Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №127/3579/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3579/26

Провадження № 3/127/784/26

П О С Т А Н О В А

17 лютого 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ухилялась від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх дітей, а саме 07.01.2026 року приблизно о 12.18 год. залишила на тривалий час без нагляду сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 ,

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні 17.02.2026 року ОСОБА_1 вину визнала. Суду пояснила, що вона є матір`ю чотирьох неповнолітніх дітей, які проживають з нею, знаходяться на її утриманні. Батько дітей живе окремо. 07.01.2026 року вона поїхала за продуктами для своєї родини, а дітей залишила на свого брата, який проживає в сусідньому будинку. Брат з двома дітьми пішов на вулицю гуляти, а ОСОБА_2 , 2013 р.н. та ОСОБА_3 , 2022 р.н. залишились вдома. В цей час в коридорі загального користування загорівся електрощит, в результаті чого дим потрапив у її квартиру, де знаходились діти, які отруїлись димом та потрапили в лікарню.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно ст. 2 Закону України «Про охорону дитинства», законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері. Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства (ст. 151 Сімейного кодексу України).

Згідно ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, доведена її усними поясненнями та матеріалами справи.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Мати з дітьми проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно рапорту працівника поліції, 07.01.2026 року о 12.18 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 07.01.2026 року о 12.18 год. за адресою: АДРЕСА_2 , з 3 поверху задимлення, можливо горить квартира. З якої квартири – не відомо. При виїзді на місце було встановлено, що в 2-му під`їзді на 3-му поверсі загорівся електрощиток, в результаті чого виникло задимлення квартир. Пожежу ліквідовано працівниками ДСНС та через вікно евакуйовано двох малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Мати дітей в момент пожежі була відсутня. Внаслідок пожежі працівниками ШМД до Центру матері та дитини доставлено та в подальшому госпіталізовано до реанімаційного відділення двох дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з діагнозом: отруєння продуктами горіння, стан стабільний. Також на місце події приїхала мати – ОСОБА_1 , яка супроводжувала дітей до лікарні

Враховуючи характер вчиненого порушення, особу порушниці та ступінь її вини, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу.

Згідно ст. 41-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 280, 283 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу, розміром п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.

Суддя: