Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №451/66/26 — Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

05 березня 2026 рокуСправа №451/66/26

Провадження № 2/451/150/26

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді - Патинок О.П.

секретар судового засідання - Ференс І.І.

Справа № 451/66/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів,-

з участю позивача – ОСОБА_1 ( с\з 03.03.2026), представника позивача – Паска А.Б. ( с\з 03.03.2026), представника відповідача ФОП ОСОБА_2 – ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Описова частина рішення: 19.01.2026 до Радехівського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обгрунтування позовних вимог сторона позивача покликається на те, що 01 листопада 2025 року між позивачем та «ALLPARTS» від імені якого виступає ФОП ОСОБА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1 було укладено попередньо усний договір. Вказаний договір укладався з метою набуття права власності на автозапчастини для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, тому на правовідносини між сторонами поширюються вимоги Закону України «Про захист прав споживачів». Так, в мережі інтернет позивач знайшов даний інтернет магазин та замовив у відповідача 01.11.2025 для ремонту мотора свого автомобіля поршня з кільцями в кількості чотири штуки. При цьому позивач зазначив у переписці номер поршня НОМЕР_2 . Домовившись про замовлення чотирьох поршнів з кільцями відповідач зазначив, що вони працюють по передоплаті 30% по реквізитах ФОП та надав реквізити для перерахунку коштів ФОП ОСОБА_2 вказавши його ІПН, банк для платежу, номер карти для оплати та IBAN. 01.11.2025 позивач проплатив як завдаток 20 000 грн, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки №1.381584351.1; №2.381594003.1; №1.381602129.1; № 1.381521181.1 кожна з яких на суму 5000 грн. Після проплати коштів позивач зробив фотознімки даних квитанцій на власний телефон та відправив їх відповідачеві. Того ж дня на прохання відповідача позивачем було зазначено дані для відправки автозапчастин. По домовленості сторін термін виконання замовлення становив 3-5 днів з моменту отримання попередньої оплати. 10 листопада позивач хотів уточнити ситуацію з відправкою обумовлених запчастин, оскільки зазначено було, що термін доставки 3-5 днів, отримав відповідь, що очікується прибуття на склад. 13 листопада позивач намагався зв`язатись із представником відповідача, однак ніхто не відповідав. 14 листопада позивач знову намагався зв`язатися з відповідачем але марно. 17 листопада позивач написав, що він вимагає повернення коштів, оскільки умови договору не дотримано з вини відповідача. Йому повідомили, що ніби то замовлення було загублено на кордоні під час розмитнення, але невдовзі воно буде доставлено. 18 листопада позивач знову звернувся до відповідача щоб уточнити інформацію по запчастині, однак його повідомлення було проігноровано. 19 листопада позивачу було повідомлено, що авто з його запчастиною ще перебуває на кордоні та обіцяно зробити знижку. 20 листопада представником відповідача було повідомлено, що запчастина уже в них на складі та буде відправлена. 23 листопада позивач отримав посилку у поштовому відділенні кур`єрської доставки Нова Пошта, при огляді вмісту посилки було встановлено, що відправлено не ті запчастини, які замовлялися. Крім того, прибули лише самі поршня без кілець, що є недокомплектом. Одразу після виявлення позивачем факту, що якість товару (послуги) є неналежною, він звернувся до відповідача з вимогою про заміну неякісного товару на аналогічний якісний або повернення коштів. 24 листопада представник відповідача не бажаючи визнати свою провину та повернути кошти намагався перекласти свою вину на позивача та переконати його, що він самостійно вибирав запчастину. В подальшому переписка про повернення коштів не дала жодного результату. 26 листопада відповідач зазначив, що вони працюють згідно регламенту компанії і ніяких коштів повертати не будуть. 01 грудня на адресу реєстрації ФОП ОСОБА_2 було направлено адвокатський запит стосовно конфлікту, однак останній проігнорував його. Окрім матеріальної шкоди, позивачу було завдано значної моральної шкоди. Позивач був вимушений приділяти значну частину свого особистого часу на вирішення даної проблеми, багаторазово звертався до відповідача, займався пошуком потрібної запчастини на іншому ресурсі, звертався за юридичною допомогою. Позивач зазнав душевних страждань, які проявилися в тому, що в нього погіршились відносини з рідними, він почав відчувати головні болі, підвищення тиску, нервове напруження. Внаслідок неправомірних дій відповідача погіршився і фізичний стан позивача, останній не міг користуватися своїм власним транспортом, що спричинило значні незручності у пересуванні. Спричинену моральну шкоду позивач оцінює в 100 000 грн. Просить суд стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь позивача, ОСОБА_1 20 000,00 грн сплаченого позивачем завдатку та 100 000,00 гривень відшкодування моральної шкоди.

23.01.2026 від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, де вважає позов необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Моя діяльність у даному випадку здійснювалась в межах чинного законодавства України, з дотриманням норм Закону України «Про захист прав споживачів», Цивільного кодексу України та внутрішнього регламенту роботи, з яким позивач був ознайомлений до моменту здійснення оплати. Позивач — ОСОБА_1 самостійно обрав товар на сайті та надіслав посилання на товар, який знайшов на сайті, і попросив оформити покупку саме цього товару. На основі наданого посилання товар було замовлено спеціально під клієнта. Під час узгодження товару позивач був неодноразово попереджений про те, що товар спеціалізований та підлягає лише індивідуальному замовленню, тобто не підлягає поверненню чи обміну. Він погодився з умовами і після цього здійснив передплату у розмірі 20 000 грн. Товар був замовлений у постачальника в Україні з безумовною умовою неповернення, оскільки цей товар не мав можливості повернення від постачальника. Товар було доставлено через «Нову Пошту» за товарно-транспортною накладною № 20451299788313, що підтверджується відповідними документами. Після отримання товару через службу доставки позивач оглянув товар та повідомив, що товар, на його думку, не підходить. Позивач спочатку зазначив, що знайшов дешевші поршні, і тому він вважає товар дорогим. Однак, після отримання товару і огляду, він змінив свою позицію заявивши, що товар взагалі не підходить. Окремо зазначаю, що спірний товар є товаром під індивідуальне замовлення, має специфічне, вузькоспеціалізоване призначення, не є товаром масового роздрібного продажу та відноситься до рідкісних запчастин, які закуповуються виключно під конкретного клієнта. Зазначені умови були доведені до відома клієнта до моменту здійснення оплати, і він добровільно погодився з ними, що підтверджується перепискою між сторонами. На сьогоднішній день замовлений товар фактично перебуває в наявності, клієнт має можливість забрати ці запчастини, однак безпідставно відмовляється від отримання, посилаючись на зміну власної думки щодо доцільності покупки. Таким чином, ФОП ОСОБА_2 виконав усі свої договірні зобов`язання належним чином. Фактично ж відмова позивача зумовлена не порушенням з боку продавця, а виключно тим, що позивач передумав щодо придбання товару після його замовлення. Просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

09.02.2026 від представника відповідача надійшли письмові пояснення, де вказує, що позивач стверджує, що отримав не той товар який замовляв, зокрема, поршні були без кілець, що позивач вважає недокомплектом товару. Однак, дана позиція є необґрунтованою. Позивач надав суду переписку, яка підтверджує, що замовлення було оформлене за кодом товару, наданим саме позивачем. Відповідач дійсно отримав товар, відповідно до замовленого коду, але постачальник допустив недоукомплектування поршнів, зокрема, без кілець. Відповідач у відповідь на це запропонував позивачу компенсувати недолік за власний рахунок, однак позивач відмовився від такої пропозиції. На сьогоднішній день замовлений товар фактично перебуває в наявності, і клієнт має можливість забрати запчастини, однак безпідставно відмовляється від їх отримання, посилаючись на зміну власної думки щодо доцільності покупки. Така відмова є необґрунтованою, оскільки товар був наданий відповідно до умов договору, і немає підстав для відмови від виконання зобов`язань з боку продавця. Оскільки між сторонами був укладений договір із завдатком, відповідно до статті 570 Цивільного кодексу України, завдаток не підлягає поверненню у разі відмови від виконання договору однією зі сторін. Таким чином, відмова позивача від отримання товару не є підставою для повернення завдатку, який залишається у відповідача. Позивач не надав суду належних доказів того, що він поніс моральні страждання внаслідок порушення договору чи поставки товару неналежної якості. У позові позивачем наведено формально в чому саме, на його думку, полягає моральна шкода, заподіяна йому із зазначенням загальних фраз без відповідної конкретизації та підтвердження доказами, чому вона оцінюється ним саме на заявлену суму, не навів доказів причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю відповідача та ймовірною шкодою, заподіяною йому, без зазначення доказів, що моральна шкода взагалі була заподіяна. З огляду на викладене, відсутні та не доведені підстави вважати, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю, порушив права позивача, будь-яких матеріальних чи моральних збитків не заподіював, а тому вимога позивача про відшкодування шкоди не підлягає задоволенню. Разом з тим позивач не надав доказів, що свідчили б про наявність в нього автомобіля. Це викликає сумніви щодо правдивості твердження позивача про купівлю запчастин саме для особистих потреб, оскільки у нього відсутній транспортний засіб, для якого ці запчастини могли б бути використані. Крім того, при перевірці інформації через сервіс «ГетКонтакт» за номером телефону позивача, наданим при оформленні замовлення, виявлено, що позивач записаний у багатьох абонентів як особа, що займається підприємницькою діяльністю, зокрема під такими назвами, як « ОСОБА_4 », « ОСОБА_5 », «Деус Продаж». Це вказує на те, що позивач, ймовірно, використовував поршні для ведення своєї підприємницької діяльності, а не для власних потреб, що виключає застосування законодавства про захист прав споживачів. Таким чином, виникають підстави для сумнівів у правомірності вимог позивача, враховуючи надані факти та їх суперечність. Просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

13.02.2026 представником позивача подано додаткові пояснення, де вказує, що твердження представника відповідача по те, що ОСОБА_1 безпідставно відмовився від отримання товару з мотивів зміни власної думки щодо доцільності покупки не відповідають дійсності. Позивач замовляв чотири поршня з кільцями для свого автомобіля «JEEP CHEROKEE» та надав свідоцтво про реєстрацію на автомобіль, де зазначено ідентифікаційний номер транспортного засобу для ідентифікації. Згідно досягнутих домовленостей між сторонами відповідач зобов`язався продати позивачу чотири поршня з кільцями ОЕМ (якість оригіналу) по ціні 6110 грн за 1шт. 23 листопада позивач отримав посилку у поштовому відділенні кур`єрської доставки Нова Пошта, при огляді вмісту посилки було встановлено, що відправлено не ті запчастини які замовлялися, інший виробник (домовлено про ОЕМ, а прибули Тайвань). Крім того, прибули лише самі поршня без кілець, що є недокомплектом. Одразу після виявлення позивачем факту, що якість товару (послуги) є неналежною, він звернувся до відповідача з вимогою про заміну неякісного товару на аналогічний якісний або повернення коштів, що повністю відповідає нормам ст.ст. 8, 9 Закону України «Про захист прав споживачів». Метою придбання товару був ремонт власного автомобіля «JEEP CHEROKEE» 2003 року випуску. В чому саме полягає моральна шкода та з яких міркувань виходив позивач визначаючи її розмір зазначено в тексті позовної заяви.

Позиція учасників справи в судовому засіданні

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить суд стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь позивача, ОСОБА_1 20 000,00 грн сплаченого позивачем завдатку та 100 000,00 гривень відшкодування моральної шкоди. Пояснив, що придбавав запчастини для свого особистого автомобіля. Запчастина приїхала не та, що замовляв, недоукомплектована та не того виробника, коли просив відповідача обміняти запчастину чи повернути кошти відповідач відмовився. Щодо назви його контактів, які наводить представник відповідача пояснив, що продавав свої попередні автомобілі, тому клієнти номер його телефону так записували. Вказав, що офіційно працює механіком на шахті, а оскільки вже довший час перебуває без автомобіля, користується часто послугами «таксі», так як робота передбачає нічні зміни.

Представник позивача ОСОБА_1 – Паска А.Б. просив задовольнити позовні вимоги, покликаючись на обставин, які вказані в позовній заяві. Пояснив, що перевагою в застосуванні у вказаних правовідносинах має ЗУ «Про захист прав споживачів», а не внутрішній регламент на який покликається сторона відповідача. При зверненні позивача до відповідача останній мав повернути сплачені кошти через недоліки товару, який позивач отримав. Моральна шкода позивачем обгрунтована, а доводи відповідача про здійснення підприємницької діяльності позивачем не знайшли свого підтвердження..

Представник відповідача ФОП ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, покликаючись на обставини, які наведені у відзиві на позовну заяву. Пояснив, що позивач дійсно придбав запчастини у відповідача, проте такі були замовлені за індивідуальним кодом, який позивач вказав самостійно, а згідно регламенту роботи ФОП ОСОБА_2 та згоди позивача, повернення товару та коштів не передбачено. Вказав, що переписка у «Вайбері» не є належним доказом.

Процесуальні дії у справі

20.01.2026 ухвалою судді прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.02.2026 долучено письмові (додаткові) пояснення представника відповідача ОСОБА_3 від 09.02.2026 до матеріалів справи за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів. Долучені додатки до письмових (додаткових) пояснень представника відповідача ОСОБА_3 від 09.02.2026 – залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 03.03.2025 клопотання представника позивача - задоволено. Встановлено представнику позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 , додатковий строк для подання доказів, а саме: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 до часу подання – 13.02.2026. Долучено письмові заперечення представника позивача ОСОБА_1 – Паска А.Б. від 13.02.2026 до матеріалів справи за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

03.03.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Мотивувальна частина рішення: Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що відповідно до даних Витягу з реєстру Радехівської територіальної громади ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.7).

Як видно із квитанцій ПриватБанк від 01.11.2025, код квитанцій: 8395-7620-0330-3320; 8395-7610-7722-9700; 8395-7621-6776-5435; 8395-7623-2647-1799 платник ОСОБА_1 сплатив за товар отримувач - ФОП ОСОБА_2 по 5000 грн (всього на 20000 грн) (а.с.8).

Згідно витягу Опендатабот ФОП ОСОБА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ; основний вид діяльності – роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет (а.с.10)

Як видно із скріншотів наданих позивачем з абонентом «ALLPARTS/Автозапчастини» позивач здійснив купівлю запчастин до автомобіля, проте після одержання товару виявив, що такі не відповідають товару який замовлений, також товар недоукомплектований. Продавець не погоджується на повернення коштів за сплачений товар (а.с.11-37)

Як видно із адвокатського запиту адресованого ФОП ОСОБА_2 представник позивача ОСОБА_6 звернувся із запитом до ФОП ОСОБА_2 , де повідомив про товар неналежної якості, та те, що ОСОБА_1 повернув його, проте коштів за оплату такого товару не одержав (а.с.38).

Згідно із експрес-накладної № 20451299788313 від 21.11.2025 ФОП ОСОБА_2 відправив ОСОБА_1 автозапчастини оголошеною вартістю - 24440 грн (а.с.49).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «JEEP CHEROKEE» р.н. НОМЕР_5 зареєстрований за власником – ОСОБА_1 (а.с.101-102).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Висновки за результатами розгляду справи

Заслухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд приходить переконання про розгляд справи за наявними доказами та про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК Україн доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Згідно абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця - фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Умови договору, що обмежують права покупця - фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними. Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.

Пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В судовому засіданні встановлено, що позивач просить суд стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_2 20 000,00 грн сплаченого позивачем завдатку та 100 000,00 гривень відшкодування моральної шкоди у зв`язку із укладеним 01 листопада 2025 року між позивачем та ALLPARTS від імені якого виступає ФОП ОСОБА_2 усного договору з метою набуття права власності на автозапчастини для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю.

Водночас, сторона відповідача заперечує щодо придбання товару для особистих потреб, а для підприємницької діяльності.

Проте, такі доводи відповідача не знайшли свого підтвердження з огляду на те, що такі не підтверджені належними доказами.

Так, позивачем придбані автозапчастини для автомобіля, який перебуває у його власності, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «JEEP CHEROKEE» р.н. НОМЕР_5 , крім того предмет договору купівлі-продажу та кількість придбаного товару не вказують на ознаки здійснення такої.

Відомості про здійснення позивачем ОСОБА_1 підприємницької діяльності у матеріалах справи відсутні.

В судовому засіданні встановлено, про що сторони не заперечують, що позивач заплатив за товар як завдаток 20 000 грн, що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки №1.381584351.1; №2.381594003.1; №1.381602129.1; № 1.381521181.1 кожна з яких на суму 5000 грн.

Згідно ст. 707 ЦК України покупець має право протягом чотирнадцяти днів не рахуючи дня купівлі непродовольчого товару належної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. У разі виявлення різниці в ціні покупець проводить необхідний перерахунок з продавцем. Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму. Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця.

Відповідно до ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Як встановлено в судовому засіданні - 23.11.2025 позивач отримав посилку у поштовому відділенні кур`єрської доставки Нова Пошта. При огляді вмісту посилки було встановлено, що відправлено не ті запчастини, які замовляв позивач, крім того, прибули недоукомплектовані запчастини.

Після виявлення позивачем факту, що якість товару (послуги) є неналежною, він звернувся до відповідача з вимогою про заміну неякісного товару на аналогічний якісний або повернення коштів.

Сторона відповідача ФОП ОСОБА_2 заперечує підстави заміни товару або повернення коштів, покликаючись на те, що позивач — ОСОБА_1 самостійно обрав товар на сайті та надіслав посилання на товар, який знайшов на сайті. Під час узгодження товару позивач був неодноразово попереджений про те, що товар спеціалізований та підлягає лише індивідуальному замовленню, тобто не підлягає поверненню чи обміну. Він погодився з умовами і після цього здійснив передплату у розмірі 20 000 грн. Наголошують, що позивач ознайомлений з внутрішнім регламентом роботи відповідача.

Так, згідно Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2024 року у справі № 752/16778/22 саме відповідач мав би спростовувати доводи позивачки та доводити, що між ними склалися інші правовідносини, ніж ті, що заявлені позивачкою у позові, що є його процесуальним обов`язком.

Проте, стороною відповідача суду не надано доказів погодження та ознайомлення позивача із вказаним регламентом, як і не надано суду самого змісту регламенту на яку покликається відповідач.

Відповідно до ст. 709 ЦК України продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. У разі відсутності необхідного товару вимога покупця про заміну товару підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу покупця про заміну товару у встановлені строки неможливо, покупець на свій вибір має право пред`явити продавцеві або виготовлювачу інші вимоги відповідно до статті 708 цього Кодексу. Вимога покупця про безоплатне усунення недоліків товару підлягає задоволенню продавцем або виготовлювачем протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк. На вимогу покупця на час ремонту йому має бути наданий у користування аналогічний товар, незалежно від моделі, з доставкою. У разі усунення недоліків товару шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб або складову частину обчислюється від дня видачі покупцеві товару після усунення недоліків.

Судом встановлено, що сторонами здійснювалося письмове листування щодо умов, номенклатури, кількості поставленого товару.

Сторона позивача вказує, що отримав інший товар, а ніж той що замовляв у відповідача.

При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що скріншоти у цій справі не використовуються як самостійний електронний доказ, а оцінені судом разом з іншими доказами, та поясненнями сторін. Вказане узгоджується із висновками у Постанові ВС від 09.01.2026 справа№751/4083/24.

Відповідно до п. 2, 5, 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладання, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно ст.9 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов`язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. При розірванні договору купівлі-продажу розрахунки із споживачем провадяться виходячи з вартості товару на час його купівлі. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У Постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №703/1518/18 зроблено висновок про те, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору.

Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, відносини купівлі-продажу у вказаному позові регулюються комплексно: Цивільним кодексом (ЦК) України (загальні умови: предмет, ціна) та Законом "Про захист прав споживачів" (спеціальні права: якість, повернення, гарантія).

Так, із аналізу вказаних нормативно-правових актів вбачається, що споживач має право на безпечний товар, повну інформацію та обмін/повернення протягом 14 днів або гарантійний ремонт.

При виникненні спорів між фізичною особою-споживачем та продавцем, Закон "Про захист прав споживачів" є пріоритетним, оскільки він забезпечує спеціальний захист прав споживача.

За вказаних обставин, право споживача на повернення коштів сплачених за товар закріплено у статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», тому заявлена сума позову 20000 грн підлягає поверненню позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Велика Палата Верховного Суду в Постанові ВП ВС від 01.09.2020 у справі N216/3521/16-ц дійшла до висновку про те, що моральна шкода за порушення споживчого договору може бути компенсована і в тому разі, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Підставою для відшкодування моральної шкоди позивач вказував норми Закону України «Про захист прав споживачів», та зазначав, що окрім матеріальної шкоди, позивачу було завдано значної моральної шкоди, яку оцінює в 100 000 грн.

За загальним правилом зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

Заподіяння моральної шкоди та компенсація відповідних немайнових втрат може мати місце як в договірних, так і в деліктних правовідносинах (поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин).

Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, встановлене Конституцією та законами України.

Стаття 1167 ЦК України передбачає загальні підстави відповідальності за спричинену моральну шкоду в позадовоговірних відносинах, зокрема, встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Так, з матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що відповідачем не було в розумний строк здійснено обмін товару чи повернуто кошти.

Вказані обставини не давали можливості позивачу використання автозапчастин за призначенням, тому останній був позбавлений можливістю користуватися своїм автомобілем.

При цьому позивачем не надано суду доказів, що зазначені обставини призвели до суттєвих змін у його життєдіяльності, тому враховуючи принцип розумності та справедливості, суд вважає, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 3000 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 255 грн, пропорційно до задоволеної суми позову в розмірі 19% від заявленої суми, інша частина компенсується за рахунок держави.

Резолютивна частина рішення:

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

частково задовольнити позов ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень сплаченого позивачем завдатку та 3 000 (три тисячі) гривень відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути із ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 на користь держави 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Представник відповідача: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_4 .

Судове рішення складено та підписано 05.03.2026.

Головуючий суддяПатинок О. П.