Вирок від 03 березня 2026 р. у справі №759/979/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/979/26

пр. № 1-кп/759/823/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.11.2025 за № 12025100080003301, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, який здобув повну середню освіту, неодружений, є військовослужбовцем, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

захисник - ОСОБА_6 ,

інші учасники провадження:

потерпілий - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, у порушення вимог ст. 3, 27, 28 Конституції України, ст. 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 11.11.2025 приблизно о 23 год. 40 хв., перебуваючи на дитячому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 34, дістав із зовнішньої кишені своєї куртки предмет схожий ніж, та утримуючи його в правій руці, наблизився з ним до ОСОБА_7 . Перебуваючи від останнього на відстані витягнутої руки, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень, розуміючи, що вказаний ніж, за своїми характеристиками здатен заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, наніс ним один удар в область живота ОСОБА_7 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота, що за критерієм небезпеки для життя відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення та показав, що він 11.11.2025 приблизно о 23 год. 40 хв. разом з ОСОБА_7 та чоловіком на ім`я ОСОБА_3 перебував на дитячому майданчику за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївська, 34, розмовляли. Під час розмови між ним та ОСОБА_7 виникла словесна перепалка. Він хотів налякати ОСОБА_7 , дістав із зовнішньої кишені своєї куртки ніж, який носив із собою, та вдарив ним ОСОБА_7 у живіт. Крові він не бачив ні на ножі, ні на одязі ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_7 самостійно пішов додому. Про те, що він наніс ОСОБА_7 тілесне ушкодження він дізнався від працівників поліції, які прийшли до нього на наступний день. На даний час він з ОСОБА_7 примирився, відшкодував йому матеріальну та моральну шкоду. Просив застосувати до нього покарання не пов`язане з позбавленням волі. Також зазначив, що він на даний час хоче перевестися в іншу військову частину.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 також підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, та показав, що він з ОСОБА_3 примирився, жодних претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 не має. Просив призначити ОСОБА_3 покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв`язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , вислухавши думку потерпілого ОСОБА_7 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_3 11.11.2025 приблизно о 23 год. 40 хв., знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Клавдіївськка, 34, вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та розкаянні; обставини, які пом`якшують його покарання, та відсутність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він неодружений, є військовослужбовцем, має постійне місце проживання у м. Києві; за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність, раніше не судимий.

Таким чином, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 КК України слід призначити у межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 121 КК України, а саме у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, його особу, зокрема, його ставлення до вчиненого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку потерпілому, позицію потерпілого щодо призначення покарання, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Також суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ч. 3 ст. 349, ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з встановленням іспитового строку на 1(один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі ч. 5 та ч. 7 ст. 72 КК України в строк відбутого ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі зарахувати:

- строк його попереднього ув`язнення з 12.11.2025 до 14.11.2025 (включно), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі;

- строк цілодобового домашнього арешту з 14.11.2025 до 12.02.2026 (включно), виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Речові докази:

- змив речовини бурого кольору, фотознімок, ніж, футболку зеленого кольору зі слідами речовини бурого кольору, кросівки синього кольору зі слідами речовини бурого кольору, штани джинсові чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, курточку кольору хакі, предмет зовні схожий на ніж чорного кольору, які передані на зберігання до камери схову Святошинського УП ГУ НП в м. Києві, - знищити;

- мобільний телефон «Redmi М1901F7G» у чохлі чорного кольору, барсетку тряпчану, гаманець коричневого кольору, банківські картки, павербанк, два ліхтарики, дві зв`язки ключів, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , - залишити у законного власника (володільця) ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон «Redmi 13», грошові кошти у сумі 2000 грн 00 к., один навушник, ключі, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , - залишити у законного власника (володільця) ОСОБА_3 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1