Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №766/22104/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/22104/24

н/п 2/766/2094/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.

за участі секретаря Сивкович О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у грудні 2024 року звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до відповідача, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 14300,00 грн. та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 04.01.2022 року ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» кредитний договір № 101203852 від 04.01.2022 року. Зазначений договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі та доступний через сайт та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядку (технології) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови Договору про споживчий кредит № 101203852 від 04.01.2022 року, відповідач підтвердив, що умови договору йому зрозумілі та підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Згідно з умовами кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» надає ОСОБА_1 кредит у сумі 5000,00 грн., а останній зобов`язується повернути кошти та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору.

16.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 16072024, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні їй права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників № 2 за договором факторингу № 16072024 від 16.07.2024 року та Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 в сумі 14300,00 грн., з яких: 5000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 8750,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; 550,00 грн. – сума заборгованості за комісією.

Оскільки, станом на день пред`явлення позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань за Договором про споживчий кредит № 101203852 від 04.01.2022 року, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 14300,00 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.03.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Від учасників провадження не надійшло заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

29.09.2025 року через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надішов відзив на позовну заяву за підписом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , яка повністю заперечує проти позову, а також проти доводів та аргументів, які викладені у позовній заяві ТОВ «ФК «ЄАПБ». Зокрема, відповідач заперечує наявність зобов`язань перед ТОВ «Мілоан», а, отже, й перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання та використання ОСОБА_1 кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту № 101203852 від 04.01.2022 року.

Представник позивача, в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у задоволенні позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд здійснює судовий розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Статтями 13,81 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що 04.01.2022 року ОСОБА_1 уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» договір про споживчий кредит № 101203852 від 04.01.2022 року.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно п.п. 1.2-1.3. Кредитного договору, загальний розмір кредиту становить 5000,00 (п`ять тисяч) гривень та надається строком на 20 днів з 04.01.2022 року (строк кредитування).

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 24.01.2022 року.

У відповідності до пп. 1.5.2 Кредитного договору, проценти за користування кредитом: 1250,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

16.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 16072024, відповідно до умов якого, ТОВ «Мілоан» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні їй права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Згідно п. 1.2. договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Акту приймання-передачі інформації згідно Реєстру Боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 16072024 від 16.07.2024 року та Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 16072024 від 16.07.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 в сумі 14300,00 грн., з яких: 5000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 8750,00 грн. – сума заборгованості за відсотками; 550,00 грн. – сума заборгованості за комісією.

У зв`язку із вищевикладеним позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 101203852 від 04.01.2022 року в сумі 14300,00 грн.

При цьому, позивачем не надано підтвердження факту надання (перерахування) кредитних коштів ТОВ «Мілоан» (Первісним кредитором) на користь ОСОБА_1 на умовах, визначених договором про споживчий кредит № 101203852 від 04.01.2022 року, а саме п. 2.1 Договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона(боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Частиною першою ст. 512 ЦК України, встановлено, що якщо зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діалогового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимог.

Частиною першою статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не впливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржником іншою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статтей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ст. 1087 ЦК України, розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі.

З матеріалів справи і досліджених в суді доказів, які надано позивачем, суд доходить таких висновків.

Насамперед слід зазначити, що позивачем не надано підтвердження перерахування на користь відповідача та отримання останнім грошових коштів за договором про споживчий кредит № 101203852 від 04.01.2022 року в сумі 5000,00 грн. у порядку, передбаченому п. 2.1 Договору.

На переконання суду саме по собі звернення відповідача до фінансової установи (кредитора) із заявою про надання кредиту, погодження між сторонами умов кредитування та підписання кредитного договору не є доказом фактичного отримання позичальником кредитних коштів.

При цьому, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Разом із тим, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не надано допустимих доказів на підтвердження видачі, перерахування кредитних коштів відповідачу.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Водночас представник позивача до суду з таким клопотанням не звертався.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є саме первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за банківськими рахунками а також інші первинні бухгалтерські документи можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.

В той же час, відповідні виписки по рахункам відповідача та будь-які інші первинні бухгалтерські документи надано не було, клопотання про витребування їх судом в порядку, передбаченому ст. 84 ЦПК України, не подано, відповідь на відзив представника позивача також не надходила.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України), в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).

За таких обставин, кредитний договір між кредитодавцем та позичальником є укладеним з моменту отримання кредитних коштів саме позичальником. В матеріалах справи відсутнє підтвердження факту отримання ОСОБА_1 грошових коштів за Договором про споживчий кредит № 101203852 від 04.01.2022 року, а саме п. 2.1 Договору.

Таким чином, укладення кредитного договору і надання позичальнику кредитних коштів за обставин викладених в позові перед судом не доведено. Позивачем не надано до суду належних, допустимих та достатніх доказів отримання ОСОБА_1 грошових коштів за Договором про споживчий кредит № 101203852 від 04.01.2022 року, а саме п. 2.1 Договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за вказаними кредитними договорами є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції № 90636 від 10.12.2024 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду покладається на позивача у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265, 274-284, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін :

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри, 30. Код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 11.02.2026 року

СуддяЯ. В. Шестакова