Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №557/1932/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року м. Рівне

Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Ленартовича Олександра Вадимовича на постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , водія КАТП 1728 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 850 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на три місяці.

Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Ленартович О.В. оскаржив її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.

Зауважує, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , чим порушив його право на захист та позбавив його можливості надати суду свої заперечення відносно обставин інкримінованого правопорушення.

Стверджує, що керований ним транспортний засіб належить КП «АТП-1728», де ОСОБА_1 працевлаштований на час відсутності основного водія.

Вважає, що ОСОБА_1 необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст.121 КУпАП, оскільки до його трудових обов`язків не входить нагляд за своєчасним проходженням службовими транспортними засобами обов`язкового технічного контролю.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши

______________________________________________________________________________ Справа №557/1932/25 Суддя в суді І інстанції – Тишкун П.В.

Провадження № 33/4815/195/26 Суддя в суді апеляційної інстанції – Шимків С.С.

учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №506042 від 07.11.2025 року вбачається, що 07.11.2025 року о 14 годині 07 хвилин, у с. Тучин, по вул. Шевченка, 8, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗИЛ 131 СПГ», р.н. НОМЕР_1 , своєчасно не пройшовши обов`язковий технічний контроль, чим порушив вимоги п.п. 31.3.б Правил дорожнього руху та ст. 35 ЗУ "Про дорожній рух".

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Разом з цим, на переконання апеляційного суду вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 4 ст. 121 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведена.

Відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті.

Згідно вимог ч. 3 ст. 121 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Відповідно до вимог п. 31.3 б Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" транспортні засоби, які беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

У відповідності з ч. 2 ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" обов`язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі всіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, які використовують для перевезення пасажирів або вантажів за плату за отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, які використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з оплатою прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Відповідно до вимог ч. ч. 7, 8 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: - для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; - для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; - для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.

На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

Головний сервісний центр МВС забезпечує проведення моніторингу інформації про результати обов`язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб`єктів здійснення обов`язкового технічного контролю.

Вищевказане передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 512 «Про затвердження Порядку формування загальнодержавної бази даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, доступу до неї та встановлення розміру плати за надання таких послуг».

Однак, до матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 121 КУпАП, не долучено належних доказів, які б підтверджували, що транспортний засіб, яким він керував, підлягає обов`язковому технічному контролю, у тому числі копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та доказів, які підтверджують, що після закінчення строку дії попереднього обов`язкового технічного контролю його повторно не пройдено.

У матеріалах справи відсутні відомості із загальнодержавної бази даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортного засобу «ЗИЛ 131 СПГ», р.н. НОМЕР_1 ,, порушення періодичності проходження ним ОТК.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 , не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Таких доказів матеріали справи не містять.

Водночас, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з цим, апеляційним судом враховується, що транспортний засіб «ЗИЛ 131 СПГ», р.н. НОМЕР_1 , належить не ОСОБА_1 , а перебуває у власності КАТП 1728, де він працює водієм, а вказаний транспортний засіб є єдиним засобом для надання підприємством послуг зі збирання та перевезення побутових відходів с. Тучин.

При цьому, згідно посадових обов`язків ОСОБА_1 не уповноважений здійснювати контроль за періодичністю проходження т/з ОТК та ініціювати його проведення.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).

Постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ч. 4 ст. 121, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Ленартовича Олександра Вадимовича задовольнити.

Постанову Гощанського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2025 року – скасувати.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Шимків С.С.