Рішення від 19 лютого 2026 р. у справі №308/15932/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15932/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

за участі секретаря судового засідання Боти О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

встановив:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Росул О.М. звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивачки 18 000 гривень, а також судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 гривень та судового збору у розмірі 1211 гривень 20 копійок.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17.05.2025 між сторонами було укладено договір оренди житлового приміщення, строком на три роки, зі сплатою орендної плати в розмірі еквівалентному 18 000 гривень на місяць. Вказує, що перед укладенням договору сторони досягли домовленості, що відповідна сума коштів у 18 000 гривень буде передана позивачкою відповідачу, як забезпечення виконання зобов`язань за договором оренди (страхова сума). Вказана сума на виконання пункту 6.5. Розділу 6 Договору було перераховано на відповідний картковий рахунок. Зазначає, що між сторонами було досягнуто взаємної згоди щодо припинення орендних відносин, сторони у конструктивному порядку погодили всі необхідні деталі, зокрема дату виселення сім`ї позивачки (13.09.2025), порядок повернення житла та час його огляду. Після припинення договору квартира була повернута відповідачу у належному стані, без пошкоджень чи претензій з боку орендодавця щодо збереження майна. Однак, відповідач безпідставно відмовився повернути забезпечувальний платіж (страхову суму), не надавши жодного аргументованого пояснення чи документального підтвердження наявності підстав для утримання цієї суми.

11.12.2025 представник відповідача адвокат Михалків Б.С. подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що відповідач не визнає позовні вимоги, оскільки позивачка порушила строки оренди житла, а тому страховий платіж в силу домовленостей сторін повинен залишитися у відповідача. Окрім цього зазначає, що зі змісту квитанції неможливо встановити, що цей платіж виконаний саме на сплату страхового платежу. Окрім цього зазначає, що за твердженням відповідача цей платіж був сплачений в якості авансу за перший місяць оренди по договору оренди житлового приміщення, який укладений між позивачем та відповідачем 17.05.2025

В судовому засіданні від 11.02.2026 представник позивачки та позивачка просили задовольнити позовні вимоги, а представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши нижчевказані докази, приходить до наступного висновку.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є внутрішньо-переміщеною особою з АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою від 04.07.2025 №2106-5003726782.

17.05.2025 між відповідачем ОСОБА_2 як орендодавцем та позивачкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як орендарем укладено договір оренди житлового приміщення.

Згідно з пункту 1.1. Розділу 1 вказаного договору оренди орендодавець надав орендареві в користування строком на три роки квартиру (будинок), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з пункту 1.2. Розділу 1 Договору оренди за згодою сторін Договором встановлена плата за оренду в розмірі еквівалентному 18 000 (вісімнадцять тисяч гривень) на місяць. Орендна плата вноситься Орендарем авансовими платежами у розмірі не меншому за розмір місячної орендної плати наперед до 17 числа відповідного місяця. Комунальні послуги та сплата телефонного зв`язку здійснюється орендарем та не включається до оплати за оренду.

В пункті 6.5. Розділу 6 Договору оренди вказано, що позивачем внесено страхову суму в розмірі 18 000 гривень 00 копійок.

Квитанцією №MEM3-P1EX-TP17-A9XB від 07.05.2025 стверджується перерахування коштів у сумі 18 000 гривень на відповідний картковий рахунок банку.

До позовної заяви додано знімки екрану, на якому відображено ряд повідомлень з користувачем «Вт 19.00 Дом Радванка» щодо несправностей сантехніки та котла у квартирі, а також з користувачем « ОСОБА_3 », де зафіксовано серед іншого повідомлення про виїзд 13-14 вересня.

В судовому зсіданні позивачка, будучи допитаною в якості свідка, пояснила, що відповідно до договору оренди сплатила відповідачу 18000 гривень, в якості забезпечувального платежу (страхової суми). В свою чергу, орендна плата вносилась авансовими платежами, щомісяця, наперед. На момент розірвання договору оренди заборгованості з орендної плати не було, претензій з боку орендодавця щодо майна не було, тому вважає, що відповідач безпідставно утримує і не повертає сплачені нею 18000 гривень страхового платежу.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статей 810,811 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Договір найму житла укладається у письмовій формі.

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання (частина 1).

Згідно з положень статті 571 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Особливістю завдатку є виконання ним одночасно трьох функцій: платіжної, посвідчувальної та забезпечувальної. У свою чергу, страховій сумі (гарантійному платежу) обов`язковість такої тріади ознак не властива. У разі належного виконання орендарем свого зобов`язання за договором оренди страхова сума (гарантійний платіж) повертається орендареві, а отже, для страхової суми (гарантійного платежу) не характерна обов`язковість виконання платіжної функції, в той час як завдаток при таких умовах завжди підлягає зараховуванню в рахунок належних з боржника платежів за основним зобов`язанням. Крім того, не є обов`язковим виконання страховою сумою (гарантійним платежем) і посвідчувальної функції. Із обов`язкових ознак, властивих завдатку, страховій сумі (гарантійному платежу) властива лише одна забезпечувальна.

На іншу відмінність страхової суми (гарантійного платежу) від завдатку вказує характер наслідків порушення зобов`язання, що ними забезпечуються.

Відповідно до частини 1 статті 571 ЦК України, якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Таким чином, хоча завдаток передається однією стороною договору, при порушенні зобов`язання він забезпечує інтереси як кредитора, так і боржника. Страхова сума (гарантійний платіж) забезпечує виконання зобов`язання лише боржником (орендарем), який його вносить, відповідно, захищаючи інтереси тільки кредитора (орендодавця).

Наведені відмінності свідчать про різний механізм забезпечення виконання зобов`язання завдатком та страховою сумою (гарантійним платежем), внаслідок чого їх не можна ототожнювати або ж розглядати гарантійний платіж як різновид завдатку.

Сторонами в пункті 6.5. Розділу 6 Договору оренди було погоджено сплату страхової суми у 18000 гривень; підписами сторін підтверджено, що на момент укладення договору таку суму позивачкою внесено, що серед іншого підтверджено і квитанцією про перерахування 18000 гривень 07.05.2025, тобто до укладення договору – 17.05.2025.

Тож, доводи відповідача в частині того, що це є авансовим платежем за оренду, а не страхової суми є неспроможним.

Щодо тверджень сторони відповідача в частині того, що позивачка порушила зобов`язання в частині строків оренди, а тому означена страхова сума не підлягає повернення, суд відхиляє такі з огляду на наступне.

Пунктом 1.1. Розділу 1 Договору оренди визначено, що орендодавець надав орендареві в користування строком на три роки квартиру (будинок), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому п. 6.1 Розділу 6 Договору оренди визначено, що такий може бути розірвано з ініціативи будь-якої сторони в порядку, передбаченому житловим законодавством, а також може бути пролонгованим.

За змістом ч. 1 ст. 825 ЦК України наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці.

Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за найм житла за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою.

Наймач має право відмовитися від договору найму житла, якщо житло стало непридатним для постійного проживання у ньому.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до вимог ч.3 вказаної статті у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З досліджених судом знімків екрану, зміст яких описано вище, видно, що відповідач не заперечував щодо розірвання (припинення) договору оренди з відповідачем достроково, що свідчить про взаємність досягнутих домовленостей між сторонами з цього питання.

Більш того відповідач не зазначав при розірванні договору та не вказував в ході судового розгляду, що позивачкою було порушено пункти договору в частині зобов`язань щодо дотримання схоронності майна, тощо, не заявляв про те, що майно відповідача було пошкоджено/знищено і це потребувало використання страхової суми для відновлення такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

З огляду на вищевикладене, за відсутності належного підтвердження відповідачем того факту, що ним було понесені витрати страхової суми у 18000 грн. на відновлення/заміну майна, знищення/пошкодження якого відбулося з вини позивачки, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки 18000 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору у 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 18000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого нею судового збору у 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов