Вирок від 02 березня 2026 р. у справі №463/68/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/68/26

Провадження №1-кп/463/297/26

В И Р О К

іменем України

03 березня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

з участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові матеріали кримінального провадження №62025140120001124 від 23.09.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Терехівка Чернігівського району Чернігівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат», за ч. 4 ст. 402 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, перебуваючи на посаді водія 3 відділення 1 стрілецького взводу стрілецької роти (резервної) військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 29, 30 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» ст. 1, 4, 26 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, 17.09.2025 близько 15.10 год., перебуваючи на території військового містечка АДРЕСА_3 , через особисту недисциплінованість, не маючи жодних поважних причин, які могли бути підставою не вибувати в район виконання бойових (спеціальних) завдань взводу 45 полку, умисно, відкрито зокрема і у письмовій формі, відмовився виконати бойове розпорядження т.в.о. командира військової частин НОМЕР_1 №БР-31 від 17.09.2025 про доукомплектування особовим складом військової частини НОМЕР_1 зведеного взводу 45 полку та вибуття в район виконання бойових (спеціальних) завдань ( АДРЕСА_4 ) взводу 45 полку, чим вчинив відкриту відмову виконати наказ начальника (непокору) вчинену в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та підтвердив, що дійсно, у письмовій формі, відмовився виконати бойове розпорядження т.в.о. командира військової частин НОМЕР_1 №БР-31 від 17.09.2025 про доукомплектування особовим складом військової частини НОМЕР_1 зведеного взводу 45 полку та вибуття в район виконання бойових (спеціальних) завдань (село Завидо-Борзенка Покровського району Донецької області) взводу 45 полку. Додатково зазначив, що щиро розкаюється у скоєному, на даний момент готовий виконати наказ командира та в район виконання бойових (спеціальних) завдань.

Дослідження інших доказів щодо тих обставин матеріалів кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , які ніким не оспорюються, судом за згодою учасників судового провадження визнано недоцільним. Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст фактичних обставин пред`явленого йому обвинувачення, сумнівів у добровільності його позиції немає, а також сторонам роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні непокори, скоєної в умовах воєнного стану. Його дії кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 402 КК України за кваліфікуючою ознакою – злочин, вчинений в умовах воєнного стану.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, дані про його особу, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше несудимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відсутні.

З врахуванням особи винного та наявності обставин, що пом`якшують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів можливо досягнути без ізоляції його від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 402 КК України та звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Строк іспитового терміну ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази у кримінальному провадженні – компакт диск «DVD-R» зберігати у матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя ОСОБА_1