Рішення від 01 березня 2026 р. у справі №742/5689/25 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/494/26

Єдиний унікальний № 742/5689/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ільченка О.І., за участю секретаря судового засідання Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 10199,25 грн за кредитним договором №00-9868424 від 23 липня 2024 року, а також судових витрат по справі: судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00грн., мотивуючи свої вимоги тим, що спірна заборгованість виникла через невиконання відповідачем умов вказаного кредитного договору.

Позивач в судове засідання не з`явився, проте згідно позовної заяви просив суд розглядати справу без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного вирішення справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи в тому числі і розміщення повідомлення на офіційному сайті судової влади.

У зв`язку з цим суд відповідно до ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 23.07.2024 між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9868424, згідно якого відповідач отримав кредит, у вигляді кредитного ліміту, у розмірі 4500,00 грн., зі сплатою відсотків та комісії, строком до 18.07.2025 на споживчі цілі(а.с.22-24).

Кредитний договір укладений в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів», не суперечить приписам ст.6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у досягли згоди щодо всіх істотних умов правочину, у зв`язку з чим він відповідно до ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, відповідачем був підписаний паспорт споживчого кредиту, в якому вказаний передбачений порядок та умови погашення кредиту, строк дії договору, розмір процентної ставки, порядок погашення заборгованості за кредитом, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших витрат, де ОСОБА_1 власним електронним підписом підтвердив, що ознайомлений з фінансовими умовами вказаної кредитної картки(а.с.17-18).

З листа від 27.10.2025 №БТ\Е-16397 та додатку до нього – інформації про рух коштів за картковим рахунком клієнта ОСОБА_1 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , номер НОМЕР_2 був фінансовим номером телефону за картковим рахунком платіжної картки та знаходиться у анкетних даних ОСОБА_1 , було зараховано платіж в сумі 4500,00грн.(а.с.54-55), що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Макс Кредит».

Всупереч умов Договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість, у розмірі 10199,25 грн., яка складається з: 5175,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням, 5024,25 грн. заборгованості по відсоткам(а.с.36).

20.01.2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу №20012025-МК/Ейс, у відповідності до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передає ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «МАКС КРЕДИТ» права вимоги до боржників.(а.с.41-43).

Відповідно до Реєстру боржників від 20.01.2025 року до договору факторингу №20012025-МК/Ейс від 20.01.2025 року, ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 10199,25 грн(а.с.39-40).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 10199,25 грн., яка складається з: 5175,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням, 5024,25 грн. заборгованості по відсоткам.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Суд встановлено, що між сторонами існують цивільні правовідносини. У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання по кредитному договору за яким кредитодавець виконав умови договору повністю і своєчасно, а позичальник порушив умови договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав умови кредитного договору, допустив прострочення платежів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 10199,25 грн..

Протягом розгляду цивільної справи відповідач ОСОБА_1 на підставі норм ст.ст.12,81 ЦПК України, не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним кредитним договором, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача необхідно стягнути 2 422,40 гривень судового збору.

У поданій до суду заяві позивач просив стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

З врахуванням викладеного вище, виходячи з предмету спору, ціни позову, значення справи для сторін, її складності, усталеної судової практики розгляду справ цієї категорії, а також критеріїв реальності адвокатських послуг, їх обсягу та розумності, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги понесеної позивачем у зв`язку з розглядом справи у розмірі 4000,00 грн., та вважає, що саме такі витрати є співрозмірними із складністю даної справи і підлягають стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 224-226, 228, 258-259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором №00-9868424 від 23 липня 2024 року на загальну суму 10199 грн. 25 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., а всього 16621 грн. 65 коп..

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО