Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №644/3828/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3622/26 Справа № 644/3828/25 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді – Бондар Я.М.,

суддів – Зубакової В.П., Остапенко В.О.

секретар судового засідання – Лідовська А.А.

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справі, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 16 грудня 2025 року, яка постановлена суддею Чайкіним І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 16.12.2025,

В С Т А Н О В И В

В квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду міста Харкова із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В провадження Покровського районного суду міста Кривого Рогу вказана позовна заява надійшла для розгляду за підсудністю в серпні 2025 року.

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила розірвати шлюб позивачкою та відповідачем. Свою заяву мотивувала тим, що вона з 12.09.1997 року перебуває у шлюбі з відповідачем. Сторони не мають спільних неповнолітніх дітей. На момент звернення до суду сімейно-шлюбні відносини між сторонами припинені у зв`язку із втратою взаєморозуміння та поваги, почуття кохання та довіри один до одного. Сторони не ведуть спільного господарства, мешкають окремо та між ними відсутнє будь-яке спілкування. Вважає, що сім`ю зберегти неможливо. Просила не надавати строк на примирення.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 16 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання.

На дане судове рішення позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій вона просила ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зазначила, що викликів від суду не отримувала, оскільки проживає у прифронтовому Харкові, в умовах активних бойових дій. Дана справа за підсудністю передавалася між судами, через складнощі прифронтового міста, позивачка була позбавлена можливості оперативно відстежувати дану справу. В поданому до суду клопотанні пзивачкою було зазначено, що фактичне місце проживання відповідача їй невідоме, надано копію його паспорту, у сторін відсутній спір про місце проживання дітей чи щодо майна. Залишення її позову без розгляду вважає процесуальним формалізмом, що перешкоджає реалізації її права на розірвання шлюбу.

Щодо посилання суду на повідомлення через месенджер Вайбер від 26.11.2025 о 09.12, позивачка зазначила, що суд повинен був врахувати, що позивачка проживає у Харкові, який перебуває під постійними обстрілами, масованими ракетними ударами, що спричиняють тривалі відключення електроенергії, мобільного зв`язку та інтернету. У таких умовах смс-повідомлення у месенджерах не може вважатися гарантованим та належним способом сповіщення.

Залишення позову без розгляду через неявку позивачки з Харкова до Кривого Рогу у воєнний час за умови повної ясності правової позиції, є невиправданим обмеженням на доступ до суду, адже суд не врахував, що неявка була зумовлена об`єктивними обставинами безпеки та відсутності зв`язку.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. До позову разом з іншими додатками прикладено оригінал свідоцтва про одруження.

Заяви про слухання даної справи за відсутності позивача до позовної заяви або окремим клопотанням суду не подано.

Розгляд справи по суті за пред`явленим позовом призначався судом неодноразово, жодного разу сторони, зокрема позивачка до суду не з`явилася ні очно, ні в режимі відеоконференцзв`язку.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що повторна неявка в судові засідання, свідчать про недобросовісну поведінку позивачки, яка призводить до затягування розгляду і вирішення справи по суті, що є підставою для залишення позову без розгляду.

Із вказаним висновком суду колегія суддів погодитися не може з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів належного повідомлення про дату і час судового засідання двічі поспіль.

У статті 129 Конституції України закріплено, що однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, коли від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

Позивач має бути належно і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого (відразу після першого) судових засідань, в які він не з`явився.

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Отже, зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Тож, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати такий позов без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише факт належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що в обґрунтування підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції посилався на належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи у встановленому процесуальним законом порядку.

Статтями 128, 130 ЦПК України регламентований порядок направлення та вручення судових повісток.

Так, частиною 6 статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

У разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси - частина 8 статті 128, частина 1 статті 130 ЦПК України.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що виклик на судове засідання 20 листопада 2025 року позивачка не отримала, конверт повернувся до суду без поміток пошти (а.с. 46).

Доказів надсилання ухвали суду від 20.11.2025 року, про відкладення розгляду справи із роз`ясненням позивачці про наслідки повторної неявки матеріали цивільної справи не містять (а.с.47).

Про можливість прийняти участь в режимі відеоконференції суд не роз`яснив ні в цій ухвалі, ні при відкритті провадження по справі. Разом з тим, і позивачка не надала суду письмової заяви про розгляд справи за її відсутності.

На наступне судове засідання, призначене на 16.12.2025 судову повістку про виклик до суду позивачці відправлено через месенджер Вайбер (а.с.49) та письмово Укрпоштою і в цьому випадку за відстеженням відправлення по трекінгу, є позначка, що одержувач відсутній за вказаною адресою (а.с.51).

Таким чином відсутня друга поспіль неявка позивачки належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду.

Факт важкої воєнної ситуації та перебування як міста Харкова, так і міста Кривого Рогу під частими ракетними та комбінованими атаками ворога, часті відключення електроенергії та проблеми зі зв`язком є загальновідомими та мають бути враховані як судом, так і громадянами, які звертаються до суду із розумним балансом між реалізацією прав людини та ефективністю судочинства.

Отже, висновок суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 не ґрунтується на вимог цивільного процесуального законодавства, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розподіл судових витрат понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою на дану ухвалу здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 128, 130, 131, 257, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 16 грудня 2025 року скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 03 березня 2026 року.

Головуючий

Судді