Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №725/9695/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/9695/25

Номер провадження 1-кп/725/314/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретарясудових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8

представника потерпілого ОСОБА_9

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12025263020000731 від 01.09.2025 року по обвинуваченню неповнолітнього :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина громадянина України, українця, уродженця м. Чернівці, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із повною середньою освітою, не одруженого, учня Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки, раніше не судимого, -

за ч. 2 ст. 125 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 у серпні 2025 року вчинив кримінальний проступок при наступних обставинах:

Так, 31.08.2025 року близько 20 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою м. Чернівці, вул. Кафедральна, 8, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і відповідні наслідки та бажаючи їх настання, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_7 , умисно наніс останньому один удар своєю правою рукою в обличчя неповнолітньому потерпілому.

В результаті вищевказаних протиправних дій неповнолітній ОСОБА_4 заподіяв неповнолітньому ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження: синець в ділянці верхньої губи зліва, забійна рана в ділянці слизової нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного експерта N? 612 екс відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров?я.

Вищевказані дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України - вчинення умисних, протиправних дій, які виразилися в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю і щиро кається.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що претензій до неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 немає.

Незважаючи на визнання своєї вини обвинуваченим, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та доведена повністю зокрема, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами, зокрема:

-Витягом із ЄРДР від 31.08.2025 року про надходження заяви про кримінальне правопорушення, відповідно до якого, 31.08.2025 близько 20 год 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою м. Чернівці, вул. Кафедральна, 8, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій і відповідні наслідки та бажаючи їх настання, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_7 , умисно наніс останньому один удар своєю правою рукою в обличчя неповнолітньому потерпілом. В результаті вищевказаних протиправних дій неповнолітній ОСОБА_4 заподіяв неповнолітньому ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження: синець в ділянці верхньої губи зліва, забійна рана в ділянці слизової нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного висновку експерта №612 екс відносяться до легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров`я (а.п. 1, т. 1);

-Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 31.08.2025 року від ОСОБА_8 , відповідно до якої 31.08.2025 року невідома особа в ході раптово виниклого конфлікту завдала її завдала синові ОСОБА_7 один удар в обличчя (а.п. 15, т.1);

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 11.09.2025 року, відповідно до якого було відтворено потерпілим події 31.08.2025 року та механізм нанесення йому ударів (а.п.44-47, т. 1);

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.09.2025 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав особу кривдника, вказавши на фотознімок №1 (а.п.48-51, т.1);

-Висновком експерта №612 екс від 02.09.2025 року, відповідно до якого гром. ОСОБА_7 виявлено наступні тілесні ушкодження: Синець в ділянці верхньої губи зліва. Забійна рана в ділянці слизової нижньої губи. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті не менш однократної травмуючої дії твердих тупих предметів, по строку та обставинам можуть відповідати вказаному в фабулі постанови, а також зі слів підекспертного і відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров?я. Вищевказані тілесні ушкодження знаходяться в межах досяжності власних рук. виникнення даних тілесних ушкоджень в наслідок падіння положення стоячи з прискоренням чи без такого (а.п.58, т. 1);

-Протоколом огляду речей від 08.09.2025 року відповідно до якого було оглянуто відео«відеокамера, вул. Кафедральна, 8, м. Чернівці » тривалістю 00 год. 00 хв. 57 сек., зображено прилеглу автодорогу, що по вул. Кафедральній, 8, м. Чернівці. На тротуарі знаходиться значне скупчення людей, а саме особи молодого покоління. В подальшому, невідома особа чоловічої статі, яка одягнута чорну футболку, чорні штани та чорні кросівки. В ході чого, невідома особа чоловічої статі, яка одягнута чорну футболку, білі шорти, білі панчохи, чорні кросівки наносить руками тілесні ушкодження по різним частинам тіла невідомій особі чоловічої статі, яка одягнута в червону футболку, чорні штани та чорні кросівки. Після чого, конфлікт припиняється, значне скупчення осіб молодого покоління, які не брали участь у конфлікті, розбороняють вищезазначених осіб (а.п.121-128, т.1).

Таким чином суд, оцінюючи в сукупності досліджені в судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого доведена, в його діяннях має місце склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме вчинення умисних, протиправних дій, які виразилися в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Згідно досудової доповіді на обвинуваченого ОСОБА_4 складену фахівцем Шевченківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Чернівецькій області з питань пробації вивчалась особистість обвинуваченого, так ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як низький.

У відповідності до вимог ч.ч.5,6 ст.314-1 КПК України досудова доповідь не може використовуватися у кримінальному провадженні як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину. Досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України, п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 виду та міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення те, що дане правопорушення відноситься до категорії проступків, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він неповнолітній, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, по місцю навчання характеризується позитивно.

Суд враховує, що ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся.

Наведені обставини суд, на підставі ст.66 КК України, визнає такими, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 .

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлені.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, відсутність претензій у потерпілої особи, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання обвинуваченому в межах санкції статті за цей злочин, а саме штраф у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки даний вид покарання буде достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого.

01.09.2025 законним представником неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 – ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, яка мотивує його тим, що відповідно до матеріалів кримінального провадження та фактичних обставин справи 31.08.2025 року близько 20 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою м. Чернівці, вул. Кафедральна, 8, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і відповідні наслідки та бажаючи їх настання, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_7 , умисно наніс останньому один удар своєю правою рукою в обличчя неповнолітньому потерпілому, внаслідок чого останній отримав рану нижньої губи, на яку накладено шви. В зв`язку із отриманою травмою потерпілий, будучи випускником не зміг піти на святкову лінійку.

Неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 була завдана моральна шкода, яка виразилася в душевних стражданнях, моральних переживаннях, порушенні нормальних життєвих зв`язків, що викликало тривогу, психологічний дискомфорт, психічні переживання, втрату душевного спокою та повноцінного сну, емоційну напругу, почуття образи, страх за свою безпеку. Завдану моральну шкоду оцінює в 30 000 грн.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_10 та його законний представник ОСОБА_8 заявлений цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити.

Цивільний відповідач ОСОБА_4 та його представник адвокат ОСОБА_11 , його законний представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов законного представника потерпілого про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, визнали частково, вказуючи на те, що готові компенсувати моральну шкоду в розмірі 3 000 гривень.

Суд, заслухавши думку учасників, давши належну оцінку зібраним доказам з точки зору їх належності та допустимості, дійшов переконливого висновку, що цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що обвинувачений 31.08.2025 року близько 20 год. 40 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою м. Чернівці, ул. Кафедральна, 8, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і відповідні наслідки та бажаючи їх настання, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин із неповнолітнім потерпілим ОСОБА_7 , умисно наніс останньому один удар своєю правою рукою в обличчя неповнолітньому потерпілому.

В результаті вищевказаних протиправних дій неповнолітній ОСОБА_4 заподіяв неповнолітньому ОСОБА_7 наступні тілесні ушкодження: синець в ділянці верхньої губи зліва, забійна рана в ділянці слизової нижньої губи, які згідно висновку судово-медичного експерта N? 612 екс відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров?я.

Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов, зокрема, до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд вважає, що дослідженими в судовому засіданні доказами винуватості обвинуваченого встановлено протиправну поведінку цивільного відповідача ОСОБА_4 , що стверджується матеріалами кримінального провадження, встановлено наявність шкоди - заподіяння неповнолітньому ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень.

За результатами розгляду кримінального провадження суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого доведена, його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки в судовому засіданні доведено факт заподіяння ОСОБА_4 неповнолітньому ОСОБА_7 легкого тілесного ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров?я.

Аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року в справі № 3-51гс14.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода може полягати як у фізичному болю та стражданнях, так і у душевних переживаннях, які фізична особа зазнала внаслідок протиправної поведінки відносно неї.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналізуючи фактичні обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Вирішуючи питання щодо розміру завданої моральної шкоди, що підлягає стягненню, суд бере до уваги тривалість моральних страждань і переживань неповнолітнього потерпілого, оскільки останньому ОСОБА_7 спричинив легкі тілесні ушкодження, що призвело до психічних переживань, втрати душевного спокою та негативно позначилося на його моральному та психологічному стані, що за висновком психолога характерно для переживання стресових подій.

Отже, беручи до уваги конкретні обставини провадження, наслідки, що наступили, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, яких зазнав потерпілий, їх тривалість, та зважаючи на обставини, за яких було заподіяно моральну шкоду, ґрунтуючись на принципах розумності і справедливості, суд вважає, що позовні вимоги законного представника в інтересах неповнолітнього потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, а з відповідача ОСОБА_4 слід стягнути на користь потерпілого ОСОБА_7 20 000 грн моральної шкоди.

Визначаючи саме такий розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що здоров`я людини є найвищою соціальною цінністю, а тому на підставі ст. 1167 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню і з урахуванням наведених норм права та встановлених судом обставин справи. Ця сума, враховуючи особу обвинуваченого і характер його дій, на думку суду, відповідає вимогам розумності та справедливості і за даних конкретних обставин не може вважатися явно завищеною чи надмірною.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368-371, 373-374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, і призначити покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Цивільний позов законного представника ОСОБА_8 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 , від імені якого діє його законний представник ОСОБА_8 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Речовий доказ: диск із відеозаписом – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців ОСОБА_1