Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №336/4866/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 04.03.2026 Справа № 336/4866/25

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 336/4866/25 Пр. № 22-ц/807/256/26 Головуючий у 1-й інстанції Худіна О.О. Суддя-доповідач Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2025 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (надалі – ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з вищезазначеним позовом (т.с.1 а.с.1-18), в якому просило стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором від 12.10.2023 року станом на 26.05.2025 року в розмірі 44339,40 грн., з яких сума кредиту – 8400,00 грн., сума процентів за користування кредитом – 13707,12 грн., нараховані позивачем проценти за 133 календарних дні – 22232,28 грн., від сплати якої відповідач у добровільному порядку ухиляється, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 12.10.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 7159196 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № о205-ОД від 10.02.2022. Згідно умов кредитного договору, з урахуванням Додаткової угоди до Договору, сума кредиту складає 8400,00 грн. (п. 1.3 Кредитного договору з урахуванням Додаткової угоди до договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 20 днів. Детальні термін та дата останнього платежу по кредиту вказана в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1до цього Договору з урахуванням Додаткової угоди до Договору. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 8400,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів. Договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С8389». Станом на дату звернення позивача до суду заборгованість за кредитом складає 44339,40 гривень, із яких 8400,00 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 13707,12 – проценти за користування кредитом, 22232,28 грн. нараховані проценти за 133 календарних днів. Відповідно до договору факторингу № 27.06./24-Ф, укладеного 27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Худіну О.О. (т.с.1 а.с.200). Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.203) відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.207-209) клопотання представника позивача про витребування у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 12.10.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у сумі 3700 грн., за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» задоволено. Клопотання представника позивача про витребування у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 12.10.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у сумі 4700,00 грн., за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» задоволено. Зобов`язано АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надати суду вказану інформацію.

На виконання вищезазначеної ухвали суду першої інстанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надано вказану інформацію (т.с.1 а.с.211-212).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2025 року (т.с.1 а.с.215-219) позов позивача у цій справі задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 7159196 від 12.10.2023 р. в сумі 44172,24 грн. заборгованості (з яких: 8400,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 13539,96 грн. – заборгованість за користування кредитом; 22232,28 грн. – заборгованість за нарахованими процентами за 133 календарних днів).

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822) судовий збір в сумі 2412,70 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 04 листопада 2025 року (т.с.2 а.с.41-42) відмовлено у відкритті провадження за заявою сторони відповідача про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2025 року у цій справі, оскільки рішення судом першої інстанції у цій справі ухвалювалось в загальному, а не заочному порядку.

Позивач із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, у тому числі в частині відмови, погодився, останнє апеляційному порядку не оскаржував.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с.2 а.с.47-58) просив поновити пропущений строк на апеляційне оскарження; прийняти по справі нові докази, які долучені до матеріалів апеляційної скарги та надати їм відповідну оцінку; рішення суду першої інстанції змінити, задовольнити позовні вимоги позивача частково, а саме: стягнути з відповідача на корить позивача заборгованість за кредитним договором 7159196 від 12.10.2023 року в сумі 16800,00 грн. заборгованості (з яких 8400,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 8400,00 грн. – заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом); а також стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу з боку позивача у розмірі 1538,00 грн.

В автоматизованому порядку 07.11.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (т.с.2 а.с.89). Ухвалою апеляційного суду від 10.11.2025 року (т.с.2 а.с.90) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 13.11.2025 року (т.с.2 а.с.93). Ухвалою апеляційного суду клопотання сторони відповідача задоволено, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі поновлено, апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків (т.с.2 а.с.94-95), які було усунуто у встановлений апеляційним судом строк (т.с.2 а.с.98-103). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 26.11.2025 року (т.с.2 а.с.104), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (т.с.2 а.с.105). Оскільки, відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції ЗУ від 19.06.2024 року № 3831-ІХ, якій набрав чинності з 19.07.2024 року,апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (розрахунок: 3028,00 грн. * 30 = 90840,00 грн., у цій справі ціна позову 44339,40 грн. – т.с.1 а.с.1), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивач подав апеляційному судувідзив на вищезазначену апеляційну скаргу сторони відповідача у цій справі (т.с.2 а.с.112-234).

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Проте, має місце відповідне навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, загальний штат суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, відпустка судді-доповідача у період з 16.02.2026 року по 02.03.2026 року включно (довідка т.с. 2 а.с. 236).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню у цій справі з таких підстав.

Відповідно до ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлення порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ст. 367 ч. 4 ЦПК України).

Згідно із ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення … і ухвалити … нове рішення …

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового… є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі частково при вищевикладених обставинах, керувався ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі лише в частині їх задоволення.

Проте із такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна з таких підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України – питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі відповідає лише частково.

Так, має місце у цій справі порушення судом першої інстанції норм процесуального права, передбачене ст. 376 ч. 3 п. 3 ЦПК України, яке є обов`язковою підставою для скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки, як встановлено апеляційним судом:

-ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.203) провадження у цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін,

-проте у цій ухвалі прямо зазначено: «…Відповідач у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів…».

-однак, враховуючи, що дана справа розглядалась судом першої інстанції без виклику осіб, а забезпечення права відповідача у тому числі на відзивна вищезазначену позовну заяву позивача взагалі у цій справі зокрема пов`язується лише з безпосередньою обізнаністюіз текстом позовної заяви, проте, докази останнього у матеріалах цієї справи відсутні;

-тобто у цій справі відсутні допустимі докази саме вручення відповідачу ОСОБА_1 копії позовної заяви позивача та ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у цій справі, які б могли свідчити про його обізнаність про цю справу взагалі, оскільки у матеріалах цієї справи містяться концерти з останніми (т.с.1 а.с.205-206), що надсилались судом першої інстанції на ім`я відповідача, але повернулись на адресу суду першої інстанції без вручення із відмітками поштового відділення «за закінченням терміну зберігання»,

-згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі ЄУН 752/11896/17-ц, приписи ЦПК України…не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду із вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи;

- і апелянт – відповідач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 обґрунтовує свою вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі у тому числі такою підставою (т.с.2 а.с.47-58),

- належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Разом із тим, в іншій частині апеляційний суд частково погоджується із висновками суду першої інстанції у цій справі.

Оскільки, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 12.10.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 7159196 про надання споживчого кредиту (т.с.1 а.с.28-37). Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № о205-ОД від 10.02.2022. Згідно умов кредитного договору, сума кредиту складає 8400,00 грн. (п. 1.3 Кредитного договору з урахуванням Додаткової угоди до договору). Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 20 днів. Детальні термін та дата останнього платежу по кредиту вказана в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору (т.с.1 а.с.38-39) з урахуванням Додаткової угоди до Договору ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 8400,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів (т.с.1 а.с.211). Договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С8389».

Умовами договору був визначений обов`язок відповідача повертати суму отриманого кредиту відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту до споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який є додатком № 1 та невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до договору факторингу № 27.05/24-Ф, укладеного 27.05.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» і ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (т.с.1 а.с.135-144), ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором. Згідно із картокою обліку договору заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 7159196 від 12.10.2023 року становить 8400,00 гривень – заборгованість за тілом кредиту; 13539,96 грн. – заборгованість за користування кредитом; 22232,28 гривень – заборгованість за нарахованими процентами за 133 календарних днів (т.с.1 а.с.50-63). За рішенням № 251124/1 Єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822) від 25 листопада 2024 року змінене найменування цього товариства на повне найменування – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений 10 грудня 2024 року запис до цього реєстру про Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи – 44559822). Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасник цивільно-правових відносин. Зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма цієї юридичної особи (т.с.1 а.с.196-197).

Правовими нормами ст.526, 527 і 530 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений термін. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 указаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Правовими нормами ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 12 і 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У ч. 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу(фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, суд першої інстанції при правильно встановлених фактичних обставинах цієї справи помилився у визначенні загального розміру заборгованості за вищезазначеним договором, що підлягав стягненню з відповідача на користь позивача у цій справі, який підлягає визначенню у розмірі в сумі 21939,96 грн. заборгованості (з яких: 8400,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 13539,96 грн. – заборгованість за користування кредитом) без стягнення нарахованих позивачем процентів за 133 календарні дні у розмірі 22232,28 грн., з таких підстав.

Оскільки, апеляційним судом встановлено таке.

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову …а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України … - проценти за користування кредитом не нараховуються …

З наданих стороною відповідача довідок та витягу з наказу вбачається, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі з 27 лютого 2024 року, звільнено з військової служби 03.10.2015 року, тобто період нарахування процентів за 133 календарні дні охоплює період перебування відповідача на військовій службі, а відтак останні не підлягають стягненню з відповідача.

Хоча ці докази вперше у цій справі надано стороною відповідача лише до його апеляційної скарги апеляційному суду (т.с.2 а.с.70-72, 78-79), проте останні можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони відповідача, враховуючи його необізнаність про цю справу у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 в іншій частині є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку він та його представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача ОСОБА_1 , передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі в частині задоволення позовних вимог позивача, з урахуванням встановлених апеляційним судом фактичних обставин цієї справи, відсутні.

Відповідач ОСОБА_1 та представник останнього не надали суду першої інстанції будь-яких належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень у цій справі проти позову позивача по суті та, відповідно, у спростування останнього у цій справі в частині його задоволення апеляційним судом.

Хоча, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України також сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2025 року у цій справі скасувати, ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови; позов ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 7159196 від 12.10.2023 р. в сумі 21939,96 грн. заборгованості (з яких: 8400,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 13539,96 грн. – заборгованість за користування кредитом), в іншій частині вимог відмовити.

Крім того, в силу вимог ст. ст. 133, 141 ч. ч. 10,13 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги відповідача та позову позивача лише частково при вищевикладених обставинах,: - позивач має право на компенсацію за рахунок відповідача судового збору за позовну заяву у розмірі 1198,65 грн. (розрахунок: 2422,40 грн. (т.с.1 а.с.199) – сплачений позивачем судовий збір за позову заяву * сума задоволених вимог позову 21939,96 грн./сума заявлених вимог позивача 44339,40 грн. т.с.1 а.с.17), - відповідач має право на компенсацію за рахунок позивача судового збору за апеляційну скаргу у розмірі 1835,63 грн. (розрахунок: 3633,60 грн. – сплачений відповідачем судовий збір за апеляційну скаргу в частині задоволення всіх вимог позивача (т.с.2 а.с.101) * сума задоволених вимог апеляційної скарги відповідача у розмірі 22399,44 грн.(44339,40 грн. - 21939,96 грн.)/сума заявлених вимог позивача 44339,40 грн.), в силу вимог ст. 141 ч. 10 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення апеляційним судом позову позивача та апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача в порядку взаємозаліку слід стягнути 636,98 грн. (розрахунок: 1835,63 грн. – 1198,65 грн.).

Крім того, в силу вимог ст. ст. 133,137, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути понесені документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу, пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції у загальному зменшеному розмірі 4000,00 грн., з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, клопотання сторони відповідача, а саме, враховуючи малозначність цієї справи, ціни позову, значення цієї справи для позивача; пропорційно до суми задоволених позовних вимог позивача у розмірі 1979,27 грн. (розрахунок: сума задоволених вимог позову 21939,96 грн.* судові витрати позивача на професійну допомогу у суді першої інстанції у загальному зменшеному 4000,00 грн. /сума заявлених вимог позивача 44339,40 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 141, 367-368, 371– 372, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 серпня 2025 року у цій справі скасувати.

Ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови.

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 7159196 від 12.10.2023 р. в сумі 21939,96 грн. заборгованості (з яких: 8400,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 13539,96 грн. – заборгованість за користування кредитом).

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі636,98 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 44559822) судові витрати на правничу допомогу, пов`язану із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у розмірі 1979,27 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова апеляційним судом складена 04.03.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Онищенко Е.А.Трофимова Д.А.