Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №202/9417/25 — Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 202/9417/25

номер провадження 2/558/123/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року селище Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначив про те, що з відповідачем ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі в них народилось троє дітей: син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дочка – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На даний час подружні стосунки між ним та відповідачкою фактично припинені. На підставі рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 2 березня 2017 року належать до стягнення з нього на користь відповідача аліменти на утримання дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 лютого 2017 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, а надалі стягнення аліментів вирішено здійснювати до досягнення кожною дитиною повноліття за вираховуванням тієї рівної частини, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.

На час ухвалення вказаного рішення суду він мав постійний дохід, був офіційно працевлаштований у ПАТ «Укртелеком». З часу ухвалення рішення суду суттєво змінились життєві обставини, зокрема його здоров`я та майновий стан.

Так, у вересні 2019 року він був звільнений з підприємства та перебував на обліку у Лиманському міському центрі зайнятості. З 2023 року по березень 2024 року перебував на військовій службі та був знятий з військового обліку через отримане поранення при захисті Батьківщини. Наразі він є ветераном війни та має 2 групу інвалідності. Отримане поранення позбавляє можливості влаштуватися на роботу, тому на даний час він стабільного доходу не має, отримує лише пенсійне забезпечення, його дохід є мінливим та залежить від додаткових виплат. Крім цього, на його утриманні перебуває батько похилого віку, який потребує постійного догляду, та матеріального забезпечення, купівлі одягу, ліків, продуктів харчування, сплати комунальних платежів. Сума доходу, що залишається є недостатньою для забезпечення його базових потреб, не враховуючи вже потреби особи з інвалідністю - по життєво приймати певні препарати, проходити щороку курс терапії, що є дороговартісним.

Таким чином, його матеріальне становище погіршилось і сплата аліментів на трьох дітей у розмірі 1/2 частки від заробітку (доходу) за таких обставин є надмірним тягарем для нього.

Оскільки після винесення рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дітей, його матеріальне становище змінилося в бік погіршення та погіршився його стан здоров`я, також на утриманні перебуває ще одна особа - батько похилого віку, вважає, що наявні підстави для зменшення розміру стягуваних з нього аліментів.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 просив змінити розмір аліментів, що визначений рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 2 березня 2017 року про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з частки його заробітку (доходу) щомісячно, на частку його заробітку (доходу) щомісячно, і до досягнення повноліття кожною дитиною, а також з метою недопущення подвійного стягнення аліментів на утримання дітей, просив відкликати виконавчий лист, виданий Краснолиманським міським судом Донецької області по справі № 236/354/17 після завершення утримання сум аліментів, які підлягають стягненню станом на дату набрання рішенням у справі законної сили.

На розгляд справи сторони та/чи їх представники не з`явились.

Від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Бебех І.О. до суду надійшла заява про проведення судового засідання без її участі та без участі позивача, зазначивши, що позовну заяву про зменшення розміру аліментів підтримує та просить задовільнити позовні вимоги позивача в повному обсязі (а.с. 64).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилась, хоч про час та місце судового розгляду справи була повідомленою у встановленому порядку шляхом надіслання судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача та розміщення оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Причини неявки в судові засідання відповідач не повідомила, клопотань про проведення судового розгляду справи без її участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавала.

За таких обставин, суд приходить до висновку про вирішення справи за відсутності сторін (та їх представників) на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

В силу вимог ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України (далі – СК України) розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В силу вимог ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 2 березня 2017 року підлягають до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 15 лютого 2017 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, а надалі стягнення аліментів здійснювати до досягнення кожною дитиною повноліття за вираховуванням тієї рівної частини, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку (а.с. 14-17).

У позовній заяві позивач вказує про те, що на час ухвалення вказаного рішення суду він мав постійний дохід, був офіційно працевлаштований у ПАТ «Укртелеком». У вересні 2019 року він був звільнений з підприємства та перебував на обліку в Лиманському міському центрі зайнятості. З 2023 року по березень 2024 року перебував на військовій службі та був знятий з військового обліку через отримане поранення.

В судовому засіданні встановлено, що з часу ухвалення рішення суду про стягнення з позивача ОСОБА_1 аліментів погіршився стан його здоров`я, змінився майновий стан.

Згідно копії посвідчення серія НОМЕР_1 від 14 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни (а.с. 13).

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказує про те, що отримане поранення позбавляє його можливості влаштуватися на роботу. Він стабільного доходу не має, отримує лише пенсійне забезпечення, його дохід є мінливим та залежить від додаткових виплат.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідача на утримання неповнолітніх дітей.

При визначенні розміру аліментів, які підлягатимуть стягненню з ОСОБА_1 , суд враховує те, що позивачем не надано відомостей про розмір отримуваного ним доходу на час подачі позовної заяви, а також те, що зазначена у позовній заяві обставина, що на утриманні позивача перебуває його батько похилого віку, як самостійна підстава для змін розміру аліментів, не підтверджена позивачем жодними доказами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України, до суду позивачем не надано доказів про перебування на його утриманні батька похилого віку.

Положення ч. 2 ст. 182 СК України визначає, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи вказані обставини справи та правові норми, беручи до уваги те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та зміну розміру аліментів, що визначений рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 2 березня 2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/2 частки його заробітку (доходу) на 1/3 частку його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення кожною дитиною повноліття за вираховуванням тієї рівної частини, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

В решті вимог позивача слід відмовити.

Щодо вимог позивача відкликати після завершення утримання сум аліментів, які підлягають стягненню станом на дату набрання цим рішенням законної сили, виконавчого листа, виданого Краснолиманським міським судом Донецької області по справі № 236/354/17, то такі вимоги до задоволення не підлягають, оскільки при вирішенні судом вимог про зміну розміру аліментів відкликання виконавчого листа не передбачено.

У позовній заяві, обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на положення ст.ст. 182, 192 СК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обгрунтованим.

Відповідно до ст.ст. 180-184, 192 Сімейного кодексу України, ст.ст. 258, 259, 265, 268, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що визначений рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 2 березня 2017 року в справі № 236/354/17 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/2 частки на 1/3 частку його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили та до досягнення кожною дитиною повноліття за вираховуванням тієї рівної частини, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

В решті вимог позивача відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 4 березня 2026 року.