Додаткове рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №447/2108/19 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2026 р. Справа № 447/2108/19

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,

Суддів: Бонк Т.Б., Галушко Н.А.,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича від 09 лютого 2026 року

про ухвалення додаткової постанови

та заяву Приватного підприємства “Фірма Сомгіз” від 01 грудня 2025 року

про відшкодування судових витрат

у справі № 447/2108/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Клен”, с. Тростянець, Львівська область

до відповідача-1 Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області с. Тростянець, Львівська область

до відповідача-2 Фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича, с. Тростянець, Львівська область

до відповідача-3 Приватного підприємства “Фірма Сомгіз”, м. Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, м Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 , с. Тростянець, Львівська область

про скасування рішення, визнання недійсним та скасування результату земельного аукціону, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

встановив:

11 вересня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Клен» звернулося до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, Фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича, Приватного підприємства «Фірма Сомгіз» та просило суд скасувати рішення Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області №828 від 21.12.2016 «Про затвердження детального плану території для придорожнього сервісу площею 0,2894 га в с.Тростянець», визнання недійсним та скасування результату земельного аукціону, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 05 квітня 2023 року у справі № 447/2108/19 позов ТОВ «Клен» задоволено в повному обсязі.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 05 квітня 2023 року скасовано; провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен» до Тростянецької сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_2 , ПП «Фірма Сомгіз», треті особи: Відділ у Миколаївському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 в частині вимог про: визнання незаконним та скасування рішення Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області №828 від 21.12.2016; визнання незаконним та скасування рішення Тростянецької сільської ради Тростянецької об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області №1380 від 31.08.2017; скасування державної реєстрації 07.08.2017 Відділом у Миколаївському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області в Державному земельному кадастрі та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно 07.09.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; визнання недійсним та скасування протоколу №427 від 01.11.2017 земельних торгів; визнання недійсним договору оренди від 01.11.2017 земельної ділянки площею 0,2894 га; скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно 03.11.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди земельної ділянки площею 0,2894 га закрито. Роз`яснено ТОВ «Клен», що розгляд вказаних вище вимог віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 березня 2024 року справу № 447/2108/19 в частині вимог, щодо якої провадження закрито, направлено до Господарського суду Львівської області за встановленою юрисдикцією.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24 березня 2025 року у справі № 447/2108/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Здійснено розподіл судових витрат: присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача-2 – 30 000 грн – витрат на професійну правничу допомогу та з позивача на користь відповідача-3 – 22 500 грн – витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 лютого 2026 року у справі № 447/2108/19 рішення Господарського суду Львівської області від 24 березня 2025 року у справі № 447/2108/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен» - без задоволення.

10 лютого 2026 року від Фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича надійшла заява про ухвалення додаткової постанови у цій справі про стягнення з позивача на користь відповідача-2 – 21 600 грн - витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи апеляційним судом.

Крім цього, 01 грудня 2025 року відповідачем-3 подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з позивача на користь відповідача-3 – 13 000 грн таких витрат.

Відповідно до ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати – без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року розгляд заяв Фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича та Приватного підприємства “Фірма Сомгіз” щодо відшкодування судових витрат призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Розглянувши заяви ФОП Даниловича Андрія Петровича та ПП “Фірма Сомгіз” про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича та задоволення заяви Приватного підприємства “Фірма Сомгіз”, з огляду на наступне:

Згідно з ч.1 ст.281 ГПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Відповідно до ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

В силу положень ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Так, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 зазначив, що розмір судових витрат, які він понесе, у зв`язку з розглядом справи в Західному апеляційному господарському суді, становить 20 000 грн; в свою чергу, відповідач-3 також заявив про очікуване понесення витрат на професійну правничу допомогу.

До відзиву на апеляційну скаргу відповідач-2, серед іншого, долучив ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1371991 від 27 травня 2025 року, що підтверджує повноваження адвоката Талалаєвої Олени Юріївни на представництво інтересів ФОП Даниловича Андрія Петровича у Західному апеляційному господарському суді та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1809 від 01 грудня 2010 року. Також в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 03 грудня 2021 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Юхименко і партнери» та Даниловичем Андрієм Петровичем. 30 грудня 2023 року сторони уклали додаток 1 до договору, яким внесли зміни у термін дії такого договору та продовжили його ще на 2 роки до 31 грудня 2025 року. 05 травня 2025 року Адвокатське об`єднання «Юхименко і партнери» та Данилович Андрій Петрович підписали додаток № 3, № 4 та № 5 до Договору про надання правничої допомоги від 03.12.2021 року.

Так у п.1 Додатку № 5 сторони домовились, що Адвокатське об`єднання надає клієнту (Даниловичу А.П.) правову (правничу) допомогу на умовах і в порядку, що визначені договором, пов`язану із розглядом в Західному апеляційному господарському суді справи № 447/2108/19.

У п.2 Додатку № 5 зазначено, що оплата клієнтом правової допомоги, що надана Адвокатським об`єднанням за послуги, що передбачені у пункті 1 додатку № 5 від 05 травня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 03 грудня 2021 року, здійснюється у вигляді гонорару, який розраховується на основні погодинної оплати згідно з тарифікацією часу, що витрачений адвокатами Адвокатського об`єднання для надання клієнту правової допомоги, передбаченої предметом цього договору, з розрахунку 2400 гривень за 1 годину роботи адвоката.

07 лютого 2026 року Данилович А.П. та Адвокатське об`єднання «Юхименко і партнери» підписали акт прийому-передачі наданих послуг, де передбачений опис послуг, які надавались у межах справи № 447/2108/19 розгляд якої здійснювався Західним апеляційним господарським судом, а саме: 1). Підготовка відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Клен» на рішення Господарського суду Львівської області - 4 години; 2). Участь у судовому засіданні у Західному апеляційному господарському суді у справі № 447/2108/19 13.10.2025 року – 1,5 години; 3). Участь у судовому засіданні у Західному апеляційному господарському суді у справі № 447/2108/19 08.12.2025 року – 2 години; 4). Участь у судовому засіданні у Західному апеляційному господарському суді у справі № 447/2108/19 02.02.2026 року – 1, 5 години. Загальна кількість годин надання правничої допомоги складає 9 годин. 07 лютого 2026 року Адвокатське об`єднання «Юхименко і партнери» виставило рахунок № 1/39Т на суму 21600 грн.

Крім цього, судом встановлено, що до відзиву на апеляційну скаргу відповідач-3, серед іншого, долучив ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС № 1376981 від 16 червня 2025 року, що підтверджує повноваження адвоката Бойко Вікторії Володимирівни на представництво інтересів Приватного підприємства «Фірма «Сомгіз» у Західному апеляційному господарському суді. Також в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги № 14/20 від 18.06.2020 року.

Згідно з п. 1 Додаткового договору № 01/24 від 03.05.2024 року (надалі – Додатковий договір № 01/24) до Договору про надання правової допомоги № 14/20 від 18.06.2020 року, клієнт надає, а виконавець приймає замовлення на надання правничої допомоги клієнту у справі № 447/2108/19.

Відповідно до п.2 Додаткового договору №01/24 сторони погодили, що розмір гонорару виконавця за надання правничої допомоги у справі № 447/2108/19 встановлюється цим додатковим договором № 01/24 та п.2.2 договору про надання правової допомоги №14/20 від 18.06.2020 не застосовується.

Згідно з п. 4 Додаткового договору № 01/24 сторони погодили, що розмір гонорару виконавця за надання правничої допомоги клієнту у суді апеляційної інстанції у справі № 447/2108/19 становить 13 000 грн.

Відповідно до акту № 05/25 про надану правничу допомогу від 24.06.2025 року до договору про надання правової допомоги № 14/20 від 18.06.2020 виконавець, відповідно до Договору про надання правової допомоги № 14/20 від 18.06.2020 надав, а клієнт прийняв у червні 2025 такі послуги: оплата 50% вартості за правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у справі № 447/2108/19 (підготовка та подання письмових пояснень у справі № 447/2108/19) на суму 6 500 грн.

Згідно з актом № 07/25 про надану правничу допомогу від 25.09.2025 року до договору про надання правової допомоги № 14/20 від 18.06.2020 виконавець, відповідно до договору про надання правової допомоги № 14/20 від 18.06.2020 надав, а клієнт прийняв у серпні 2025 такі послуги: представництво інтересів клієнта у судовому засіданні у Західному апеляційному господарському суді у справі № 447/2108/19 11.08.2025 року на суму 2 000 грн.

Відповідно до акту № 09/25 про надану правничу допомогу від 24.11.2025 року до договору про надання правової допомоги № 14/20 від 18.06.2020 виконавець, відповідно до договору про надання правової допомоги № 14/20 від 18.06.2020 надав, а клієнт прийняв у жовтні-листопаді 2025 такі послуги: оплата решти вартості за правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у справі № 447/2108/19 на суму 4 500 грн.

Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу понесений ПП «Фірма Сомгіз» у суді апеляційної інстанції становить 13 000 грн

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги – це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст.19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, в тому числі є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характер; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення – при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки – підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Клопотання позивача про зменшення розміру витрат відповідачів на професійну правничу допомогу до апеляційного суду не надходило.

Слід зазначити, що до відзиву на апеляційну скаргу відповідач-2 та відповідач-3 долучили докази, що підтверджують надіслання позивачу відзиву та долучених до нього документів, в тому числі, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу. Поряд з цим, до заяви про ухвалення додаткової постанови відповідач-2 також долучив докази надіслання такої заяви позивачу у справі. Також до електронного кабінету позивача було надіслано ухвалу суду від 11 лютого 2026 року.

Відтак, у позивача була можливість надати суду свої заперечення щодо заяв відповідачів-2,3 про стягнення судових витрат, однак, позивач таким правом не скористався.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Також суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. (Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20).

У розгляді заяви суд, зокрема, враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Слід зазначити, що правова позиція відповідача-2 була сталою, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, представником відповідача-2 підготовлено та подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, а також брав участь у судових засіданнях, відтак, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про обмеження розміру витрат відповідача-2 на професійну правову допомогу, з огляду на їх розумну необхідність, а відтак, часткове задоволення заяви відповідача-2 та стягнення з позивача на користь відповідача-2 – 15 000 грн у відшкодування витрат на професійну правову допомогу під час розгляду справи апеляційним судом (за складення відзиву та участь у судових засіданнях).

Щодо розміру витрат відповідача-3 на професійну правничу допомогу, перевіривши зміст виконаних робіт та їх обсяг, включених в розрахунок вартості наданих послуг, виходячи із критерію розумності їхнього розміру, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що гонорар у розмірі 13 000 грн є обґрунтованим, а заявлені витрати відповідача-3 є співмірними зі складністю справи та зазначені вимоги відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Відтак, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви відповідача-3 в повному обсязі та стягнення з позивача на користь відповідача-3 – 13 000 грн – у відшкодування понесених витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначалось вище, постановою Західного апеляційного господарського суду від 02 лютого 2026 року у справі № 447/2108/19 рішення Господарського суду Львівської області від 24 березня 2025 року у справі № 447/2108/19 про відмову в задоволенні позову залишено без змін.

Відтак, враховуючи положення ст.129 ГПК України, з позивача слід стягнути на користь відповідача-2 – 15 000 грн та на користь відповідача-3 – 13 000 грн - у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 244, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ухвалив:

Заяву Фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича про ухвалення додаткової постанови - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Клен” (81614, Львівська область, Миколаївський район, с. Тростянець, вул. Зелена, 3А; ідентифікаційний код – 19176055) на користь Фізичної особи – підприємця Даниловича Андрія Петровича, ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер – НОМЕР_1 ) 15 000 грн – у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.

У задоволенні решти вимог заяви Фізичної особи-підприємця Даниловича Андрія Петровича – відмовити.

Заяву Приватного підприємства “Фірма Сомгіз” про стягнення судових витрат - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Клен” (81614, Львівська область, Миколаївський район, с. Тростянець, вул. Зелена, 3А; ідентифікаційний код – 19176055) на користь Приватного підприємства “Фірма Сомгіз” (79012, м. Львів, вул. Сахарова, 46; ідентифікаційний код – 20810095) 13 000 грн – у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи Західним апеляційним господарським судом.

На виконання додаткової постанови видати накази.

Матеріали справи № 447/2108/19 повернути до Господарського суду Львівської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Галушко Н.А.