Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №308/740/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/740/26

3/308/338/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особу встановлено на підставі паспорта громадянина України з безконтактним носієм № НОМЕР_1 від 17.02.2023,, орган видачі 2123, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; тимчасово не працюючого, РНОКПП – невідомий, -

за ст.183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Як випливає з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №768091 від 07.01.2026, о 20 год. 00 хв. 07.01.2026 гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , із явними ознаками алкогольного сп`яніння здійснив завідомо неправдивий виклик на спецлінію 102, а саме повідомив про факт домашнього насильства, якого насправді не було. Вказані дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.178 КУпАП.

У судове засідання гр. ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, за допомогою SMS-повідомлення за номером телефону, зазначеним в протоколі.

Таким чином, судом вжито заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи. Разом з тим, з боку вказаної особи, яка обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що розгляд такого здійснюється Ужгородським міськрайонний судом Закарпатської області, не вжито заходів для явки до суду, не подано жодних заперечень проти протоколу, як і клопотань про перенесення розгляду справи.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, мала можливість отримати судові повістки за номером телефону, проте не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Враховуючи ті обставини, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітнім, підвідомчість справ, вчинених такою визначається відповідно до положень ст.221 КУпАП.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушень, передбаченого ст.183 КУпАП. Дії ОСОБА_1 за ознаками ст 183 КУпАП кваліфіковані правильно.

На підтвердження вини ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №768091 від 07.01.2026, пояснення неповнолітнього ОСОБА_1 від 07.01.2026 та інші матеріали справи.

Згідно зі ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст.24-1 КУпАП, за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1)зобов`язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2)попередження; 3)догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Враховуючи особу, що притягається до адміністративної відповідальності, його вік, характер вчиненого правопорушення, те, що останній раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, беручи до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до нього заходу впливу у виді попередження.

Враховуючи те, що до неповнолітньої особи застосовано захід впливу - попередження, яке не є адміністративним стягненням, суд приходить до висновку, що судовий збір стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.40-1, 24-1, 183, 245, 283,-285, 287, 291 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у вигляді попередження.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня винесення постанови.

Суддя І.О. Шепетко