Постанова від 24 лютого 2026 р. у справі №750/15134/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

25 лютого 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/15134/25

Головуючий у першій інстанції – Слісар А. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/532/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Шитченко Н.В.,

суддів Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.,

із секретарем Зіньковець О.О.,

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи: Міністерство оборони України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просила встановити, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .

Мотивуючи заявлені вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьками загиблого є ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв`язку із розбіжностями у написанні імені матері ОСОБА_2 , заявниця не може у повному розмірі отримати одноразову грошову допомогу, яка їй належить відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і навчальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Указувала, що у первинних записах реєстрації актового стану про народження ім`я матері загиблого чоловіка зазначено « ОСОБА_5 », а у свідоцтві про смерть указано « ОСОБА_6 ». Встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 (матір`ю) та ОСОБА_2 (сином) заявниці необхідно для отримання недорозподіленої одноразової грошової допомоги.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи судове рішення таким, що не відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що районний суд, залишаючи без розгляду її заяву про встановлення родинних відносин, дійшов хибного висновку про наявність спору про право. Заявнипця зазначає, що є дружиною військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням комісії Міністерства оборони України від 04 квітня 2025 року № 72/168 визначено право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і навчальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Зазначене право не оспорюється і не піддається сумніву заінтересованою особою.

Наголошує на тому, що у цій справі йдеться про встановлення факту родинних відносин між загиблим сином і померлою матір`ю, який не визначає наступного права чи обов`язку для учасників процесу, а необхідно лише для визначення кола осіб, які мають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

У наданому відзиві Міністерство оборони України, не погодившись з доводами апеляційної скарги, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Обгрунтовуючи доводи відзиву, Міністерство оборони України указує, що за наданими заявницею документами неможливо встановити, що ОСОБА_3 за життя перебувала на утриманні ОСОБА_2 , жила разом з ним та вела спільне господарство.

Наголошує на відсутності належних доказів того, що ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_2 , а отже вважає, що у заявниці не виникло право на отримання цієї частини одноразової грошової допомоги. Міністерство оброни України, як орган, що призначає та виплачує одноразову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця, не визнає факт, який просить встановити заявниця, що, на думку заінтересованої особи, свідчить про наявність спору про право.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявниці та її представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу районного суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що Міністерство оброни України, яке призначає та виплачує одноразову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця, не визнає факт, який просить встановити заявниця. Районний суд указав, що в процесі розгляду справи встановлено реальний, а не гіпотетичний (можливий, припущений) спір про право щодо одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, ураховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками зазначені ОСОБА_4 та Коваль «Палагея Даниловна» (запис вчинено російською мовою) (а.с. 9).

При повторній видачі свідоцтва про народження ОСОБА_2 здійснено його переклад українською мовою і його батьками указані ОСОБА_4 (батько) та ОСОБА_3 » (мати). Переклад українською здійснено перекладачем Бюро Перекладів ОСОБА_7 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що зроблено відповідний актовий запис № 59 і засвідчено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим повторно 06 серпня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 13).

11 листопада 1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб, що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , виданим 11 листопада 1998 року відділом реєстрації актів громадянського стану Печерського району м. Києва, актовий запис № 630 (а.с. 8).

Згідно з довідкою державного архіву Чернігівської області від 27 лютого 2025 року № Л-899 в архівному фонді «Відділ реєстрації актів цивільного стану Козелецького районного управління юстиції Чернігівської області» у книзі реєстрації первинних актових записів цивільного стану про народження по Єрківській сільраді Козелецького району Чернігівської області за 1941 рік є актовий запис цивільного стану № 26 від 05 грудня 1941 року. Народилась: ОСОБА_8 «так у документі». Дата народження – ІНФОРМАЦІЯ_7 . Батько: ОСОБА_9 «так у документі», 26 років, українець. Місце постійного проживання – с. Гарбузин Козелецького району Чернігівської області. Мати: ОСОБА_10 (так у документі», 31 рік, українка. Місце постійного проживання – с. Єрків Козелецького району Чернігівської області. Ім`я по батькові народженої у документі не вказано (а.с. 14).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим повторно 06 серпня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що 01 червня 2004 року, актовий запис № 28 (а.с. 12).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 24 травня 2024 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_11 , про що зроблено актовий запис про смерть за № 1519 (а.с. 11).

Витягом з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 квітня 2025 року № 72/168 засвідчено, що комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до п. 2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168, дружині загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у період дії воєнного стану майстер-сержанта ОСОБА_2 в розмірі 1/2 частини у сумі 7 500 000 грн (а.с. 19).

Листом Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України від 23 жовтня 2025 року № 220/13/26459 (а.с. 18) представника заявниці повідомлено про те, що згідно з висновком та доповіддю ІНФОРМАЦІЯ_9 за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 звернулася дружина ОСОБА_1 . Також у висновку зазначено, що мати загиблого, яка померла у 1998 році, має розбіжності в персональних даних, а саме: у свідоцтві про народження НОМЕР_1 від 26 березня 1973 року, ім`я матері – ОСОБА_12 , тоді як згідно з повного витягу ДРАЦСГ № 00049205809 від 04 лютого 2025 рок щодо актового запису про народження, її ім`я – ОСОБА_13 .

На цій підставі комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, дружині призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 1/2 частин від 15 000 000 грн – у сумі 7 500 000 грн.

У листі зазначено, що оскільки документів, які підтверджують факт родинних відносин матері загиблого на розгляд комісії не надходило, відповідна частка одноразової грошової допомоги (1/2) залишається нерозподіленою.

Згідно із ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У ч. 1 ст. 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом норм ст. 2, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, належать до юрисдикції цивільного суду. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд відповідних справ за правилами цивільного судочинства.

Справи про встановлення факту родинних відносин із загиблим військовослужбовцем підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від мети звернення до суду (зокрема, підтвердження соціального статусу для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця) і наявності в заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень.

Справи про встановлення юридичних фактів у судовому порядку вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ст. 315 ЦПК України і не є вичерпним.

Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі №753/21178/21 (провадження №61-15630св23)).

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження №14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду сформувала такий висновок: «В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів ураховує наступне.

Заявниця ОСОБА_1 є дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 та звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_9 із заявою про отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю чоловіка.

Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, дружині загиблого ОСОБА_2 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 1/2 частини від 15 000 000 грн, у сумі 7 500 000 грн. Оскільки документів, які підтверджують факт родинних відносин між матір`ю ОСОБА_3 та загиблим ОСОБА_2 , на розгляд комісії не надходило, 1/2 частка одноразової грошової допомоги залишилась нерозподіленою.

Звернувшись до суду, ОСОБА_1 указувала, що встановлення факту родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 а померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 необхідно їй для реалізації права на отримання нерозподіленої частини одноразової грошової допомоги, передбаченої сім`ям загиблих осіб, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168.

Як заінтересованих осіб у цій справі ОСОБА_1 зазначила Міністерство оборони України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд першої інстанції, погодившись із запереченнями Міністерства оборони України щодо задоволення заяви ОСОБА_1 , виходив з того, що між сторонами наявний спір про право, та залишив заяву про встановлення факту родинних відносин без розгляду.

Колегія суддів вважає цей висновок хибним і таким, що не відповідає обставинам справи. ОСОБА_1 не заявляє вимог майнового характеру та не обґрунтовує заяву наявністю будь-якого майнового спору за наслідками встановлення факту родинних відносин між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Суд першої інстанції, пославшись на наявність реального, а не гіпотетичного (можливого, припущеного) спору про право, не встановив та не зазначив інших осіб, крім ОСОБА_1 , між якими існує спір щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги. За змістом ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування, в тому числі і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях. Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 квітня 2025 року № 72/168 вже призначено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у сумі 7 500 000 грн (1/2 частку). Таке заявниці право ніким не оспорюється, оскільки лише вона є особою, яка має право на отримання визначених законом коштів після смерті чоловіка.

Твердження Міністерства оборони України про те, що з наданих заявницею документів неможливо встановити, чи ОСОБА_3 за життя перебувала на утриманні ОСОБА_2 , жила разом та вела спільне господарство, не свідчать про наявність між сторонами спору про право, оскільки є фактично доводами по суті заяви, яким суд має надавати оцінку під час розгляду справи, зокрема щодо того, чи стосуються вони взагалі вирішення питання про встановленні факту родинних відносин.

Апеляційний суд виходить з того, що саме по собі посилання Міністерства оборони України на наявність спору про право щодо одноразової грошової допомоги не являється підставою для залишення заяви без розгляду. Справа безпосередньо стосується вирішення питання про встановлення юридичного факту між фізичними особами, а саме: чи підтверджуються за результатом судового розгляду з огляду на розбіжність у правовстановлюючих документах доводи заявниці про те, що її померлий чоловік був сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 . За правилами цивільного судочинства наведена заява розглядається в порядку окремого провадження і питання встановлення наявності чи відсутності у зазначених осіб права на грошову допомогу в рамках цього провадження не вирішується.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції суперечить нормам процесуального закону, висновки суду є необґрунтованими, тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 грудня 2025 року – скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 березня 2026 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: Н.В. Висоцька

О.Є. Мамонова