Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №467/114/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Суд: Арбузинський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 02 березня 2026 р.

Справа: №467/114/26

Суддя: Кологрива Т. М.

Справа № 467/114/26

Провадження № 1-кп/467/86/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння ОСОБА_4 , ОСОБА_4 ,

законного представника неповнолітніх ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

малолітнього потерпілого ОСОБА_7 ,

законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_8 ,

представника служби у справах дітей Арбузинської селищної ради Первомайського району Миколаївської області ОСОБА_9 ,

психолога ОСОБА_10 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру відносно до неповнолітнього та малолітнього

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рябоконеве Арбузинського району Миколаївської області, громадянина України, учня 1 курсу Арбузинського професійного аграрного ліцею, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Рябоконеве Арбузинського району Миколаївської області, громадянин України, маючого неповну середню освіту, учня 7-го класу Воєводського ліцею Благодатненської сільської ради Миколаївської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

в діях яких вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України

В С Т А Н О В И В:

До Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшли клопотання прокурора Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_11 про застосування до неповнолітнього та малолітнього ОСОБА_4 та ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152130000112 від 31.07.2025 року, в діях яких вбачаються ознаки суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_4 вчинили суспільно-небезпечне діяння за наступних обставин.

29 липня 2025 року близько 14 години особи, що не досягли віку кримінальної відповідальності: ОСОБА_4 , ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_7 перебували на провулку Яблуневому на відстані близько 20 м від перехрестя з вулицею Садовою в селищі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області.

У цей же час, на ґрунті раптово виниклого конфлікту та особистого неприязного відношення до ОСОБА_12 , що виникло через образливі висловлювання ним про матір ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , у останніх виник злочинний умисел, направлений на завдання ОСОБА_15 тілесних ушкоджень невизначеного ступеню тяжкості.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на завдання тілесних ушкоджень невизначеного ступеню тяжкості, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , діючи умисно, цілеспрямовано та узгоджено між собою, розуміючи, що об`єктом їх протиправного посягання є здоров`я ОСОБА_12 , якому вони забажали завдати умисної шкоди, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, користуючись як фізичною, так і кількісною перевагою, почали спільно вимагати від ОСОБА_18 стати на коліна та просити у них вибачення за образливі висловлювання на адресу їхньої матері, однак отримавши відмову потерпілого від виконання їхніх вимог, з метою доведення свого протиправного умислу до кінця, ОСОБА_16 почав наносити множинні удари кулаками в область обличчя потерпілого, а ОСОБА_17 , в цей час, шляхом поштовху до паркану домоволодіння, міцно притиснув ОСОБА_12 рукою в область грудної клітини та шиї, де утримував останнього, позбавляючи можливості чинити опір та захищатися, після чого, досягнувши бажаного результату, свої протиправні дій припинили та відпустили потерпілого, який відразу втік з місця події.

В результаті протиправних дій неповнолітніх ОСОБА_19 та ОСОБА_13 малолітньому ОСОБА_15 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Нанесені ОСОБА_20 спільно з ОСОБА_21 тілесні ушкодження ОСОБА_7 перебувають у прямому причинно - наслідковому зв`язку з тими наслідками, що настали.

Факт вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_4 вказаного суспільно-небезпечного діяння підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.

Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння ОСОБА_17 пояснив суду, що у липні 2025 року він пішов на ставок для того, щоб забрати звідти свого брата ОСОБА_14 . Коли він йшов, то бачив, що хтось кидається по ньому каменями в спину. Хтось з присутніх дітей сказав, що побили їхню двоюрідну сестру. Він підбіг до потерпілого, однак той кинув каменем по ньому і став тікати. Він почав доганяти його і коли зупинився, то вчепився йому в волосся. Він відштовхнув потерпілого руками об груди, який став знову тікати, обзивати його і брата. Тоді він разом з братом вимагали від потерпілого стати на коліна, оскільки той обзивав їхню матір. Брат вдарив потерпілого декілька разів кулаком в обличчя, а він штовхнув його в область грудей.

Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння ОСОБА_16 надав суду аналогічні показання ОСОБА_22 .

Потерпілий ОСОБА_7 показав, що влітку 2025 року він був на річці. ОСОБА_14 перший почав кидатись каменями йому в спину. До нього підбіг старший Харкоміца та тримав його за шию, прижавши до паркану. Менший з братів у цей час наніс йому декілька ударів в обличчя. Потім вони у нього просили пробачення, примушували його стати на коліна. А згодом відпустили його та сміялись над ним.

Законний представник неповнолітніх ОСОБА_5 та законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_8 повідомили суду про те, що про обставини даної події їм стало відомо зі слів дітей. Законний представник неповнолітніх ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила про те, що має виховний вплив на дітей та прохала передати їй дітей під нагляд.

Висновком експерта № 284-М від 24 жовтня 2025 року, наданим на підставі постанови слідчого ОСОБА_23 про призначення судово-медичної експертизи, встановлено, що у ОСОБА_7 виявлені синці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 вчинили суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши докази та інші обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд прийшов до висновку, що клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України ОСОБА_4 відповідно до ст. 22 КК України не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, але досяг п`ятнадцяти років; ОСОБА_4 відповідно до ст. 22 КК України також не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, але досяг віку дванадцяти років.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст.105 КК України суд може застосувати до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру як застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього.

Згідно ч. 2 ст. 97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою ст.105 КК України, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України.

Як випливає із змісту ст. 498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України є особа, яка досягла 16-річного віку.

Оскільки при вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, на момент вчинення вказаного умисного суспільно небезпечного діяння останньому виповнилось повних 15 років, тобто він не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинене діяння, неповнолітній є раніше не судимим, має задовільний стан здоров`я, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, має задовільні умови проживання за місцем проживання його сім`ї, задовільно характеризується за місцем навчання, суд вважає, що до неповнолітнього необхідно застосувати примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері.

Крім цього, при вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, на момент вчинення вказаного умисного суспільно небезпечного діяння останньому виповнилось повних 12 років, тобто він не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинене діяння, малолітній є раніше не судимим, має задовільний стан здоров`я, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, має задовільні умови проживання за місцем проживання його сім`ї, задовільно характеризується за місцем навчання, суд вважає, що до малолітнього необхідно застосувати примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про те, що подані прокурором клопотання застосування до неповнолітнього та малолітнього примусових заходів виховного характеру підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 498, 500, 501 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_5 строком на 1(один) рік.

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів виховного характеру відносно малолітнього ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_5 строком на 1(один) рік.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua