Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №599/7/26 — Зборівський районний суд Тернопільської області

Єдиний унікальний номер 599/7/26

Номер провадження 3/599/17/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

"05" березня 2026 р. суддя Зборівського районного суду Тернопільської області Снігурський В. В., за участі особи, що притягується до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у м.Зборові адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 – ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер, особа з інвалідністю другої групи, учасник бойових дій,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №556220 від 01 січня 2026 року, ОСОБА_1 о 03 год. 13 хв. 01 січня 2026 року на 18 км автодороги М 09, керував автомобілем «Volkswagen transporter», д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alkotest 7510, результат огляду становить 0,88 проміле. Однак ОСОБА_1 не погодився з результатом, від проведення медичного обстеження у найближчому медичному закладі відмовився чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вини не визнав, вказав, що алкоголю він не вживав і не може вживати у зв`язку з віком і станом здоров`я, так як є інвалідом війни 2 групи, внаслідок отриманої контузії та потребує постійного лікування. Протягом січня – лютого 2026 року він хворів, перебував на лікуванні, про що повідомляв суд та надавав документи з медичного закладу.

01 січня 2026 року вночі він порушив комендантську годину, так як відвозив до лікаря свою знайому, алкоголю не вживав, а тому погодився пройти огляд на місці зупинки. З результатами огляду не погодився і від проведення огляду у лікувальному закладі не відмовлявся, а розгубився, тому що не знав як діяти в такій ситуації в яку потрапив вперше, намагався проконсультуватися в знайомих по телефону, проте була новорічна ніч і йому ніхто не відповів. А працівники поліції не роз`яснили його прав, поспішали, та склали протокол за відмову від проходження огляду, хоча він погодився їхати у Зборівську лікарню. Йому не було належно роз`яснено його прав та наслідків його дій, від керування автомобілем він відсторонений не був, а тому був переконаний, що будь – якого правопорушення він не вчиняв і поїхав автомобілем додому.

ОСОБА_1 долучив до справи письмові пояснення, згідно яких зазначає, що після перевірки документів від поліцейського поступила вимога пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки є запах алкоголю та порушення мови, хоча такі ознаки були відсутні, що підтверджується відеозаписом. Поліцейський повідомив, що продувати технічний засіб потрібно біля півтори хвилини, що є фізіологічно неможливим (відеозапис 16 хв.35 сек.). Продував 4 рази, перший раз дув 6 секунд (відеозапис 17 хв.19 сек.-17 хв.25 сек.) проте технічний засіб не зафіксував стану сп`яніння. Наступні дві спроби також були марними. Тільки за четвертий раз було зафіксовано стан сп`яніння 0,88 проміле. При цьому також дув 6 секунд (відеозапис 19 хв.46 сек.-19 хв. 52 сек.) Так як ним були висловлені заперечення щодо показників технічного засобу поліцейський пояснив, що потрібно проїхати до найближчого медичного закладу для підтвердження стану сп`яніння, а саме в м.Тернопіль. Хоча найближчим таким закладом є КНП «Зборівська міська лікарня» м.Зборів (відеозапис 25 хв.40 сек., 33 хв.).

Оскільки в таку ситуацію потрапив вперше, намагався зателефонувати та отримати консультацію як себе поводити. Проте це була новорічна ніч, йому ніхто не відповідав. Такі дії дратували поліцейських, які вимагали визначитись, чи їде він в медичний заклад чи ні. Протягом всього часу спілкування, ним жодного разу не було сказано, що він відмовляється від огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Коли він повідомив, що погоджується їхати в медичний заклад, йому повідомили, що вже пізно тому, складено протокол про відмову пройти огляд на стан сп`яніння, тобто за порушення п. 2.5 ПДР України (відеозапис 36 хв.05 сек.).

Всупереч вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції йому було запропоновано пройти огляд з метою виявлення алкогольного сп`яніння не в КНП «Зборівська міська лікарня» м.Зборів який є найближчим, а в м.Тернопіль, який не є найближчим.

Також те, що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння, свідчать дії працівників поліції, так як після складання та вручення протоколу, він продовжив рух автомобілем до місця свого проживання, його не було відсторонено від керування автомобілем.

Таким чином, вважає, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що він відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я в передбаченому законом порядку, огляд було проведено з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

А тому просить справу про адміністративне правопорушення закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне:

згідно рапорту інспектора взводу №1 роти 2 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП та відеоматеріалів долучених до справи 01 січня 2026 року о 03 год. 13 хв. на 18 км автодороги М09 у селі Озерна Тернопільського району було зупинено автомобіль «Volkswagen transporter», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 .

Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на що той погодився. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alkotest 7510 OILN ARLM-0400.

Водій продував прилад чотири рази, лише останній вимір зафіксував результат огляду 0,88 проміле.

У відповідності до п.7 розділу Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

ОСОБА_1 не погодився з результатом, працівником поліції оформлено направлення до КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради у м. Тернопіль, хоча найближчий лікувальний заклад від місця події, села Озерна Тернопільського району, знаходиться у місті Зборів – КНП «Зборівська лікарня» Зборівської міської ради.

Чіткої і однозначної відмови водія від проходження огляду у медичному закладі не зафіксовано.

При цьому працівник поліції роз`яснюючи ОСОБА_1 права передбачені 268 КУпАП, не роз`яснив йому право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги (час відеозапису 34.10 хв. – 34.36 хв.).

Відповідно до п.2 розділу 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за №1408/27853, під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №824/1164/18-а зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності починається з моменту складання протоколу та його пред`явлення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже ОСОБА_1 був позбавлений, передбаченого ст.268 КУпАП права, при притягненні його до адмінвідповідальності, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі, що є порушенням права особи на захист, передбаченого ст.129 Конституції України.

Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті рішень зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 5 березня 2020 року по справі № 607/7987/17, від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17, від 30 травня 2018 року в справі № 337/3389/16, від 17 липня 2019 року в справі №295/3099/17 щодо подібних правовідносин.

У всіх видах судочинства України порушення права на захист є безумовною підставою для скасування рішень суб`єкта владних повноважень, що підтверджується, зокрема, постановою КАС ВС від 18.02.2020 у справі №524/9827/16-а (К/9901/20742/18).

З огляду на допущене працівником патрульної поліції порушення права на захист особи, це є окремою, самостійною та достатньою підставою для визнання його дій та складених процесуальних документів, зокрема протоколу про адмінправопорушення недопустимими доказами.

Факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі №686/11314/17.

Крім цього, відповідно до вимог ч.1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно п.1 розділу 13 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачене, зокрема, частинами першою - четвертою статті 130, КУпАП. За наявності правових підстав, передбачених абзацом першим пункту 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

Зазначені вимоги законодавства зобов`язують працівників поліції відсторонити водія, який перебуває з ознаками сп`яніння від керування транспортним засобом та блокувати чи доставити транспортний засіб на спеціальний майданчик чи стоянку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи водій у встановленому порядку від керування транспортним засобом відсторонений не був, транспортний засіб затриманий не був.

Отже, працівник поліції, до обов`язків якого належить забезпечення безпеки дорожнього руху, не вжив таких заходів, не відсторонив водія від керування транспортним засобом, а відтак, наявні сумніви щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

При цьому результати огляду водія на місці зупинки не можуть бути прийняті як належний та допустимий доказ, так як водій з результатами огляду не погодився, а протокол про адміністративне правопорушення складено за порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Таким чином встановлені вище порушення права на захист особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не дотримання вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі та порушення вимог ст. 266 КУпАП є підставою для визнання недопустимими доказами документів та матеріалів, долучених до справи.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Суд не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Михайлова проти України», п.64), оскільки це буде прямим порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо безсторонності.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

За таких обставин подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена допустими доказами, отже склад і подія адміністративного правопорушення відсутні і справа підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя Зборівського

районного суду В. В. Снігурський