Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №520/28683/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2026 р. № 520/28683/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Черкаської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022668, бульв. Шевченка, буд.185, м. Черкаси, 18001) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Черкаської обласної військової адміністрації, які полягають у не дотриманні вимог ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про звернення громадян» при розгляді звернення (пропозицією – зауваженням) ОСОБА_1 УМ-18831812, від 14.05.2025р.;

- визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної військової адміністрації, яка полягає у не розгляді звернення ОСОБА_1 УМ-18831812, від 14.05.2025р. першими керівниками Черкаської обласної військової адміністрації в термін передбачений ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян»;

- зобов`язати Черкаську обласну військову адміністрацію повторно розглянути звернення (пропозицією – зауваженням) ОСОБА_1 УМ-18831812, від 14.05.2025р. з дотриманням вимог ЗУ «Про звернення громадян».

В обґрунтуванні позову зазначено, що відповідачем допущені протиправні дії щодо не дотримання вимог ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про звернення громадян» при розгляді звернення позивача.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Позивач у відповіді на відзив посилається на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів дотримання Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернення позивача.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 14.05.2025 позивач звернувся на адресу відповідача через сайт урядовий портал зі зверненням (пропозицією – зауваженням) УМ-18831812.

Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням, яке наявне у матеріалах справи.

Відповідачем надана відповідь за підписом керівника апарату обласної військової адміністрації.

Позивач вважає, що його звернення (пропозицією – зауваженням) УМ-18831812, від 14.05.2025 розглянуто з порушенням ЗУ «Про звернення громадян», оскільки звернення не розглянуто першими керівниками органу, а розглянуто керівником апарату, який не є першим керівником органу, а лише забезпечує виконання рішень керівників органу через організацію роботи, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96 (далі - Закон № 393/96).

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Статтею 4 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно із положеннями статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Матеріалами справи підтверджено, що звернення позивача відповідало вимогам статті 5 Закону України «Про звернення громадян», а тому підлягало розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян»).

Суд зазначає, що предметом розгляду справи є правомірність надання відповіді від 21.05.2025 № 01/08-13/У-584/01/08-13/13271 за підписом керівника парату.

Суд зазначає, що позивачем не оскаржується зміст наданої відповіді, однак позивач у позові зазначив, що така відповідь надана не уповноваженою особою, оскільки повинна була надаватись першим керівником Донецької обласної військової адміністрації.

Статтею 14 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно із статтею 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:

об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;

у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Аналізуючи наведені норми Закону України «Про звернення громадян» суд зазначає, що пропозиція (зауваження) осіб з інвалідністю внаслідок війни, яка відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян» повинна бути прийнята, всебічно та повно розглянута особисто першим керівником державного органу, до якого вона подана.

Як вказав Конституційний Суд України, з огляду на специфіку військової служби, яка полягає, зокрема, у виконанні військовослужбовцями спеціальних завдань, наявності ризиків для їх життя та здоров`я тощо, будь-яка форма проходження військової служби є обов`язком громадян України щодо захисту держави. Отже, закріплений у Конституції України обов`язок громадян України потребує поваги (абзац десятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (Другого сенату) від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019). Одним із проявів такої поваги з боку держави до осіб, які отримали інвалідність внаслідок війни, є передбачена частиною другою статті 15 Закону № 393/96-ВР гарантія розгляду їхніх заяв (клопотань) особисто першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Оскільки позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, він має право на особистий розгляд його заяв (клопотань) першими керівниками органів державної влади.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач 14.05.2025 звернувся до Черкаської обласної військової адміністрації через сайт урядовий портал зі зверненням (пропозицією – зауваженням) УМ-18831812.

До вказаної пропозиції-зауваження позивач додав копію посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни.

Суд зауважує, що про наявність у позивача статусу особи з інвалідністю внаслідок війни свідчить наявна в матеріалах справи копія посвідчення серії НОМЕР_2 .

З матеріалів справи судом встановлено, що у відповідь на звернення позивача Черкаською обласною державною адміністрацією надано лист № 01/08-13/У-584/01/08-13/13271 від 21.05.2025 за підписом керівника апарату Олена Бортник.

Разом з тим, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вказана особа станом на час розгляду звернення позивача мала повноваження на розгляд звернення осіб з інвалідністю внаслідок війни від імені Черкаської обласної державної адміністрації (як першого керівника державного органу, до якого звернувся позивач) наведений лист № 01/08-13/У-584/01/08-13/13271 від 21.05.2025 не містить.

Відповідачем вказаних доказів до матеріалів справи також не надано.

Суд зазначає, що у даному випадку, належним розглядом пропозиції-зауваження позивача УМ-18831812 від 14.05.2025 як особи інвалідністю внаслідок війни, повинно мало бути розглянуто першим керівником Черкаської обласної державної адміністрації особисто.

Отже, з наведеного слідує, що відповідач допустив неналежний розгляд заяви (пропозиції-зауваженням) позивача УМ-18831812 від 14.05.2025, оскільки таке звернення було розглянуто не першим керівником державного органу, що є порушенням наведених вище вимог частини 2 статті 14 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до яких пропозиції (зауваження), зокрема, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів особисто.

Разом із тим, доводи відповідача, викладені у відзиві, що звернення позивача було розглянуто особисто начальником Черкаської обласної військової адміністрації ОСОБА_2 , про що свідчить накладена ним резолюція від 15.05.2025, якою доручено першому заступнику та керівнику апарату поінформувати автора звернення про результати розгляду, суд вважає необґрунтованими.

Так, сам по собі факт накладення резолюції на документ не є тотожним особистому розгляду звернення в розумінні частини другої статті 14 Закону України «Про звернення громадян».

Зазначена норма має імперативний характер та прямо встановлює спеціальну гарантію для осіб з інвалідністю внаслідок війни – їх пропозиції (зауваження) розглядаються першими керівниками державних органів особисто.

Тлумачення терміну розглядаються особисто не може зводитися до формального ознайомлення з текстом звернення або накладення технічної резолюції щодо подальшого опрацювання структурними підрозділами.

Суд виходить з того, що особистий розгляд передбачає прийняття рішення першим керівником за результатами аналізу суті звернення та фіксацію волевиявлення такого керівника у формі, яка дозволяє ідентифікувати, що саме він визначив позицію органу у відповідь на звернення заявника.

Матеріалами справи встановлено, що офіційна відповідь на звернення позивача від 14.05.2025 № УМ-18831812 оформлена листом від 21.05.2025 № 01/08-13/У-584/01/08-13/13271 та підписана керівником апарату Черкаської обласної військової адміністрації.

Посилання відповідача на положення Закону України «Про державну службу» та на посадову інструкцію керівника апарату не спростовують встановленого факту порушення розгляду звернення позивача, оскільки внутрішні організаційні акти суб`єкта владних повноважень не можуть змінювати або звужувати обсяг гарантій, прямо встановлених законом.

Ієрархія нормативно-правових актів передбачає безумовну пріоритетність закону над відомчими положеннями та посадовими інструкціями. Відтак покладення на керівника апарату функцій організації роботи із зверненнями громадян не означає, що він набуває статусу першого керівника у розумінні частини другої статті 14 Закону України «Про звернення громадян».

Суд також звертає увагу, що резолюція містить доручення щодо інформування автора звернення, однак сама по собі не підтверджує прийняття першим керівником рішення по суті порушених у зверненні питань.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що звернення позивача було розглянуто саме першим керівником Черкаської обласної військової адміністрації у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідач обмежився посиланням на внутрішню резолюцію та загальні норми щодо повноважень керівника апарату, проте не довів факту реалізації особистого розгляду звернення позивача першим керівником у розумінні частини другої статті 14 Закону України «Про звернення громадян».

Щодо доводів відповідача про дотримання строків, суд зазначає, що відповідь позивачу надана 21.05.2025, тобто у межах строку, встановленого статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».

Разом з тим, дотримання строку розгляду звернення не усуває порушення спеціальної вимоги закону щодо суб`єкта, який зобов`язаний здійснювати особистий розгляд пропозиції особи з інвалідністю внаслідок війни.

З метою повного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправними дій Черкаської обласної військової адміністрації, які полягають у не дотриманні вимог ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про звернення громадян» при розгляді звернення ОСОБА_1 УМ-18831812 від 14.05.2025.

З огляду на встановлені порушення відповідачем положень вищезазначеної норми права, з метою повного відновлення прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Черкаську обласну військову адміністрацію повторно розглянути звернення (пропозицією – зауваженням) ОСОБА_1 УМ-18831812 від 14.05.2025 з дотриманням вимог ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про звернення громадян».

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах передбачено, про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Разом з тим, 07.11.2025 позивачем до суду було подано заяву, в якій він просив вирішити питання про витрати на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування заяви зазначено, що згідно умов договору про надання правничої допомоги від 12.08.2025 Б/Н щодо виплати гонорару подати докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі є неможливим.

Суд зазначає, що відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне надати позивачу строк – п?ять днів після ухвалення рішення для подання суду доказів про розмір витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Черкаської обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022668, бульв. Шевченка, буд.185, м. Черкаси, 18001) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Черкаської обласної військової адміністрації, які полягають у не дотриманні вимог ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про звернення громадян» при розгляді звернення ОСОБА_1 УМ-18831812 від 14.05.2025.

Зобов`язати Черкаську обласну військову адміністрацію повторно розглянути звернення (пропозицією – зауваженням) ОСОБА_1 УМ-18831812 від 14.05.2025 з дотриманням вимог ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про звернення громадян».

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Надати ОСОБА_1 строк – п?ять днів після ухвалення рішення для подання суду доказів про розмір витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи.

Роз?яснити позивачу, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу залишається без розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 березня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях