Постанова від 05 лютого 2026 р. у справі №127/1653/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1653/26

Провадження № 3/127/444/26

П О С Т А Н О В А

06 лютого 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вохмінова О.С., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 184 ч. 1 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в :

23.12.2025 року ОСОБА_1 ухилявся від виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітньої доньки – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка вчинила дрібну крадіжку товарів із магазину «Ківіс», що в м. Вінниці, вул. Варшавська, 46.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.

В судовому засіданні 06.02.2026 року ОСОБА_1 вину визнав. Суду пояснив, що свою доньку ОСОБА_3 , 2014 р.н., він виховує добросовісно, забезпечує її усім необхідним, поганого прикладу не подає. Чому донька вчинила крадіжку, пояснити не може. Зауважив, що провів із донькою відповідну бесіду про наслідки вчинення крадіжок.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за ч. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно ст. 2 Закону України «Про охорону дитинства», законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері. Завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства (ст. 151 Сімейного кодексу України).

Згідно ч. 4 ст. 155 Сімейного кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, доведена матеріалами справи.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками доньки – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно заяви та письмових пояснень адміністратора магазину «Ківіс» ОСОБА_5 , вона просить прийняти міри до невідомих осіб, які здійснили крадіжку товарів на загальну суму 800 грн. з магазину «Ківіс», що в м. Вінниці, вул. Варшавська, 46. При перегляді камер відеоспостереження, було виявлено факт крадіжки 21.12.2025 року двома неповнолітніми дівчатами (10-12 років) товарів на суму приблизно 800 грн. (макарони швидкого приготування, цукерки, іграшки, канцтовари). Викрадене дівчата (які є постійними відвідувачками магазину) заховали в своїх речах, не розрахувались і пішли з торгової зали.

Враховуючи характер вчиненого порушення, особу порушника та ступінь його вини, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, суд дійшов висновку, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу.

Згідно ст. 41-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 280, 283 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу, розміром п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.

Суддя: