Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №504/5146/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/548/26

Номер справи місцевого суду: 504/5146/25

Головуючий у першій інстанції Якимів А. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Шахової О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову судді Доброславського районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року

встановив:

Постановою судді Доброславського районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Вирішено питання щодо судового збору.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 листопада 2025 року о 15.40 год. за адресою: дорога Новомиколаївська (Старокиївське шосе) 21 км, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість мови, підвищена рухливість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді Доброславського районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому, що у протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено час, а саме 15:40 год, водночас ОСОБА_1 була зупинена правоохоронцями о 15:28 год, що призвело до невірного встановлення судом фактичних обставин у справі. Вказані поліцейським у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість) не відповідають дійсності, оскільки з відеозапису убачається, що її зупинили завдяки втручанню третьої особи чоловічої статі з яким у неї попередньо виник конфлікт на дорозі. Цей чоловік спровокував негативне ставлення до неї зі сторони правоохоронців, про що свідчить та обставина, що з самого початку правоохоронці почали підозрювати її у вживанні алкоголю у зв`язку з чим запропонували пройти відповідний огляд, на що вона погодилася, а у подальшому зазначили про те, що існує вірогідність знаходження її у стані наркотичного сп`яніння. Посилаючись на відеозапис зазначає, що її поведінка відповідала обстановці, оскільки у неї була нормальна мова, ознаки жвавливості відсутні. Відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, обґрунтовує тим, що вона тривалий час знаходиться за кермом, тому у неї болить спина і саме цього дня у неї був запис до реабілітолога, а після цього їй необхідно було з`явитися до банку для отримання готівки з метою проведення фінансових операцій (виплати заробітної плати), тому вона сильно поспішала і не могла гаяти час на безпідставну вимогу правоохоронців щодо проходження огляду у закладі охорони здоров`я. Крім цього, вона не розуміла наслідки складеного протоколу про адміністративне правопорушення через що відмовилася від виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР. Запевняє, що не вживає будь-яких наркотичних засобів, знаходилася у нормальному стані без будь-яких впливів на її організм наркотичних засобів, алкоголю або лікарських препаратів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала вимоги апеляційної скарги, надала пояснення за доводами апеляційної скарги.

Вислухавши ОСОБА_1 за доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Із тексту апеляційної скарги убачається, що апелянтом не заперечується факт керування нею вказаним вище транспортним засобом, а також те, що вона відмовилася від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, тому з огляду на положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, ця обставина апеляційним судом не перевіряється.

Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах доводів викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд зважає на усталену практику ЄСПЛ, який зазначив, що: "будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобіля мита їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі" (Рішення Європейського суду з правлю дини по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" ("O'Halloran and Francis v. the United Kingdom") від 29 червня 2007 року).

Згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я (ч. 4ст. 266 КУпАП).

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 266 КУпАП).

Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів, регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735 (далі - Інструкція).

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу I Інструкції).

Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу I Інструкції).

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я (п. 12 Розділу II Інструкції).

Наведені вище вимоги національного законодавства правоохоронцями дотримані.

Поняття доказів та джерела їх отримання, визначені ст. 251 КУпАП, зокрема, до таких джерел законодавець відносить протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відеозапис, інші документи.

Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд в основу свого рішення, серед іншого, поклав відомості, зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні водія на огляд та відеозаписах, долучених правоохоронцями до матеріалів справи.

Аргументи сторони захисту про наявність правових підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених у запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відхилив, з підстав, наведених у мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №516758, складеного відносно ОСОБА_1 , правоохоронцями зафіксовано, що: «18 листопада 2025 року о 15:40 год дорога Новомиколаївська (Старокиївське шосе) 21 км керувала транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме поведінка, що відповідає обстановці, підвищена жвавість мови, підвищена рухливість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилася, чим порушила п.2.5 ПДР».

Вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення, підписаний

ОСОБА_1 , як особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З відеозапису, долученого правоохоронцями до матеріалів справи убачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 в районі блокпосту, поліцейські повідомили водія про те, що причиною її зупинки є та обставина, що відносно неї надійшла інформація на лінію 102 про те, що вона керує транспортним засобом з порушенням вимог ПДР, створюючи загрозу аварійної ситуації для інших учасників дорожнього руху. Під час спілкування з поліцейськими факт керування автомобілем ОСОБА_1 не заперечувала, надала пояснення про те, що вона дійсно здійснювала обгін фури (15:30:57-15:30:59 – час вказаний на відеозаписі), а також те, що керуючи автомобілем порушувала вимоги ПДР (15:33:05 – час вказаний на відеозаписі). Поліцейський повідомив водія про те, що у неї наявні ознаки алкогольного сп`яніння у зв`язку з чим запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що ОСОБА_1 погодилася. Згодом правоохоронець зазначив, що вбачає у водія саме ознаки наркотичного сп`яніння, а саме – підвищена рухливість, жвавливість мови на підставі чого запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Визнаючи факт порушення ПДР, ОСОБА_1 звернулася до поліцейського з проханням обмежитися штрафом, без проходження нею огляду у медичному закладі. Поліцейський повідомив водія, що у разі відмови стосовно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за п.2.5 ПДР, а саме за відмову від проходження огляду. ОСОБА_1 погодилася на складання стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення (15:40:58 – час вказаний на відеозаписі).

Мотиви, якими керувалася ОСОБА_1 , відмовляючись від виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР не має правового (юридичного) значення, оскільки законодавець не визначає обставини, які можуть слугувати підставами для звільнення водія від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського.

Аргументи апелянта про те, що вона не розуміла наслідки складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення є безпідставними, оскільки ризики не усвідомлення правових наслідків накладеного судом стягнення несе саме особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною другою статті 68 Конституції України передбачено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Твердження апелянта про те, що поліцейськими у протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено час вчинення адміністративного правопорушення, колегія суддів відхиляє, оскільки з відеозапису убачається, що від виконання обов`язку, передбаченого п.2.5 ПДР, ОСОБА_1 відмовилася о 15:40:58 год, що і є часом вчинення інкримінованого правопорушення, тому правоохоронцями підставно зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення час вчинення правопорушення – 15:40 год, а не 15:28, що є часом зупинки автомобіля, як про те стверджує апелянт.

Аргументи ОСОБА_1 про відсутність у неї ознак наркотичного сп`яніння, апеляційний суд відхиляє, оскільки поліцейський лише фіксує ознаки, які на його переконання можуть свідчить про можливе (ймовірне) перебування особи у стані певного сп`яніння, у той час, як єдиним джерелом доказів, яке може спростувати існування таких сумнівів поліцейських є висновок лікаря закладу охорони здоров`я, який у цій справі відсутній.

Іншими доводами апеляційна скарга не обґрунтована.

Отже апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до

ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порушень судом першої інстанції норм КУпАП під час з`ясування обставин по справі апеляційним судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для закриття провадження справи не встановлено, і висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є вірним.

Підсумовуючи наведене вище апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження по справі за п. 1 ст. 247 КУпАП, з мотивів наведених у скарзі.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Доброславського районного суду Одеської області від 22 січня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.П. Лозко