Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №274/74/25 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 24 лютого 2026 р.

Справа: №274/74/25

Суддя: Большакова Т. Б.

Справа № 274/74/25 Провадження № 2/0274/738/26 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2026 м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б. за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь кошти в розмірі 7 345,00 грн, які сплачені за купівлю мобільного телефону, який було повернуто відповідачу, а також стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 26.09.2024 він придбав у відповідача через мережу Інтренет товар - мобільний телефон.

27.09.2024 він отримав вказаний товар у відділенні Нової пошти за адресою: м.Бердичів, вул. Європейська, 56, заплативши за нього 7345 грн.

Через півгодини після отримання його онук повідомив, що замовляв інший мобільний телефон, тобто відправник його обманув, надійславши інший товар.

У відділенні Нової пошти керівник ОСОБА_3 повідомила, що кошти відправлено відправнику, порадила йому зателефонувати, що він і зробив. Поряд з цим телефон відправника був відключений.

У той же день позивач повернув товар відправнику. Після відправлення товару позивач постійно намагався зателефонувати відправнику, але безрезультатно. Претензію відправнику він також не може направити, оскільки відсутня адреса відповідача.

Окрім того, позивач зазначає, що відповідачем йому завдано моральної шкоди, розмір якої він оцінює - 50000 грн, оскільки він мав намір подарувати мобільний телекфон онуку. На вказаний телефон він збирав гроші з пенсії, розмір якої є незначним - 2725 грн. Зазначив, що значний час він витратив на пошук інформації щодо відповідача, з мережі Інтернет дізнався, що з з номеру відповідача телефонують шахраї. Вказаний факт будуть розслідувати правоохороннні органи.

Оскільки відповідачем порушено вимоги Закону України "Про захист прав споживачів", він змушений звернутись до суду з даним позовом.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто разом з додатками.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 04.09.2025 зазначена судова ухвала Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.03.2025 скасована, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 22.09.2025 заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Вдовиченко Тетяни Миколаївни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів - задоволено. Справу № 274/74/25 передано до канцелярії Бердичівського міськрайонного суду для визначення головуючого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Указана позовна заява була передана в провадження судді Большакової Т.Б. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025.

Ухвалою суду 29.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

03.10.2025 на адресу суду подав заяву про усунення недоліків, у якій зазначив, що матеріали, додані до позову, у нього відсутні, він їх від суду не отримав.

Так, встановлено, що відповідно до супровідного листа від 11.03.2025 за № 274/74/25/7326/25-Вих у справі № 274/74/25, копію ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 10.03.2025 у справі 274/74/25 та позовну заяву з додатками було направлено ОСОБА_4 на адресу: АДРЕСА_1 .

У відповідності до відомостей з трекінгу поштового відправлення АТ "Укрпошта" 0610239051610 поштове відправлення 20.03.2025 не вручено, підставою вказується "Не вручене під час доставки втрачене" .

Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 15.12.2025 клопотання позивача про витребування доказів задоволено. Витребувано у відділенні Нова пошта № 3 м. Бердичів всю наявну інформацію щодо отримання ОСОБА_1 27.09.2024 посилки (у тому числі інформацію, що стосується відправника товару із зазначенням усіх реквізитів), та подальше її спрямування. У задоволенні клопотання позивача про виклик свідка – відмовлено.

18.02.2026 на адресу суду з ТОВ "Нов Пошта" на виконання ухвали суду від 15.12.2025 надійшла відповідь про те, що компанія пропонує необмеженому колу осіб отримати послуги з організації перевезення відправлень відповідно до Публічного договору, розміщеного на сайті ТОВ «Нова пошта». Крім цього, Політикою конфіденційності, розміщеною на сайті ТОВ «Нова пошта» визначено, що персональні дані відправника та одержувача зберігаються протягом тримісячного строку, після спливу якого останні анонімізуються. Враховуючи властивості електронної бази даних ТОВ «Нова пошта», пошук контрагентів останнього здійснюється за номерами експрес- накладних або за абонентськими номерами мобільного зв`язку (до моменту анонімізації). На даний час, у ТОВ «Нова Пошта» відсутня інформація про користування 27.09.2024 послугами компанії клієнтом, який зазначений в ухвалі суду.

Учасники провадження в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням положень ч. 11 ст. 128 ЦПК України та з метою забезпечення участі відповідача в розгляді справи, Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області на офіційному сайті Судової влади України опубліковано оголошення про виклик останнього до суду.

Від відповідача заяв по суті справи до суду не надійшло, останній не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» правовідносини щодо захисту прав споживачів регулюються цим Законом, Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що містять положення про захист прав споживачів.

Частина 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно із ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно з ч.1 та 2 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав, в тому числі шляхом розробки та проведення відповідних освітніх програм. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Згідно зі ст. 700 ЦПК України продавець зобов`язаний надати покупцеві необхідну і достовірну інформацію про товар, що пропонується до продажу. Інформація має відповідати вимогам закону та правилам роздрібної торгівлі щодо її змісту і способів надання. Покупець має право до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі. Якщо покупцеві не надано можливості негайно одержати повну і достовірну інформацію про товар у місці його продажу, він має право вимагати відшкодування збитків, завданих необґрунтованим ухиленням від укладення договору, а якщо договір укладено, - в розумний строк відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми і відшкодування збитків, а також моральної шкоди. Продавець, який не надав покупцеві можливості одержати повну і достовірну інформацію про товар, несе відповідальність за недоліки товару, які виникли після передання його покупцеві, якщо покупець доведе, що вони виникли у зв`язку з відсутністю у нього такої інформації.

За ч. 1, 2 ст. 702 ЦК України сторони можуть укласти договір купівлі-продажу товару на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, каталогом тощо). Договір купівлі-продажу товару за зразком є виконаним з моменту доставки товару у місце, встановлене договором, а якщо місце передання товару не встановлене договором, - з моменту доставки товару за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується (ч. 1, 2 ст. 673 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Частина 1 ст. 678 ЦК України передбачає, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. За частиною другою вказаної статті, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

За ч. 1 ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Договір купівлі-продажу є консенсуальним. Він є відплатним та двостороннім (взаємним). При цьому він має чітко виражену мету, зміст якої полягає у відчуженні майна (товару) від однієї сторони та передання його у власність іншій стороні. Отже, договір купівлі-продажу опосередковує процес динаміки (переходу) майна (товару) від однієї сторони до іншої. Продавцем за договором купівлі-продажу може бути будь-який учасник цивільних відносин, який відчужує майно, що знаходиться у його власності.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети (частини перша, друга статті 673 ЦК України).

У той же час, за змістом статті 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів. Умови договору, що обмежують права покупця-фізичної особи порівняно з правами, встановленими цим Кодексом та законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними. Покупець має право на відшкодування збитків, завданих йому продавцем внаслідок використання ним переваг свого становища у виробничій або торговельній діяльності.

Договір роздрібної купівлі-продажу вважається укладеним з моменту видачі продавцем покупцю товарного чи фіскального чека або надання іншого документа, що підтверджує оплату товару. Фіскальний і товарний чек - письмові документи, що підтверджують факт укладення договору і його умови (предмет і ціну).

Положеннями статті 704 ЦК України передбачено, якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов`язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, - за місцем проживання фізичної особи-покупця або місцезнаходженням юридичної особи-покупця. Договір роздрібної купівлі-продажу з умовою про доставку товару покупцеві є виконаним з моменту вручення товару покупцеві, а у разі його відсутності - особі, яка пред`явила квитанцію або інший документ, що засвідчує укладення договору або оформлення доставки товару, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання.

Згідно з п. 18 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року № 104 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2007 року за № 1257/14524 (далі - Правила), розрахунки за продані товари та надані послуги можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) відповідно до законодавства. Разом з товаром споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару та/або надання послуги.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом, при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З огляду на викладене слід зазначити, що виходячи з положень ст. 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Ст. 4 та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

З наведеного вбачається, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі, якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК України і статей 4 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів» навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 216/3521/16-ц та у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №755/3509/18.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду

Згідно накладаної ТОВ Нова Пошта № 204005598829, на ім`я ОСОБА_1 25.09.2024 надійшла посилка з с. Нива Трудова, відправник зазначено: ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_2 . Варість доставки 92.03 грн, доставка з післяплатою 7345 грн, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .

Згідно копії квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 3858358638, ОСОБА_1 здійснив переказ готівки у сумі 7345,00 грн на ім"я ОСОБА_2 , надававач платних послуг ТОВ "Нова Пей", призначення платежу: переказ коштів (внесення готівки) номер ЕН / замовлення/ товарного чеку 202451005598829, сума переказу за операцією 122022472347 - 7345,00 грн.

Згідно експрес - накладної ТОВ "Нова Пошта" № 59001228174482 від 26.09.2024, відправник ОСОБА_1 повернув оплачений мобільний телефон. Одержувач ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , с. Нива Трудова, відділення № 1, Дніпропетровська область, тип відправлення посилка, вага 1 кг (об`ємна), оголошена цінність 7345 грн.

Згідно запиту від 15.10.2024 ОСОБА_1 , останній звернувся із запитом ТОВ "Нова Пошта" щодо отримання інформації про відправника, про що надав поштове повідомлення.

Дослідивши матеріали, судом встановлено наступне.

З досліджених судом доказів та аргументів позивача убачається наявність спору між позивачем і відповідачем з приводу повернення грошових коштів за товар, який позивач повернув, оскільки вказаний замовляв інший товар.

Так, згідно наданих позивачем документів, від ФОП ОСОБА_5 на ім`я позивача через ТОВ «Нова Пошта» надійшла посилка, оголошеною цінністю 7345 грн. Поряд з цим, матеріали справи не містять відомості про товар, який надійшов на ім`я позивача.

Доказів того, що у позивача були об`єктивні перешкоди для огляду товару перед його отриманням у приміщенні ТОВ "Нова пошта" та виявлення будь - яких недоліків, до матеріалів справи не надано.

За твердженням позивача підміна товару була виявлена ним за місцем проживання після його отримання.

Позивач стверджує, що на ім`я відповідача було повернуто отриманий товар. Поряд з цим, надані позивачем докази не свідчать, що на ім`я відповідача було повернуто саме той товар, який йому надійшов.

Крім того, позивачем не надано у підтвердження доводів щодо неналежного товару будь-яких доказів, що позбавляє суд встановити ці обставини.

Для застосування встановлених законом санкцій за порушення умови договору про якість товару необхідно, довести той факт, що товар є справді неналежної якості, має недоліки чи фальсифікований, тобто, виявлення цього факту слугує достатньою правовою підставою для покладення на продавця (виробника) відповідальності.

Також, позивачем не надано відомостей про отримання грошових коштів та повернутого мобільного телефону саме ОСОБА_2 , оскільки згідно експрес - накладної ТОВ "Нова Пошта" № 59001228174482 від 26.09.2024, одержувачами вказані наступні особи: ФОП ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , с. Нива Трудова, відділення № 1, Дніпропетровська область.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що доводи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, тому вважає необхідним відмовити в задоволенні вимоги про стягнення грошових коштів за купівлю мобільного телефону.

Оскільки вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними від вимог про стягнення коштів, суд дійшов висновку про безпідставність цих вимог, тому вони задоволенню також не підлягають.

Враховуючи вищенаведене, суд, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та в сукупності, враховуючи принцип справедливості та неупередженості, вважає, що доводи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, тому у задоволенні позову слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, позивач звільнений від сплати судового збору, а відповідачем, його представником, до закінчення судового розгляду не заявлено клопотання про стягнення з позивача понесених ним судових витрат - витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом МіністрівУкраїни.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2-13, 76-83, 133, 141, 209, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грн, РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , інші відомості не встановлено.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 03.03.2026.

Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua