовних вимог заперечили та просили у їх задоволенні відмовити.

Вказали, що у спірних правовідносинах діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

А отже, на думку ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_4 ), вони не допустили порушення прав та законних інтересів позивача.

Окрім того, вказані відповідачі послалися на пропуск ОСОБА_1 строків звернення до суду, передбачених частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідач - НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) правом на подачу відзиву не скористався, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач - ОСОБА_1 проходив військову службу у підрозділах Державної прикордонної служби України (далі – ДПСУ), зокрема: у НОМЕР_1 прикордонному загоні ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) – у період з 01.12.2015 по 05.02.2018; у ІНФОРМАЦІЯ_9 (в/ч НОМЕР_3 ) – з 06.02.2018 по 18.12.2018; у ІНФОРМАЦІЯ_10 (в/ч НОМЕР_4 ) – з 18.12.2018 по 27.06.2019.

Позивачу надано статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням.

З особових карток грошового забезпечення за 2015–2019 роки вбачається, що відповідачі нараховували та виплачували позивачу грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за званням, щомісячні надбавки, премії тощо).

Водночас дані про системне нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у 4 та 9 загонах відсутні; у 2018–2019 роках індексація у вигляді поточної індексації виплачувалась частково.

У відповідях на адвокатські запити: НОМЕР_1 загін (в/ч НОМЕР_2 ) підтвердив проходження служби позивачем, надав копії документів щодо грошового забезпечення, але зазначив, що питання заборгованості з індексації, на їхню думку, належить до компетенції органу, з якого військовослужбовець звільняється зі служби; 6 загін (в/ч НОМЕР_4 ) повідомив, що заборгованість з індексації за період перебування позивача на фінансовому забезпеченні загону 9971 відсутня, усі виплати при звільненні, на їхню думку, здійснені у повному обсязі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

Так, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (тут і далі – Закон №1282-XII у редакції, у спірний період) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст. 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об`єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв`язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.

Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.

Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із ст. 4 №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок №1078 у редакції, чинній у спірний період).

Порядок №1078 визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзаців 1-3 п. 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно із п. 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

За п. 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.

У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв`язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” та положень цього Порядку.

Для військовослужбовців: з 01.01.2008 постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» були змінені розміри посадових окладів; з 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» знову змінено систему грошового забезпечення.

У постановах (наприклад, №400/3826/21 від 23.03.2023, №560/13302/21 від 12.04.2023, №520/6243/22 від 22.06.2023, №420/17338/22 від 28.08.2023, №200/2319/23 від 28.06.2024) Верховний Суд дійшов висновку, що: січень 2008 року є місяцем, з якого для військовослужбовців починається обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення до березня 2018 року; березень 2018 року є місяцем підвищення доходу у зв`язку з впровадженням постанови №704; відсутність подальшого підвищення посадових окладів не змінює ці місяці.

Також Верховний Суд (зокрема, у справах №520/6243/22 від 22.06.2023, №160/16280/22 від 17.08.2023, №420/17338/22 від 28.08.2023, №200/2319/23 від 28.06.2024, №380/6610/24 від 08.05.2025) роз`яснив, що Порядок №1078 (у редакції від 15.12.2015) передбачає два механізми індексації: поточну індексацію та індексацію у місяці підвищення доходу (індексацію-різницю).

Сума можливої індексації за березень 2018 року обчислюється як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 Ч величина приросту індексу споживчих цін / 100, що становить 4 463,15 грн (1762,00 грн Ч 253,30 % / 100), що прямо відображено, зокрема, у постанові Верховного суду у справі №520/6243/22.

Якщо у березні 2018 року: А менше або дорівнює Б – виникає право на індексацію-різницю (Б – А), яка виплачується щомісячно до наступного підвищення доходу; А більше Б – індексація-різниця не нараховується.

Той факт, що сам термін «фіксована індексація» не вживається у Порядку №1078, не заперечує існування правової конструкції індексації-різниці, яку Верховний Суд прямо визнає як фіксовану суму (у разі, якщо вона виникла).

Із приводу строків звернення позивача із позовною заявою у цій справі, то суд виходить із таких міркувань.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, у спорах щодо стягнення грошового забезпечення (у тому числі, індексації) Верховний Суд пов`язує строк звернення з до суду зі статтею 233 КЗпП України як нормою матеріального права, що визначає строк судового захисту у разі порушення законодавства про оплату праці.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 вказав, що: до 19.07.2022 частина друга статті 233 КЗпП України не обмежувала строк звернення працівника до суду щодо вимог про стягнення заробітної плати; тримісячний строк, запроваджений Законом №2352-IX (чинний з 19.07.2022), застосовується лише щодо правовідносин, які виникли після набрання ним чинності.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 частину першу статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат визнано неконституційною, вона втратила чинність з дня ухвалення рішення.

При цьому, суд зазначає про те, що у цьому спорі (справа № 560/1386/25) позовні вимоги стосуються періоду 2015–2019 років, тобто відносин, які виникли та були припинені до 19.07.2022.

За наведених вище підходів Верховного Суду та Конституційного Суду України, вимоги про стягнення індексації грошового забезпечення за цей період не обмежені строком звернення.

Отже, посилання відповідачів у цій справі на пропуск позивачем строку звернення до суду за ч. 5 ст. 122 КАС України є необґрунтованими.

Надаючи оцінку вимог позивача до НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ), суд виходить із такого.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на грошовому забезпеченні 4 загону з 01.12.2015 по 05.02.2018.

Судом не встановлено підвищення посадових окладів позивача у цей період, отже, не було нового місяця підвищення доходу у розумінні Порядку №1078.

Для цілей індексації грошового забезпечення позивача у 4 загоні таким місяцем залишався січень 2008 року, що відповідає наведеній вище практиці Верховного Суду.

Разом з тим, НОМЕР_1 прикордонний загін ДПСУ (в/ч НОМЕР_2 ) не надав доказів, що у період 01.12.2015–05.02.2018 позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація з урахуванням січня 2008 року як місяця початку обчислення індексу споживчих цін.

При цьому, посилання 4 загону на листи-роз`яснення Адміністрації ДПСУ про те, що «заборгованість по індексації покладається на орган, з якого військовослужбовець звільняється», не ґрунтуються на законі та не можуть змінювати розподіл відповідальності між роботодавцями.

Так, Верховний Суд у своїй сталій практиці неодноразово наголошував, що кожен орган (військова частина), який виплачує грошове забезпечення, відповідає за його правильне нарахування за період фактичного перебування особи у відповідних правовідносинах.

Отже, ненарахування та невиплата 4 загоном індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 05.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу є протиправною бездіяльністю.

Водночас, наявні у справі документи не дають суду можливості виконати повний бухгалтерський розрахунок без звернення до первинної фінансової документації відповідача.

Верховний Суд у справах про індексацію грошового забезпечення, зокрема у справі №200/2319/23, дійсно наголошував на необхідності визначення конкретної суми, належної до стягнення, однак водночас відзначав, що розрахунок має базуватися на повних і достовірних даних про грошове забезпечення конкретної особи.

У даній справі суд констатує відсутність у матеріалах справи всіх первинних даних, потрібних для самостійного точного розрахунку індексації за кожен місяць періоду 01.12.2015–05.02.2018, та вважає належним способом захисту покладення на 4 загін обов`язку: нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача за зазначений період із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу; урахувати суми індексації, вже виплачених позивачу за відповідний період, для уникнення подвійного нарахування.

Щодо компенсації позивачу утриманого податку з доходів фізичних осіб, то суд зазначає про таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 р. № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» затверджений Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі – Порядок №44 у редакції, чинній у спірний період).

Пунктом 1 Порядку №44 передбачено, що цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Відповідно до п. 2 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв`язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.

Згідно із п. 3 Порядку №44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".

За п. 4 Порядку №44, виплата грошової компенсації військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

З огляду на викладене вище, суд вказує на те, що при виплаті заборгованості з грошового забезпечення (включно з індексацією) військовослужбовцю підлягає одночасній виплаті грошова компенсація утриманого податку з доходів фізичних осіб.

Про зазначене свідчить і усталена судова практика Верховного Суду (наприклад, у справах №380/813/22, №420/23176/21, №320/6441/22, №160/10789/22, №360/700/23, №500/8015/23), в якій Верховний Суд дійшов до аналогічних висновків.

Отже, вимога позивача про виплату індексації з одночасною компенсацією сум утриманого податку з доходів фізичних осіб є обґрунтованою.

Із приводу оцінки вимог позивача до 9 загону (в/ч НОМЕР_3 ) за період 06.02–28.02.2018, то суд вказує на таке.

Судом встановлено, що позивач перебував на грошовому забезпеченні 9 загону з 06.02.2018.

Суд виходить з того, що у лютому 2018 року зміни посадових окладів за постановою №704 ще не набрали чинності (вони діють з 01.03.2018), тому лютий 2018 року не є новим місяцем підвищення доходу; для цього місяця, як і раніше, актуальним є місяць підвищення доходу – січень 2008 року.

Доказів того, що 9 загін нарахував і виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 06.02.2018 по 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця початку обчислення індексу споживчих цін, суду не подано.

При цьому, аргументи 9 загону про те, що індексація у 2018 році можлива лише з грудня 2018 року у зв`язку з перевищенням порогу 103 %, стосуються поточної індексації на подальші місяці та не спростовують обов`язку індексувати грошове забезпечення у лютому 2018 року з урахуванням накопиченої індексації від січня 2008 року.

Отже, відсутність нарахування та виплати 9 загоном індексації грошового забезпечення за період 06–28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року є протиправною бездіяльністю.

За аналогією з викладеним щодо 4 загону, суд вважає належним способом захисту: визнання бездіяльності 9 загону протиправною; зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 06–28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу, відповідно до Закону №1282-XII та Порядку №1078, з урахуванням уже виплачених сум індексації та з одночасною компенсацією ПДФО.

Доводи відповідача про дискреційний характер його повноважень у цій частині відхиляються, оскільки вони суперечать зазначеній вище практиці Верховного Суду, згідно з якою нарахування індексації є імперативним обов`язком роботодавця.

Щодо оцінка вимог позивача до 9 загону щодо індексації-різниці за період 01.03–31.12.2018, то суд виходить із таких міркувань.

Як встановлено вище, березень 2018 року є місяцем підвищення доходу для військовослужбовців у зв`язку з набранням чинності постановою №704.

Для визначення права на індексацію-різниці необхідно порівняти: А – суму підвищення грошового забезпечення (постійних складових) у березні 2018 року порівняно з лютим 2018 року; Б – суму можливої індексації за березень 2018 року (4 463,15 грн).

Судом встановлено, що: сума грошового забезпечення (постійні складові) позивача у лютому 2018 року становила 2 588,89 грн; сума грошового забезпечення (постійні складові) у березні 2018 року – 7 059,00 грн; підвищення доходу А = 7 059,00 – 2 588,89 = 4 470,11 грн; сума можливої індексації Б – 4 463,15 грн.

У той же час, матеріали справи не містять доказів, які б спростовували зазначені показники або свідчили про інший розмір грошового забезпечення у лютому й березні 2018 року.

За наведених обставин у конкретній ситуації позивача: А = 4 470,11 грн; Б = 4 463,15 грн; отже, А більше Б.

Відповідно до положень абз. 3–4 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній у березні 2018 року, у місяці підвищення доходу: якщо А більше Б – індексація-різниця не нараховується; якщо А менше або дорівнює Б – нараховується індексація-різниця в розмірі (Б – А).

Верховний Суд у свої сталій практиці (зокрема, у справах №520/6243/22, №160/16280/22, №380/6610/24) сформував правову позицію, що право на індексацію-різниці виникає лише за умови, якщо розмір підвищення доходу у місяці підвищення доходу не перевищує суму можливої індексації; у випадку, коли підвищення є більшим, підстав для індексації-різниці немає.

Отже, суд зазначає про те, що у позивача в березні 2018 року не виникло права на індексацію-різниці.

Відповідно, 9 загін не мав обов`язку нараховувати та виплачувати йому індексацію-різницю за період з березня по грудень 2018 року.

Водночас, суд погоджується, що аргументація 9 загону про залежність права на індексацію-різниці від перевищення порогу індексації 103 % лише у жовтні 2018 року є помилковою, оскільки механізм індексації-різниці у березні 2018 року базується на вже накопиченій індексації до цього моменту.

Проте навіть за правильного застосування формули (А та Б) у конкретній ситуації позивача правових підстав для нарахування індексації-різниці не виникає.

Отже, вимоги позивача щодо: визнання протиправною бездіяльності 9 загону, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті індексації-різниці грошового забезпечення за період 01.03–31.12.2018; зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію-різницю у розмірі 4 463,15 грн щомісяця за цей період з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Оскільки право позивача на індексацію-різниці не виникло, похідна від нього вимога про компенсацію податку з доходів фізичних осіб щодо цієї суми також не підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку вимогам позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 (в/ч НОМЕР_4 ), суд зазначає про таке.

Так, позивач просить: визнати протиправною бездіяльність 6 загону щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення за період 01.01.2019–27.06.2019; зобов`язати виплатити таку індексацію-різницю у розмірі 4 463,15 грн щомісяця з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб.

Як зазначено вище, індексація-різниця є результатом порівняння у місяці підвищення доходу (березні 2018 року) суми підвищення грошового забезпечення А та можливої індексації Б.

Якщо у березні 2018 року у конкретної особи індексація-різниці не виникла, вона не може бути нарахована і в наступних місяцях (у тому числі в 2019 році), оскільки саме березень 2018 року є базовою точкою для цього виду індексації.

У випадку позивача, враховуючи, що А більше Б, право на індексацію-різниці у березні 2018 року не виникло, отже, 6 загін не був і не є зобов`язаним виплачувати позивачу індексацію-різницю у розмірі 4 463,15 грн щомісяця за 2019 рік.

Отже, позовні вимоги до 6 загону в частині індексації-різниці у сумі 4 463,15 грн щомісяця за період 01.01–27.06.2019 не підлягають задоволенню.

За результатами розгляду справи, суд доходить до таких висновків.

Щодо вимог до 4 загону (в/ч НОМЕР_2 ): бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивача за період 01.12.2015–05.02.2018 з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу є протиправною; підлягає задоволенню вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію за цей період відповідно до Закону №1282-XII та Порядку №1078, з урахуванням уже виплачених сум індексації та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Щодо вимог до 9 загону (в/ч НОМЕР_3 ): за період 06.02–28.02.2018 бездіяльність щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивача з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу є протиправною; вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію за цей період підлягають задоволенню на аналогічних підставах; вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо індексації-різниці за період 01.03–31.12.2018 у розмірі 4 463,15 грн щомісяця та про зобов`язання виплатити таку індексацію-різницю з одночасною компенсацією податку з доходів фізичних осіб є необґрунтованими, у цій частині в позові слід відмовити.

Щодо вимог до 6 загону (в/ч НОМЕР_4 ): право позивача на індексацію-різниці 4 463,15 грн щомісяця не виникло у березні 2018 року, отже, відсутні правові підстави для її нарахування та виплати за 2019 рік; вимоги про визнання протиправною бездіяльності 6 загону та зобов`язання виплатити індексацію-різницю 4 463,15 грн щомісяця за період 01.01–27.06.2019 не підлягають задоволенню.

Інші аргументи сторін не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів сторін, суд також зазначає, що, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Отже, позовні вимоги в цій справі підлягають задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 05 лютого 2018 року включно.

Зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 05 лютого 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (місяця підвищення доходу), відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 06 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року включно.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 06 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (місяця підвищення доходу), відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-XII та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації та з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )

Відповідач:НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 ) ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_4 ) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_8 )

Головуючий суддя Є.В. Печений