Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №397/1567/25 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 397/1567/25

н/п : 3/397/9/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2026 селище Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області Максимович І.В., за участю секретаря судового засідання - Рум`янцевої О.І., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Шамоти Л.Л., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровооградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,

за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП),

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 499323 від 31.10.2025, о 18:00 год. 12.07.2025 в селищі Олександрівка по вул. Хутірська,1 Кропивницького району Кіровоградської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода (ЄО-12877 від 12.07.2025) водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Hyundai Accent, д.н.з. НОМЕР_2 , та після скоєного ДТП за його участю, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, вживав алкоголь. Згідно медичного висновку КНП "Олександрівська лікарня" 15 від 13.07.2025 р. ОСОБА_1 перебував у стані сп`яныння, чим порушив п.2.10 "є" ПДР - вживання водієм транспортного засобу після ДТП за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані інспектором сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Олександрівка) відділу поліції №1 (м. Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області лейтенантом поліції Нечаєм Богданом Анатолійовичем за ч.4 ст.130 КУпАП.

У судовому засіданні захисник вказала, що їх позиція щодо правопорушенння викладена у письмових запереченнях на протокол, долучених до матеріалів справи. Звертала увагу суду на те, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.4 ст. 130 КУпАП працівниками поліціїі були допущені порушення щодо проведення огляду на стан сп?яніння, а саме про необхідність його здійснення в закладах охорони здоров?я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Повідомлення на службу 102 надійшло о 18:47 год. Як вбачається з медичного висновку такий огляд проводився о 23:50 год., тобто через 5 годин від моменту виявлення підстав для його проведення. Під час проведення огляду ОСОБА_2 в медичному закладі свідки не залучалися, а також не долучено відеозапису фіксації порушення. Крім того, під час ДТП у ОСОБА_2 була домовленість з іншим водієм про те, що завдані збитки вони між собою з?ясують без працівників поліції. Відносно ОСОБА_2 не виносилася постанова працівниками поліції щодо залишення ним місця ДТП. Просила закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП не визнав. Пояснив, що покинув місце ДТП, оскільки з ним була вагітна дружина, яка себе погано почувала. Він перебував у шоковому стані хвилювався за дружину. Поїхав за усної домовленості з іншим водієм. Він поїхав додому. Дружина в подальшому народила шестимісячних немовлят. Вдома він вже вживав заспокійливі. Після ДТП безпосередньо на місці події спілкувався з іншим водієм, який не повідомляв йому про тілесні ушкодження. Якби знав, не залишив би місця ДТП. Опівночі до нього приїхали працівники поліції та відвезли на медичний огляд. Він не відмовлявся та добровільно поїхав з працівниками поліції. Під час проведення огляду в приладу були розряджені батарейки, і тому його підключали до підкурювача службового автомобіля. Прилад належним чином не працював. Огляд проводився без участі лікаря. Лікар надав висновок зі слів поліцейського.

Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

За позиціями Верховного суду США, викладеними суддею Стівеном Брайерем у його окремій думці по справі «Petrella v. Metrogoldwyn-Mayer, Inc., et al.», правові системи містять доктрини, які допомагають судам уникнути несправедливості, яка могла б виникнути, якщо б правові норми застосовувалися суворо в кожному випадку, незалежно від того, наскільки незвичними є обставини.

Такою доктриною у правовій системі України і є практика ЄСПЛ, яка є джерелом права, у зв`язку із чим є обов`язковою до врахування судами при розгляді справ відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Так, відповідно до ст. ст. 1 та 8 Конституції України Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

За ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно із ч. 3 п. (b) ст. 31 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів від 1969 року, ратифікованої Україною 14.05.1986 року, поряд з контекстом договору враховується наступна практика його застосування, яка встановлює угоду учасників щодо тлумачення. Крім того, відповідно до ст. 32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі за текстом - Конвенція) питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має що найменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Крім того, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

А згідно рішення у справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.

Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні.

Обов`язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів, а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів безумовно має враховуватись як особами, яких звинувачують у скоєнні адміністративного правопорушення, та їх захисниками, так і судом, що здійснює розгляд відповідних справ.

Згідно із ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь гідність інших людей.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Тож, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність данної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Але вимоги, визначені ст.251 КУпАП щодо збирання доказів особою, уповноваженою на складання протоколу виконані не були.

Так, за ч.4 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров?я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров?я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров?я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров?я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з п. 6-8 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, огляд на стан сп?яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспорного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологічну діяльність; лікарем закладу охорони здоров?я (у сільській місуевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп?яніння учасників цієї пригоди є обов?язковим у закладі охорони здоров?я.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ вказаної інструкції, огляд водія транспортного засобу на стан сп?яніння в закладах охорони здоров?я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров?я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Відповідно до рапорту старшого інспектора – чергового ОСОБА_3 , 12.07.2025 о 18:47 надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_3 про те, що 12.07.2025 о 18:46 за адресою: Кропивницький район, селище Олександрівка на містку через річку трапилася ДТП за участю авто опель державний номерний знак НОМЕР_4 та авто таксі місцевого Хюндай сірого кольору віталій вовк який поїхав з місця ДТП заявник головою вдарився сильно. Заявник повідомив на містку як їхати через річку до пляжу сталася дтп, з автомобілем заявника марки Опель д.н. НОМЕР_4 здійснив зіткнення автомобіль Хюндай сірого кольору (номера не пам?ятає) зі слів за кермом був місцевий таксист ОСОБА_5 який перебував в нетверезому стані та швидко поїхав з місця події. Заявник сильно вдарився головою, травмувався, допомоги шмд говоре що не потребує (а.с. 5).

Таким чином, вказаним рапортом підтверджується, що о 18:46 год. поліцейські вже володіли достатньою інформацією про всіх учасників ДТП, наявність у заявника ОСОБА_4 травмування (сильно вдарився головою), хоча й вказував що не потребує допомоги шмд, а отже повинні були забезпечити доставку останніх до найближчого закладу охорони здоров?я до 21:00 год.

Проте, як вбачається, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння датоване 12.07.2025 о 23 год. 50 хв. (а.с. 6), тобто через 5 годин від моменту виявлення підстав для його проведення, зазначених у самому направленні у графі «особу встановлено» - повідомлення водія «Opel» НОМЕР_4 .

Сам же огляд на стан сп?яніння відповідно до зазначеного часу в Акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №15 від 13.07.2025 проведено вже майже через 6 годин від моменту виявлення підстав для його проведення – о 00:25 год. 13.07.2025 (а.с. 7) та о 00 год. 45 хв. видано Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп?яніння (а.с.8).

Відеозапис проведення огляду ОСОБА_2 на визначення стану алкогольного сп?яніння в медичному закладі в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, суд вважає, що огляд ОСОБА_2 на визначення стану алкогольного сп?яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції №1452/735.

Крім того, суд зауважує, що згідно протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 від 25.07.2025, останній на питання «Чи помітили Ви щось незвичайне у поведінці чи вигляді водія зустрічного автомобіля?» відповів: «його поведінка була агресивно налаштована та мені так здалося, що від нього був запах алкоголю, однак хода у ного була стійка та мова не запліталась».

Надані працівником поліції докази щодо вживання ОСОБА_2 алкоголю після скоєного ДТП за його участю до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп?яніння є сумнівними.

Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не грунтуватися на припущеннях.

Отже, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_2 , суд не вбачає об?єктивної сторони такого правопорушення, вважаючи не підтвердженим факт вживання алкогольних напоїв ОСОБА_2 саме після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а тому не вбачає в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 247 ч. 1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП, що тягне за собою закриття провадження по справі на підставі ст. 247, 284 КУпАП.

Керуючись ст. 130, 247, 252, 283-285, 289 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.4 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: І.В. Максимович

Строк пред`явлення постанови до виконання "____"__________202__р.

Постанова набирає чинності "_____"_______________202__р.