Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №716/1953/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 716/1953/25

Провадження № 2/202/2282/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря – Коваленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Данищука Василя Вячеславовича, звернулася до Заставнівського районного суду Чернівецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 листопада 2017 року Новогродівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, актовий запис № 65. Від цього шлюбу позивач та відповідач дітей не мають. Позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося. Протягом останніх років між сторонами відсутнє взаєморозуміння та взаємна повага. Спроби примирення не мали бажаних результатів, оскільки подружжя має протилежні погляди на життя та вирішення сімейних проблем, що як наслідок призвело до втрати почуття поваги та любові. Наразі сторони не підтримують сімейно-шлюбні відносини, не мають спільного бюджету та більше року не живуть однією сім`єю. Подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки суперечить інтересам позивача. Наведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Заставнівського районного суду Чернівецької областівід 30 жовтня 2025 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Сірик І.С., ухвалою якої від 05 листопада 2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу надіслано за підсудністю до Індустріального районного суду м. Дніпра.

Справа надійшла до Індустріального районного суду міста Дніпра 06 січня 2026 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 січня 2026 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 09 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 , та її представник, адвокат Данищук В.В. у судове засідання не з`явилися, натомість представником позивача на офіційну електронну пошту суду подано заяву, якою просив здійснювати розгляд справи без участі позивача та її представника. Заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Оскільки відповідно до матеріалів справи ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією Російською Федерацією, то останній був повідомлений, шляхом здійснення оголошення на офіційному сайті «Судова влада». Відзиву, заяв, заперечень до суду не надав.

Враховуючи, що позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 17 листопада 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, який зареєстровано Новогродівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис № 65 (а.с. 7).

Також встановлено, що між сторонами фактично припинені шлюбні стосунки, сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства та не мають спільних дітей, між ними примирення неможливе.

На даний час між позивачем та відповідачем відсутній спір про поділ майна.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.

Суд враховує, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони не бажають поновлювати стосунки, будь-яких заходів до примирення не приймають, доказів протилежного не надано, збереження шлюбу суперечить інтересам сім`ї, а тому надання сторонам строку для примирення суд вважає недоцільним.

Причиною розпаду сім`ї є протилежні погляди на шлюб та сім`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що має суттєве значення.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що сімейно-шлюбні відносини припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд дійшов висновку, що сім`я сторін розпалася остаточно та не може бути відновлена.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої сплачені позивачем судові витрати підлягають стягненню на її користь з відповідача.

Керуючись ст. ст. 104, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 141, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 листопада 2017 року Новогродівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 65 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.П. Слюсар