Вирок від 03 березня 2026 р. у справі №393/133/26 — Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/133/26

пров. 1-кп/393/76/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026121160000019 від 11.02.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новопіль Великоновосілківського району Донецької області, громадянина України, не працюючого, маючого базову середню освіту, одруженого, на утриманні осіб не має, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

10.02.2026 року близько 14:00 години ОСОБА_3 знаходився на території домоволодіння за місцем проживання свого знайомого, ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізовуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_3 стоячи навпроти ОСОБА_4 , схопив останнього лівою рукою за одяг та почав сильно тягнути, від чого ОСОБА_4 відчув біль в ділянці шиї праворуч. В подальшому, ОСОБА_3 дістав з правої кишені телефон та тримаючи його в правій руці, наніс один удар в ліву частину обличчя ОСОБА_4 . Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 згідно з висновком експерта № 104 від 11.02.2026 року тілесні ушкодження у вигляді: синців на нижній повіці лівого ока, лівій виличній ділянці, в ділянці шиї праворуч, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, як заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 27.02.2026 року, складеної та підписаної за участю його захисника ОСОБА_5 , обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, добровільно згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без виклику до зали судового засідання.

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_4 від 27.02.2026 року останній згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст. 302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Отже, під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження внесеного в ЄРДР за № 12026121160000019, в якому виклав клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно з ч.3 ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч.2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням наведеного, вивчивши письмові матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані правильно за ч.1 ст. 125 КК України, як заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд виходить з того, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Встановлено, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, не працює, інвалідом не являється, раніше не судимий, негативних характеристик за місце проживання не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням тяжкості та обставин вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, його особи, який не працює, інвалідом не являється, одружений, раніше не судимий, негативних характеристик за місце проживання не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявності обставини, що пом`якшує покарання та відсутності обтяжуючих обставин, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання відповідно до санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу, що є справедливим, доцільним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Також слід зазначити, що оскільки речові докази та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні, а запобіжні заходи відносно обвинуваченого по кримінальному провадженню не застосовувались, суд не вирішує питання щодо речових доказів, процесуальних витрат та міри запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 369, 371, 373, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Новгородківський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту отримання його копії.

Суддя ОСОБА_1