Рішення від 04 березня 2026 р. у справі №463/12685/25 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/12685/25

Провадження № 2/463/829/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Косопуд М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

позивач звернулася в суд з позовом до відповідача та просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 грудня 2024 року шлюб між сторонами було розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом із позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Після розірвання шлюбу відповідач належним чином не виконує свого обов`язку щодо матеріального забезпечення дитини, передбаченого ст. 180 Сімейного кодексу України, та надає матеріальну допомогу нерегулярно і в недостатньому розмірі близько 2 000 грн щомісячно, що не забезпечує належного рівня життя та розвитку дитини. Позивачка зазначає, що витрати на утримання сина значно перевищують вказану суму, зокрема у зв`язку з оплатою додаткових занять з англійської мови, занять спортом, придбанням спортивної форми та спорядження, витратами на харчування, одяг та взуття з огляду на інтенсивний фізичний розвиток дитини. Водночас позивачка працює у комунальному закладі охорони здоров`я та не має можливості самостійно забезпечувати повний обсяг необхідних витрат. Крім того, відповідач є працездатним, працює водієм на міжнародних перевезеннях та має стабільний дохід, що дає йому реальну можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу). Незважаючи на це, добровільно у належному розмірі утримання дитини відповідач не здійснює, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 05 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач відзив на позовну заяву, у визначений судом п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження, не подав. 13.01.2026 представником відповідача ОСОБА_4 через систему електронний суд подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. Разом з тим, після ознайомлення з матеріалами справи відповідачем та його представником жодних процесуальних документів, зокрема відзиву на позовну заяву, заперечень чи клопотань по суті спору, на адресу суду подано не було.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8).

Як вбачається з витягів з реєстру Солонківської територіальної громади від 02.10.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч.1 ст. 141 СК України).

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При цьому, згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з Роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.17 Постанови від 15.05.2006р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на утримання сина, суд враховує, що відповідач є працездатною особою молодого віку. Суд приходить до висновку, що аліменти у розмірі 1/4 частки із всіх видів заробітку (доходу) відповідача є необхідними для забезпечення належного утримання спільної дитини сторін, відтак позовні вимоги підлягають до задоволення.

У відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Крім цього, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 49, 81, 82, 141, 258, 263-265, 273, 430 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 150, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд –

ухвалив:

позов – задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 (однієї чверті) частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову – 29.12.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми аліментів за один місяць.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 05.03.2026.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження)

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя Г.Б. Жовнір