Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №204/1535/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/1535/26

Провадження № 3/204/488/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Безрук Т.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 954577 від 09.02.2026, 12.12.2025 о 10:00 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного типу відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

02.03.2026 через канцелярію суду ОСОБА_1 подав письмові пояснення, відповідно до яких з ОСОБА_2 він не контактує з травня 2025 року. Приїжджає до дитячого садочка для того щоб побачити дитину, на що ОСОБА_2 звертається з заявами на лінію «102» про те, що він хоче викрасти власну дитину. Підмовляє вихователів у дитячому садку щоб вони казали, що ОСОБА_3 немає. Також ОСОБА_2 постійно, як бачила його, викликала поліцію, казала, що він її переслідує, слідкує. Будь-які підтвердження того, що він нібито наближався до її дому відсутні, записи з відеокамер вона не надає. ОСОБА_2 ховає від нього дітей. Старший син не відвідує дитячий садок 4-8 тижнів. Молодшого сина, якому немає року, вона переховує. Аліменти на дітей ОСОБА_1 сплачує, коли буває у дитячому садочку привозить дитині іграшки та кошти.

Вони разом з ОСОБА_2 мешкали близько 5 років у її будинку, де він займався ремонтом машин військових. ОСОБА_2 змінила замок від гаража не віддає йому його майно, запчастини та інше. Однак, вона, коли знаходить в гаражі речі, каже, що він за нею слідкує.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Домарацька М.С. провадження у справі просила закрити, пояснила, що події правопорушення, яке описано у протоколі про адміністративне правопорушення в дійсності не було. У вказаний день ОСОБА_2 з ОСОБА_1 не бачились. Будь-яких дій направлених на вчинення домашнього насильства по відношенню до колишньої дружини, ОСОБА_1 не вчиняв. Матеріали справи, які надійшли на розгляд суду доказів вчинення правопорушення ОСОБА_1 не містять.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила суду, що переслідування з боку її колишнього чоловіка продовжується більше року. Шлюбні відносини між ними фактично припинено 03.11.2024, з того часу вони з ОСОБА_1 проживають окремо. Вона мешкає з двома дітьми.

12.12.2025 ОСОБА_1 приїхав до дитячого садка № 102, який розташований по вул. Дзеркальній в Чечелівському районі м. Дніпра. У садочку був старший син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Про події, що тоді відбулись вона дізналася зі слів вихователя дитячого садка - ОСОБА_5 . ОСОБА_1 повідомив вихователям, що ОСОБА_2 позбавлена батьківських прав, влаштував скандал, вимагав віддати йому дитину. У той день вона приїхала до дитячого садка близько 10:30 – 10:40 , де між нею та ОСОБА_1 відбулась сварка. Перед вказаним випадком вона писала заяву щоб ОСОБА_1 дитину не віддавали.

Під час судового розгляду судом досліджено матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 954577, згідно якого 12.12.2025 ОСОБА_1 вчинив відносно колишньої дружини ОСОБА_2 насильство психологічного типу;

- рапорт начальника СМ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області, відповідно до якого ОСОБА_6 повідомила про втручання у її життя ОСОБА_1 ;

- рапорт інспектора поліції, відповідно до якого 14.12.2025 о 09:07 надійшло повідомлення зі служби «102», про те, що 14.12.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , заявниця ОСОБА_2 звернулася про приїзд працівників поліції для написання заяви, повідомляє, що має двох дітей. Колишній чоловік ОСОБА_7 , з яким вони не мешкають 4 роки та розлучені постійно втручається в життя заявниці: постійно провокує конфлікти, встановлює прослуховуючі прилади, розповсюджує фото заявниці на своїй сторінці, погрожує, хапає за руки;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.12.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 просила зафіксувати факт втручання в її особисте життя з боку колишнього чоловіка ОСОБА_1 , що полягає в регулярних переслідуваннях, провокації конфліктів та підмови сусідів. Останній факт мав місце 12.12.2025 о 10:00;

- письмова заява ОСОБА_2 від 14.12.2025, відповідно до якої остання звернулась з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 182 КК України її колишнього чоловіка ОСОБА_1 за фактом втручання в особисте життя, оскільки ОСОБА_1 впродовж тривалого часу не дає їй та її неповнолітнім дітям спокійного та безпечного життя, здійснює психологічне насилля з застосуванням соцмереж, а також за місцем проживання її та дітей. Вона та діти від дій колишнього чоловіка перебувають у стресі з квітня 2025 року;

- Витяги з реєстру територіальної громади, відповідно до яких ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 ;

- свідоцтва про народження: серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_10 є батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14.09.2021 р.н., відповідно до якого розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 14.11.2025;

- довідка № 6121 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні, відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 зареєстровані за адресою6 АДРЕСА_3 ;

- довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричного оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 2745 від 02.06.2025, відповідно до якої у ОСОБА_2 психіатричні, у тому числі спричинені вживанням психоактивних речовин, протипоказань для виконання діяльності опіки та піклування, відсутні;

- договір купівлі-продажу квартири від 07.02.2018, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відповідно до яких ОСОБА_10 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 ;

- договір купівлі-продажу житлового будинку від 04.01.2024, Витяг з Державного реєстру речових прав, відповідно до яких ОСОБА_2 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_2 ;

- довідка від 24.05.2025 про результати розгляду матеріалу за фактом заволодіння транспортного засобу, відповідно до якої 02.05.2025 до ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що колишній чоловік ОСОБА_1 самовільно забрав автомобіль марки «Тойота», державний номер НОМЕР_4 , який належить її бабусі ОСОБА_11 та в стані алкогольного сп`яніння поїхав на СТО. За наслідками перевірки встановлено, що під час обслуговування виклику співробітниками патрульної поліції пор вул. Чорних Запорожців у м. Дніпро був виявлений та зупинений автомобіль марки «Тойота», державний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння. Автомобіль було повернуто власнику;

- довідка про результати розгляду повідомлення від 30.06.2025, відповідно до якої 04.06.2025 до ЧЧ ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області з лінії «102» надійшло звернення від ОСОБА_2 , що колишній чоловік заявниці постійно переслідує останню. Під час проведення перевірки та виїздом на місце не було встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про вчинення правопорушення, порушень громадського порядку та спокою громадян виявлено не було;

- довідка про результати розгляду повідомлення, відповідно до якої 25.08.2025 до ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що її колишній чоловік ОСОБА_1 за нею шпигує та підкладає підслухові пристрої до її домоволодіння. Під час здійснення перевірки за даним матеріалом було встановлено, що в діях не вбачаються ознаки кримінального правопорушення, у зв`язку з чим неможливе внесення відомостей до ЄРДР;

- довідка про результати розгляду матеріалу від 01.10.2025, відповідно до якої 05.09.2025 до ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що її переслідував колишній чоловік, не давав пройти додому, погрожував. Під час здійснення перевірки за даним матеріалом було встановлено, що в діях не вбачаються ознаки кримінального правопорушення, у зв`язку з чим неможливе внесення відомостей до ЄРДР;

- довідка про результати розгляду матеріалу від 03.10.2025, відповідно до якої 06.09.2025 до ВП № 3 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення ОСОБА_2 , яка просила прийняти міри до колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який погрожує фізичною розправою, переслідує та дзвонить. У ході проведення перевірки проводились неодноразові пошукові заходи, направлені на встановлення місцезнаходження чоловіка, однак, під час перевірки встановити не виявилось можливим. У разі знаходження, останнього буде притягнуто до відповідальності згідно чинного законодавства;

- виконавчий лист виданий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 15.09.2025, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн., щомісячно, починаючи з 11.06.2025 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- розрахунок старшого державного виконавця Другого правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра від 04.12.2025, відповідно до якого заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_1 за виконавчим листом № 202/5829/25 від 15.09.2025 станом на 01.12.2025 складає 18000 грн.;

- договір надання послуг від 19.05.2025, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «НОРД ВТОРМЕТ»;

- фотокопія письмових пояснень ОСОБА_1 ;

- копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;

- копія висновку КП «ДБКЛПД» ДОР від 05.11.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 29.10.2025 о 10:55 ознак сп`яніння не виявлено;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи, відповідно до яких останній вказав, що ОСОБА_2 , з якою він був раніше одружений, без причини його оговорює та переслідує, погрожує. Також йому телефонують з різних номерів та погрожують;

- копія термінового заборонного припису серії АА № 569251 від 09.02.2206, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 . До ОСОБА_1 застосовано заходи: зобов`язання залишити місце проживання постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи ; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб з 13:00 09.02.2026 до 13:00 19.02.2026.

Також, під час судового розгляду судом досліджено, долучений ОСОБА_2 талон-повідомлення єдиного обліку № 5320, відповідно до якого, 02.03.2026 о 07:58 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 02.03.2026 о 07:56 за адресою: АДРЕСА_1 , заявниця повідомила, що дитину ОСОБА_8 тероризує колишній чоловік ОСОБА_1 , а саме у п`ятницю о 08:30 батько прийшов у нетверезому стані до садочку № 102, дав якийсь пакет з шоколадками і фотографував його. Дитина налякана.

Суд, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Домарацької М.С., потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані сторонами додаткові матеріали, дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Об`єктивна сторона вчинення домашнього насильства, насильства виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.

Системний аналіз національного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Так, відповідно до пояснень ОСОБА_2 у судовому засіданні, ОСОБА_1 є її колишнім чоловіком, з яким вони разом не мешкають. 12.12.2025 між нею та ОСОБА_1 стався конфлікт з підстав, що колишній чоловік хотів забрати дитину з дитячого садка.

Таким чином, у судовому засіданні потерпілою вказано саме про конфлікт між нею та її колишні чоловіком, що не є формою прояву домашнього насильства відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Крім того, з пояснень ОСОБА_2 , письмових пояснень ОСОБА_1 , судом встановлено, що між сторонами виник спір, у тому числі, щодо участі у вихованні дітей.

Слід зауважити, що конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

За висновком суду проаналізовані та досліджені судом докази, у тому числі долучені потерпілою під час судового розгляду, не містять доказів наявності в діях ОСОБА_1 ознак домашнього насильства психологічного характеру.

Також суд зазначає, що зібрані у справі докази не можуть бути прийняті в якості вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Як передбачено ч.2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час дослідження протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що він не відповідає вимогам закону.

Так, протокол про адміністративне правопорушення містить виклад обставин вчинення правопорушення, який спростовано показами потерпілої у судовому засіданні, оскільки у судовому засіданні потерпілою ОСОБА_2 повідомлено, що 12.12.2025 близько 10:30-10:40 між нею та ОСОБА_1 відбувся конфлікт за адресою вул. Дзеркальна біля дитячого садка № 102, а не за адресою: м. Дніпро, вул. Ракетобудівельників, 12 о 10:00. Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, які саме конкретні дії були вчинені ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 , які було кваліфіковано за ознакою психологічне насильство. Отже протокол про адміністративне правопорушення не містить викладу його суті.

Слід також зауважити, що до матеріалів справи долучено тимчасовий заборонний припис відносно ОСОБА_1 , датою складання якого є 09.02.2026 року, тобто за іншу дату, ніж дата складання протоколу.

Долучені до матеріалів справи два рапорта інспекторів поліції не можуть бути прийняті судом у якості доказів на підтвердження вини особи у вчиненні правопорушення, оскільки кожен з них містить виклад обставин зі слів заявниці, та не підтверджено іншими доказами у справі.

Щодо письмових заяв ОСОБА_2 , то вони самі по собі не є доказами у справі оскільки відображають суб`єктивне сприйняття ситуації, що сталася потерпілою. Будь-які письмові докази, які б підтверджували факти викладені потерпілою ОСОБА_2 , у тому числі покази свідків, відеозаписи з нагрудних камер поліцейських, відсутні.

Долучені до матеріалів справи: довідки та витяги про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 та двох малолітніх дітей, копії договорів купівлі продажу нерухомого майна та витяги до них, довідки про результати розгляду матеріалів за заявами ОСОБА_2 за період з травня 2025 року по жовтень 2025 року, довідки медичних установ, рішення про розірвання шлюбу, копія виконавчого листа про стягнення аліментів, розрахунок заборгованості, не є такими, які підтверджують або спростовують факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства по відоноенню до ОСОБА_2 .

Таким чином, ураховуючи викладене, вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства, жодним доказом, долученим до матеріалів справи не підтверджено та спростовано показами потерпілої у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

З конструкції диспозиції ч. 1 ст.173-2 КУпАП слідує, що відповідні протиправні дії вчиняються відносно конкретної особи з метою обмеження волевиявлення особи, що має наслідком завдання шкоди саме цій особі.

Невід`ємною складовою інкримінованого адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_12 такої форми домашнього насильства, як завдання шкоди фізичному здоров`ю потерпілій, окрім цього не встановлено чи викликали його дії будь-які наслідки, передбачені п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

При цьому, суд також звертає увагу, що згідно протоколу правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 12.12.2025, однак протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено 09.09.2026, тобто більше ніж через півтора місяця після звернення ОСОБА_2 з заявою.

Відповідно до положень ст.1 та ч.1 ст.2 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" N 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява N 25).

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не доведена належними та допустимими д доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи мають бути витлумачені на користь останнього.

Суд констатує, що у даній справі не доведено «поза будь-яким розумним сумнівом», що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру, по відношенню до ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, в справі відсутні об`єктивні і належні докази, які б підтверджували наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діях ОСОБА_1 , у зв`язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 283, 284, 290, 291 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Суддя Т.В. Безрук