Постанова від 04 березня 2026 р. у справі №645/7535/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/7535/25

Провадження № 3/645/66/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Шарко О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КупАП відносно

-ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1№486046, ОСОБА_1 , 17 жовтня 2025 року, приблизно о 14 год. 18 хв., керуючи автомобілем «Ford Transit», номерний знак НОМЕР_1 , в районі буд. 264В по Салтівському Шосе, у м.Харкові, пр повороті ліворуч, завчасно не зайняв крайнє ліве положення на проїжджій частині та не надав дорогу транспортному засобу «Nissan Leaf», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по крайній лівій смузі в попутному напрямку, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. В результаті дорожньо – транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдані матеріальні збитки,

У ході судового розгляду ОСОБА_1 не погодився з оцінкою його дій співробітниками поліції, зазначили, що в його діях не було порушень ПДР України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження по справі про адміністративне правопорушення відносноОСОБА_1 а підлягає закриттю з наступних підстав.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Зі змісту ст.245 КУпАП вбачається, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

стягнення може бути накладене не пізніше трьох місяців з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніше трьох місяців з дня його виявлення.

Ця норма є імперативною, не містить винятків чи дискреції для суду та підлягає обов`язковому застосуванню незалежно від виду правопорушення, особи правопорушника та суб`єктивної оцінки суспільної небезпечності діяння.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, якщо на момент розгляду справи закінчилися строки, передбачені ст. 38 КУпАП, провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає безумовному закриттю.

Кодекс України про адміністративні правопорушення чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Ця норма є імперативною і не передбачає обов`язку суду визначати питання вини чи невинуватості особи, оскільки по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічне положення міститься в рішенні ЄСПЛ у справі «Грабчук проти України» від 26.09.2006, згідно з яким, у разі закриття провадження по справі, питання про доведеність вини особи не має вирішуватися.

Також, відповідно до висновку Вищого адміністративного суду України «Щодо встановлення вини особи під час закриття провадження про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності», у разі закриття провадження по справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлюється. Отже, після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави вважати про відсутність у суду прав з`ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі.

Це означає, що: суд позбавлений права досліджувати докази; суд не має права встановлювати вину; суд не може обирати між покаранням і закриттям; суд зобов`язаний припинити провадження.

Верховний Суд у своїх правових висновках неодноразово наголошував, що: закриття провадження в справі у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності є нереабілітуючою підставою, але при цьому суд не вправі встановлювати вину особи, оцінювати докази чи формувати висновок про доведеність правопорушення.

Також Верховний Суд зазначає, шо строки, визначені статтею 38 КУпАП, є елементом принципу правової визначеності та справедливого суду, а їх недотримання виключає можливість застосування державного примусу.

Поєднання в одному судовому рішенні закриття провадження за строками та одночасного визнання вини особи є істотним порушенням закону».

Строки притягнення до відповідальності є проявом: принципу правової визначеності, принципу пропорційності державного втручання, та гарантією захисту від свавільного переслідування.

При цьому суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що закріплення строків давності слугує задля забезпечення юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.

Таким чином, оскільки на момент розгляду справи закінчилися строки, визначені ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення належить закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи, що провадження у цій справі слід закрити, судовий збір, передбачений нормою ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 27, 34, 35, 248, 252, 268, 283, 284, ст. 124 КупАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КупАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладання адміністративного стягнення.

Постанова в частині закриття провадження у справі може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 05 березня 2026 року

Суддя: