Постанова від 18 лютого 2026 р. у справі №127/3418/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3418/26

Провадження № 3/127/754/26

П О С Т А Н О В А

19 лютого 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управніння патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч. 1 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, прож.: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в :

28.01.2026 року приблизно о 13.35 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , 1962 р.н., а саме ображав її нецензурною лайкою, штовхав, чим міг завдати шкоди її психічному та фізичному здоров`ю та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173-2 ч. 1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав. Суду пояснив, що того дня між ним та дружиною виникла сварка. Про вчинене він шкодує, із дружиною вони помирились.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ст. 173-2 ч. 1 КУпАп настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначені організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки.

Відповідно до вимог статей 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно й об`єктивно дослідити обставини правопорушення і з`ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП доведена його усними поясненнями, наданими в судовому засіданні, письмовими заявою та поясненнями ОСОБА_2 , рапортом працівника поліції.

Поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки вчиненого 28.01.2026 року ОСОБА_1 домашнього насильства як високий, винесено стосовно кривдника терміновий заборонний припис № ЕТ 103041 – заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою – на 8 діб, до 05.02.2026 року 15.30 год.

Враховуючи характер вчиненого порушення, особу порушника та ступінь його вини, враховуючи обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в межах санкції статті 173-2 ч. 1 КУпАП.

На підставі вимог ст. 40-1 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір – 665, 60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 280, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, розміром 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: