Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №489/9858/25 — Миколаївський апеляційний суд

02.03.26

33/812/75/26

Миколаївський апеляційний суд

Провадження № 33/812/75/26 Головуючий суду І інстанції

Категорія: ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП суддя Рибіцька К.О.

Суддя апеляційного суду

Чебанова-Губарєва Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Миколаїв

Суддя судової палати у кримінальних справах Миколаївського апеляційного суду Чебанова-Губарєва Н.В.,

за участю секретаря – Савчук В.В.

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

розглянула, апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 156 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 164 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з конфіскацією 2 пластикових пляшок з рідиною прозорого кольору з характерним запахом спирту, загальним об`ємом 2,5 л,

За постановою судді, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 723228 від 26.11.2025 р., 26.11.2025 р. о 14.20. год ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , у кіоску здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації як суб`єкта господарювання та без ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону – здійснювала торгівлю алкогольними напоями, а саме: продала 100 грамів горілки ОСОБА_2 за ціною 15 грн., чим порушила порядок провадження господарської діяльності та порушила вимоги ст. 50 Цивільного кодексу України, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 723231 від 26.11.2025 р., 26.11.2025 р. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 у кіоску здійснювала торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку, а саме: реалізувала 100 грамів горілки ОСОБА_2 за ціною 15 грн, чим порушила вимоги п. 226.6 ст. 226 Податкового кодексу України, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Постановою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 164 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з конфіскацією 2 пластикових пляшок з рідиною прозорого кольору з характерним запахом спирту, загальним об`ємом 2,5 л.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати.

Зазначає, що не здійснювала продаж алкоголю, увесь алкоголь належав хазяйці ФОП « ОСОБА_3 », призначався для побутових потреб.

Заслухавши пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя місцевого суду зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Однак, визнаючи винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 156 КУпАП, місцевий суд всупереч вимог ст. 7, 245, 252, 280 КУпАП, належним чином не з`ясував обставини справи, не навів доказів на обґрунтування такого висновку, не оцінив сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення про її винуватість у вчиненні інкримінованих правопорушень, що потягло передчасний висновок суду про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Таке судове рішення апеляційний суд вважає як необґрунтованим, оскільки в ньому відсутня оцінка доказів, на підставі яких судом були встановлені ті чи інші обставини, так і невмотивованим, оскільки в ньому не наведені належні та достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

За змістом ч. 1 ст. 164 КУпАП, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, визнаються адміністративними правопорушеннями та тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.

Об`єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Визначення господарської діяльності міститься, зокрема, у Господарському кодексі України (далі – ГК України). Відповідно до ст. 3 цього Кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва – підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 ГК України).

Як зазначено, в ст. 55 ГК України, суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції у цьому Кодексі та інших законах.

Отже, незалежно від наявності/відсутності мети отримання прибутку, господарською діяльністю є виготовлення, реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, що здійснюється самостійно (ініціативно) та систематично.

Саме у разі здійснення такої (господарської) діяльності та реалізації господарської компетенції особи визнаються суб`єктами господарювання та підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку як юридична особа чи фізична особа – підприємець (ст. 58 ГК України).

За відсутності в діяльності особи ознак самостійності (ініціативності) та систематичності, а також господарської компетенції, відсутні підстави для висновку про її господарський характер, а отже, і про обов`язок особи зареєструватись як суб`єкт господарювання.

З огляду на зазначене під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП, при встановленні об`єктивної сторони складу правопорушення, яке полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, з`ясуванню підлягають як факти здійснення реалізації продукції (виконання робіт чи надання послуг) особою без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, так і факти систематичності такої діяльності (три і більше разів), її самостійність та ініціативність, наявність в особи господарської компетенції щодо такої діяльності.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 723228 від 26.11.2025 р., суб`єктом правопорушення було зазначено ОСОБА_1 , яка здійснювала торгівлю алкогольними напоями, а саме: продала 100 грамів горілки ОСОБА_2 за ціною 15 грн., без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання та ліцензії на проведення певного виду господарської діяльності.

Жодних відомостей про те, що діяльність ОСОБА_1 з продажу алкогольних напоїв мала систематичний характер, у протоколі не наведено, жодних доказів чи свідчень щодо існування таких обставин (фактів) до протоколу додано не було.

З рішення суду першої інстанції не вбачається повною мірою встановлених судом під час розгляду справи обставин, які становлять об`єктивну сторону адміністративних правопорушень, визначених ч. 1 ст. 164 КУпАП, у тому числі щодо систематичної, самостійної та ініціативної господарської діяльності ОСОБА_1 без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, відповідно до закону, із посиланням на відповідні докази, досліджені судом, щодо конкретних встановлених судом фактів, які б свідчили про систематичну протиправну діяльність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому, слід зазначити, що у разі не доведення здійснення особою саме господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, сам по собі одиничний факт вчинення певних дій, не визнається адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, був зроблений без дослідження всіх обставин справи, з порушенням норм КУпАП та належним чином не мотивований.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на вищевказане, суд апеляційної інстанції доходить висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 займалася господарською діяльністю без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, оскільки в матеріалах справи відсутні докази вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП .

За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 164 КУпАП, що є підставою для скасування постанови та закриття провадження в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Також відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Так, ч. 1 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку .

Відповідно до протоколу ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку, однак в матеріалах справи відсутні відомості, хто здійснював діяльність у торгівельному кіоску, на підставі яких документів, щодо вилучених пляшок протокол огляду не містить опису, чи відносяться вилучені пляшки до алкогольних напоїв. Крім того в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 пояснила, що не здійснювала продажу алкоголю, господарка магазину попросила її прийти і допомогти розкласти товар, як тільки вона зайшла до магазину, відразу зайшли працівники поліції, документів не пред`явили, знайшли цей алкоголь, вона сказала, що це алкоголь господарки, який вона використовувала для ремонту. Покупців в магазині на той момент не було, як не було і понятих під час складання працівниками поліції протоколу.

З метою з`ясування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, апеляційним судом було здійснено виклик свідка ОСОБА_2 , та понятих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , разом з тим дані особи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності події і складу правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки обставини, викладені в протоколах про адміністративні правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи, тому на підставі наявних матеріалів справи апеляційний суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, щодо якої складено протокол, що виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаними правовими кваліфікаціями, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що викладені в постанові висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – задовольнити.

Постанову Інгульського районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2026 року, щодо ОСОБА_1 – скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою провадження у справі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 156 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу даних адміністративних правопорушень.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.В. Чебанова-Губарєва