Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №206/6336/25 — Самарський районний суд міста Дніпра

Справа № 206/6336/25

Провадження № 2/206/469/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04.03.2026 Самарський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Поштаренко О.В.

за участю секретаря с/з Содоль М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 05.05.2023 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , був зареєстрований шлюб, Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що зроблено актовий запис №37. Від даного шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження суду надано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис про народження №181. Підставою для розірвання шлюбу ті обставини, що з 2024 року сторони припинили фактичні подружні відносини та спільне проживання, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та проживають окремо. Шлюб між сторонами існує формально. У Позивача та Відповідача, відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Сторони втратили почуття любові, довіри та поваги один до одного. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів. Подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам Позивача. Враховуючи викладене, просить розірвати шлюб між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , який був зареєстрований Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що зроблено актовий запис №37.

У судове засідання позивачка не з`явилася, 29.12.2025 року до суду позивачкою подано заяву в якій остання просила розглядати справу без її участі.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судові засідання призначені на 29.12.2025, 04.02.2026, 04.03.2026 не з`явився, причини неявки суду не повідомив відзив на позовну заяву не наддав. Таким чином суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та наявних у справі доказів ухвалює заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає повному задоволенню з наступних підстав. Небажання відповідача надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.05.2023 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , був зареєстрований шлюб, Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що зроблено актовий запис №37 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 . Від даного шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження суду надано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис про народження №181, який мешкає із позивачкою. Позивачка у позовній заяві просила прізвище не змінювати та залишити « ОСОБА_4 »

Як зазначено в позові, спільне життя з відповідачем не склалось через різні погляди на життя, непорозуміннями на зазначеному підґрунті у зв`язку з чим вони проживають окремо, сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. На думку позивача поновлення шлюбних відносин між нею та відповідачем неможливе.

Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Частиною другою ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України- документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 18, 247, 258, 264, 265, 268, 352-356 ЦПК України, ст. ст.24,105,110,112,114,115 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про що зроблено актовий запис №37 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 .

Прізвище сторін після розірвання шлюбу залишити без змін.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: О.В. Поштаренко