Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №495/610/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці

Дата: 02 березня 2026 р.

Справа: №495/610/26

Суддя: Гелла С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/610/26

Номер провадження 3/495/328/2026

03 березня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, ФОП, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

28.01.2026 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №ПД/ОД/836/200/П/ПТ від 20.01.2026 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення із таким формулюванням: вона з початку січня 2026 по січень 16.01.2026 за умов фактичного не укладання жодного договору – суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 одну особу ОСОБА_2 , було допущено до роботи, без оформлення трудового договору (контракту) для виконання обов`язків з забезпечення функціонування магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », таким чином позбавила вказаного працівника права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або в наслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпуску, право на безпечні умови праці, чим порушила норми ст. 24 КЗаП України, в частині належного оформлення трудових правовідносин.

03.03.2026 ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, з порушенням згодна провину визнала.

Вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №ПД/ОД/836/200/П/ПТ від 20.01.2026; актом від 19.01.2026; описом виявлених порушень вимог законодавства; направленням на проведення запланованого заходу державного контролю.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена, в її діях суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП.

Відповідно до санкції ч.3 ст. 41 КУпАП за зазначене правопорушення на особу накладається стягнення у виді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.

Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП, ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665 грн 60 коп.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 27, 33-35, 124, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить – 8500 грн (вісім тисяч п`ятсот грн) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн 60 коп.).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу (частина перша статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення)

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу (стаття 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання становить три місяці.

Суддя С.В. Гелла

Оригінал: reyestr.court.gov.ua