Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №199/2351/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/2351/26

(3/199/954/26)

ПОСТАНОВА

іменем України

05 березня 2026 року місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справи про адміністративне правопорушення, які об`єднані в одне провадження, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП,

- за участі: особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

29.01.2026 о 19:25 годину у м. Дніпро, на перехресті вул. Донецьке шосе з вул. Степана Рудницького, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу», в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Kіа Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Тілесних ушкоджень учасникам дорожньо-транспортної пригоди заподіяно не було. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.16.11 Правил дорожнього руху України.

Крім того, 29.01.2026 о 19:25 годину у м. Дніпро, на перехресті вул. Донецьке шосе з вул. Степана Рудницького, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , став учасником дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події та був встановлений працівниками поліції під час проведення розшукових заходів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

В судове засідання, яке було призначено на 08:30 годину 05.03.2026 ОСОБА_1 не з`явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи безпосередньо в приміщенні суду під розписку та судовою SMS-повісткою, яку він отримав 02.03.2026 о 10:02:33 годині, а також останній повідомлявся через офіційний веб-сайт судової влади, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з`явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.

24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з`їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.

02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).

ОСОБА_3 до суду не з`явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими SMS-повістками, які він отримав: 27.02.2026 о 14:51:57 годині та 02.03.2026 о 10:02:33 годині.

Заяв чи клопотань від останнього про розгляд справи за його участю не надходило.

За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи те, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_2 не з`явились в судове засідання, тобто добросовісно не виконали процесуальні обов`язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у їх відсутність, що узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні, яке відбулось 02.03.2026, особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не визнав та зазначив, що він користується транспортним засобом «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , який на праві власності належить його батьку – ОСОБА_4 . Так, 29.01.2026 у вечірній час йому було необхідно забрати жінку з дитиною та відвезти до бабусі. У зв`язку з тим, що в той момент він не міг сісти за кермо, у зв`язку із перебуванням у стані похмілля, він попрохав свого товариша ОСОБА_5 сісти за кермо, на що останній погодився. Цього ж дня, тобто 29.01.2026, приблизно о 19:20 годині він разом з ОСОБА_5 , який перебував за кермом, рухались по вул. С. Рудницького в м. Дніпрі та, під`їжджаючи до перехрестя з вул. Донецьке шосе зупинились, оскільки не працював світлофор. Оскільки рухались по другорядній дорозі, вони пропустивши всі автомобілі, які рухались по головній дорозі, та продовжили рух. Перетинаючи перехрестя відбувся удар у праву пасажирську двері, де в той момент знаходився він. Після зіткнення ОСОБА_5 вибіг з транспортного засобу та побіг в невідомому напрямку, оскільки перебуває в розшуку за самовільне залишення військової частини. В свою чергу він також залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки знаходився в шоковому стані. Дії працівників поліції, які склали на нього протоколи про адміністративне правопорушення,а не на ОСОБА_5 , який безпосередньо керував транспортним засобом, яким він користується, не оскаржував. Просив суд закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, підтверджується повністю дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 584704 від 06.02.2026, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ), роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 584714 від 06.02.2026, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та такий, що складений повноважною особою згідно з вимогами КУпАП, у ньому вказана правова кваліфікація адміністративного правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про адміністративну відповідальність, викладені фактичні обставини адміністративного правопорушення, які є достатніми для повного розуміння суті висунутого проти ОСОБА_1 звинувачення. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ), роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.01.2026, в якій зафіксована ділянка місцевості, на якій у вказану вище дату сталась дорожньо-транспортна пригода та які завдані транспортному засобам механічні пошкодження. Разом з тим, відповідно до вказаної схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що водій транспортного засобу № 1, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу», в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Kіа Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі;

- письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 відповідно до яких вбачається, що саме від дій водія, який керував транспортним засобом «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , 29.01.2026 о 19:25 годині у м. Дніпрі на перехресті вул. Донецьке шосе з вул. Степана Рудницького, який виїжджаючи з другорядної дороги не надав дорогу його автомобілю, який рухався по головній дорозі, сталася дана дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб «Kіа Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, яким він керував. Після вчинення дорожньо-транспортної водій транспортного засобу «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , залишив місце пригоди;

- відеозаписом та фотозображеннями з місця дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась, 29.01.2026 о 19:25 годині у м. Дніпрі на перехресті вул. Донецьке шосе з вул. Степана Рудницького;

- витягом з автоматизованої системи «Армор», відповідно до якої встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4396091 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він керуючи транспортним засобом «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості.

За таких обставин дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 124 КУпАП, як такі, що виразилися в порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, іншого майна.

Також дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 122-4 КУпАП, як такі, що виразилися в залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Доводи особи, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 про те, що під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлена відсутність доказів на підтвердження факту керування ним транспортирним засобом саме 29.01.2026 о 19:25 годині, оскільки у вказаний час даним транспортним засобом керував його товариш ОСОБА_5 , не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Згідно зі схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.10.2025, в якій зафіксована ділянка місцевості, на якій у вказану вище дату сталась дорожньо-транспортна пригода та які завдані транспортному засобам механічні пошкодження. Разом з тим, відповідно до вказаної схеми дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що водій транспортного засобу № 1, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу», в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Kіа Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі.

Відповідно до письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 встановлено, що саме від дій водія, який керував транспортним засобом «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , 29.01.2026 о 19:25 годині у м. Дніпрі на перехресті вул. Донецьке шосе з вул. Степана Рудницького, який виїжджаючи з другорядної дороги не надав дорогу його автомобілю, який рухався по головній дорозі, сталася дана дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений транспортний засіб «Kіа Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, яким він керував. Після вчинення дорожньо-транспортної водій транспортного засобу «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , залишив місце пригоди.

Також, під час перегляду відеозапису з місця дорожньо-транспортної пригоди встановлено, що водій транспортного засобу «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м.Дніпрі на перехресті вул. Степана Рудницького та вул. Донецьке шосе, рухаючись по другорядній дорозі, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу», в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Kіа Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі.

Під час перегляду фотозображень з камер відеоспостереження «Безпечне місто», долучених уповноваженою особою УПП в Дніпропетровській області до матеріалів справи, встановлено, що транспортним засобом «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , користується особа чоловічої статі, яка за рисами обличчя схожа на ОСОБА_1 .

Вищевказане дає змогу суду прийти до висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 29.01.2026 о 19:25 годині у м.Дніпрі на перехресті вул. Степана Рудницького та вул. Донецьке шосе, транспортним засобом «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час якого останній, рухаючись по другорядній дорозі не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу», в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Kіа Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Після вчинення дорожньо-транспортної водій ОСОБА_1 залишив місце пригоди, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.

Тому таку версію ОСОБА_1 суд розцінює, як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення (в даному випадку складання матеріалів справи за вищевказаною статтею Закону) та подальшого уникнення від відповідальності.

Дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення суд вважає, що саме водій ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом «Gelly MR-7151A», державний номерний знак НОМЕР_1 , на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 «дати дорогу», в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Kіа Sportage», державний номерний знак НОМЕР_2 на синьому фоні, під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, який після вчинення дорожньо-транспортної залишив місце пригоди, винуватий у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригодита його дії знаходяться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Відповідно до п. 16.11 Правил дорожнього руху України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів чи іншого майна тягне адміністративну відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.

Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що виразилися в залишенні водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне адміністративну відповідальність згідно ст. 122-4 КУпАП

Суд вважає правильною кваліфікацію даних правопорушень, визначену інспектором поліції за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, оскільки за фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди були складені адміністративні протоколи лише на водія ОСОБА_1 .

Додаткових об`єктивних даних, які свідчили про порушення норм КУпАП іншими особами, а також відповідних додаткових доказів водієм ОСОБА_1 , не наведено і суду не надано.

Разом з тим, суд відзначає, що в даній справі про адміністративне правопорушення сам ОСОБА_1 заявив клопотання про допит свідка ОСОБА_5 .

Суд сприяв стороні захисту у виклику свідка до суду, однак ОСОБА_5 , будучи повідомленим про виклик до суду в якості свідка, до суду не з`явився, не вийшов на зв`язок з власних пристроїв, не повідомивши суд про можливість чи неможливість свідчити.

На переконання суду, вимоги Закону суд виконав та вичерпав всі процесуальні можливості щодо забезпечення явки свідка ОСОБА_5 , тобто сприяв стороні захисту у забезпеченні явки свідка до суду шляхом судових повісток. Враховуючи на неявку до суду та незважаючи на запрошення самим ОСОБА_1 вказаного свідка до суду і повідомлення його шляхом виклику до суду, суд дане клопотання відхилив, враховуючи зазначені вище об`єктивні обставини.

Суд не вважає, що неможливість особі, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 допитати вказаного свідка становить істотне порушення вимог Закону, а тому на переконання суду допит свідка ОСОБА_5 для підтвердження чи спростування обставин адміністративного правопорушення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення не є необхідним, враховуючи сукупність доказів щодо винуватості ОСОБА_1 .

Суд вважає, що права обвинуваченого ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення не порушені, а клопотання останнього суд розцінює як штучне затягування розгляду справи по суті та викликаним його бажанням уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.

Судом при перевірці доводів ОСОБА_1 не встановлено істотних порушень вимог чинного законодавства, які б перешкоджали суду повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям останнього.

Досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст.124 КУпАП.

Крім того суд звертає увагу, що дії працівників поліції станом на день розгляду справи в суді, водієм ОСОБА_1 не оскаржувались. Тобто суд приходить до висновку, що дії працівників поліції були законними та правомірними.

Обставин, які б вказували на упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності судом не встановлено та стороною захисту надано не було.

Наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.

Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому адміністративних правопорушень передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, доведеність вини у їй вчиненні та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні та прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.

Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, особу порушникаОСОБА_1 , який свою провину фактично не визнав, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 занеобхідне призначити адміністративне стягнення за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, згідно положень ст. 36 КУпАП саме у виді штрафу.

Окрім того, суд зазначає, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, кожен несе індивідуальну відповідальність за те, щоб рух був безпечним.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати й те, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати).

Такий вид адміністративного стягнення буде відповідати завданню КУпАП щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу:

- за ст. 122-4 КУпАП - у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень;

- за ст. 124 КУпАП - у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.

Суддя: І.В. Дяченко

05.03.2026