Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №752/17549/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 752/17549/24

номер провадження 22-ц/824/3914/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних

справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача ОСОБА_5.,

представник відповідача Дубровська І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської міської ради - Дубровської Ірини Олегівни

на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року /суддя Кокошко О.Б./

у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь-3» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради (далі - КМР), Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА), третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь-3» (далі - ОСББ «Либідь-3) про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю. Позивач просив визнати за ним право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення - гараж з господарськими будівлями, загальною площею 28.2 кв.м, а саме: гараж під літерою «Б», площею 15,8 кв.м, комору під літерою «В», площею 4.3 кв.м, майстерню під літерою «Г», площею 8.1 кв.м, розташовані на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , а також покласти на відповідачів судові витрати.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення - гараж з господарськими будівлями, загальною площею 28.2 кв.м, а саме: гараж під літерою «Б», площею 15,8 кв.м, комору під літерою «В», площею 4.3 кв.м, майстерню під літерою «Г», площею 8.1 кв.м, розташовані на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 . /а.с. 200-204/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник Київської міської ради - Дубровська І.О. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення скасувати, відмовити у позові.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що спірні об`єкти розташовані на прибудинковій території багатоквартирного будинку, яка є спільним майном співвласників (ОСББ «Либідь-3») відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (ст. 5, 6, 10), а не у державній власності. Позивач не довів добросовісність заволодіння майном, оскільки володіння здійснювалося на території, яка не могла бути відчужена без згоди співвласників будинку. Відкрите та безперервне володіння не підтверджено належними доказами на строк не менше 10 років, крім того, відсутня безтитульність володіння. Наголошувала, що прибудинкова територія не підлягає набуттю за набувальною давністю окремими особами, оскільки це суперечить ст. 382 ЖК України (в частині спільного майна), а також практиці Верховного Суду щодо неможливості набуття права власності на елементи спільного майна багатоквартирного будинку за ст. 344 ЦК України окремо від права на квартиру. Вказувала і на те, що відсутні документи щодо права на земельну ділянку під об`єктом, присвоєння адреси об`єкту, що унеможливлює реєстрацію. Вказувала, що визнання права порушує права КМДА як власника землі. Посилалась на порушення ст. 316, 317, 328 ЦК України, ст. 27, 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 42 ЗК України (порядок використання земель під багатоквартирними будинками).

ОСОБА_1 звернувся з відзивом на апеляційну скаргу, заперечував проти її доводів. Вказував, що апеляційна скарга Київської міської ради ґрунтується на помилковому тлумаченні правового статусу спірних об`єктів та умов застосування ст. 344 ЦК України. Спірні об`єкти (гараж літ. «Б», комора літ. «В», майстерня літ. «Г», загальною площею 28,2 кв.м) не є складовими частинами спільного майна багатоквартирного будинку в розумінні ст. 5, 6, 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Це окремі господарські будівлі, збудовані у 1975-1978 роках (до 05.08.1992), розташовані на прибудинковій території, але не пов`язані функціонально з експлуатацією основного будинку (житлового фонду). Вони не входять до переліку спільного майна, визначеного законом, та не обслуговують потреби всіх співвласників будинку. Довідка ОСББ «Либідь-3» від 11.04.2024 прямо підтримує реєстрацію права власності позивача на ці споруди, що свідчить про відсутність спору з боку співвласників щодо їх статусу як спільного майна. Вказував, що він довів сукупність умов набувальної давності за ст. 344 ЦК України: добросовісність (власник невідомий, позивач не знав і не міг знати про відсутність титулу на момент заволодіння у 1994 році), відкритість (користування не приховувалося, підтверджено свідком ОСОБА_2 з 1995 року), безперервність (понад 30 років), безтитульність володіння (відсутні будь-які правочини чи дозволи, що підтверджують законне володіння). Суд першої інстанції правомірно врахував ці обставини, спираючись на технічний паспорт від 24.04.2024, опис інвентаризаційної справи, показання свідка та довідку ОСББ. Наголошував і на тому, що позов не стосується визнання права на земельну ділянку під спірними об`єктами (ч. 3 ст. 42 ЗК України регулює лише порядок використання земель під багатоквартирними будинками співвласниками, але не поширюється на окремі господарські будівлі). Земельна ділянка під будинком перебуває у державній власності (КМДА), питання її відведення ОСББ «Либідь-3» на стадії погодження, що не впливає на можливість визнання права на споруди за набувальною давністю. Крім того, питання присвоєння адреси об`єкту не перешкоджає визнанню права. Технічний паспорт виготовлено відповідно до Порядку технічної інвентаризації, адреса вказана як АДРЕСА_1 , оскільки об`єкти розташовані на одній земельній ділянці з багатоквартирним будинком, якому адреса присвоєна раніше. Отже, вказував, що визнання права за позивачем не порушує прав КМДА як власника землі, оскільки позов не стосується земельної ділянки, а лише нерухомих об`єктів, збудованих до 1992 року, для яких реєстрація можлива за рішенням суду.

ОСББ «Либідь-3» в судове засідання явку свого представника не забезпечило, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, звернулись з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проживає в будинку АДРЕСА_1 з 1994 року та користується гаражем з господарськими будівлями на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся із відповідною заявою про реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, на яку отримав відмову державного реєстратора щодо проведення реєстраційної дії.

Відповідно до копії повідомлення Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.06.2025 №057-7650, №057-7643 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:085:0001 у Саперно-Слобідському проїзді, 3, у Голосіївському районі м. Києва на підставі рішення Київської міської ради №250/1227 від 03.04.2001 надана у постійне користування ДП «ІНФОРМАЦІЯ_1» для експлуатації та обслуговування матеріально-технічної бази (державний акт на право постійного користування землею від 20.02.2002, зареєстрований за №79-4-00044).

Право державної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.04.2018 за власником Київською міською державною адміністрацією.

Відповідно до вимог діючого законодавства України, які регулюють правовий режим воєнного стану та утворення військових адміністрацій, на теперішній час розпорядження землями державної власності здійснюється Київською міською військовою адміністрацією.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» звернулося з клопотанням від 04.10.2023 №1269/12 до Київської міської військової адміністрації щодо прийняття розпорядження Київською міською військовою адміністрацією про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП «ІНФОРМАЦІЯ_1», оскільки виникла необхідність подальшого оформлення власниками нерухомого майна права користування земельними ділянками, яке на них розташоване.

ДП «ІНФОРМАЦІЯ_1» заявою від 31.07.2023 надало нотаріально засвідчену згоду на поділ вказаної земельної ділянки.

Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 19.12.2023 №1071 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.

Розробником проекту технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, згідно п. 1 вказаного Розпорядження, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К».

Землевпорядною організацією розроблено технічну документацію щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (кадастровий номер 8000000000:82:085:0001) державної власності, якою передбачено формування трьох земельних ділянок, одна серед яких земельна ділянка, площею 0,1036 га (кадастровий номер 8000000000:82:085:0010).

На земельній ділянці площею 0,1036 га (кадастровий номер 8000000000:82:085:0010) розташований багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 .

Крім того, було надано погодження меж землекористування між ДП «ІНФОРМАЦІЯ_1» та ОСББ «Либідь-3».

ОСББ «Либідь-3» від 30.09.2010 №К-17424 звернувся із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування житлового будинку.

Територія, на яку ОСББ «Либідь-3» подало клопотання, потрапляє в межі земельної ділянки площею 4.1617 га (кадастровий номер 8000000000:82:085:0001) у АДРЕСА_2 , яка на підставі рішення Київської міської ради №250/1227 від 03 квітня 2001 року надана у постійне користування ДП «ІНФОРМАЦІЯ_1» для експлуатації та обслуговування матеріально-технічної бази (державний акт на право постійного користування землею від 20.02.2002).

Судом встановлено, що станом на день надання повідомлень Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №057-7650 та № 057-7643 від 11.06.2025 щодо затвердження технічної документації із землеустрою, зокрема ОСББ «Либідь-3», підготовлено відповідний проект розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації, який перебуває на погодженні в Київській міській військовій адміністрації.

Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції керувався ст. 344 ЦК України про те, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність); ст. 328 ЦК України про те, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема за набувальною давністю; ст. 392 ЦК України про те, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається.

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивачем доведено сукупність умов ст. 344 ЦК України: добросовісність володіння - власник невідомий, відкритість, безперервність володіння протягом понад 10 років, безтитульність володіння; спірні об`єкти не є спільним майном будинку; відмова у реєстрації не перешкоджає визнанню права судом; порушення прав власника землі КМДА не встановлено, оскільки позов не стосується безпосередньо земельної ділянки.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Так, позовною вимогою ОСОБА_1 є визнання права власності за набувальною давністю на нежитлове приміщення - гараж під літерою «Б», загальною площею 15,8 кв.м., комору під літерою «В», площею 4.3 кв.м., майстерню під літ «Г», площею 8.1 кв.м., розташовані на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 .

З метою проведення державної реєстрації речового права на господарську будівлю, 27.04.2024 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся ОСОБА_1 із заявою № 60740979 про державну реєстрацію прав.

До заяви про реєстрацію права власності ОСОБА_3 до ЦНАП м. Києва подано: довідку ОСББ «Либідь-3» щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації та реєстрації права власності на прибудинкові господарські споруди від 11.04.2024; технічний паспорт ТІ01: НОМЕР_1 на будівлю громадського призначення літ. «Д» по АДРЕСА_1 ; витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на будівлю громадського призначення гараж з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 ; технічний паспорт на будівлю громадського призначення по АДРЕСА_1 виготовлений ФОП ОСОБА_4 .

За результатами розгляду поданої документації, державним реєстратором Департаменту Духновською О.А. прийнято рішення від 02.05.2024 №72950334 про зупинення розгляду заяви із вказівкою про необхідність надати документ, що відповідно до законодавства підтверджує набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

В той же час, ст. 27 Закону визначено, що підставами державної реєстрації права власності, зокрема, є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

Крім того, ст. 31 Закону передбачено особливості для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності.

У даному випадку для проведення державної реєстрації права наявна необхідність подачі документа, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.

Будь-яких доказів щодо переходу права власності на земельну ділянку під господарською спорудою по АДРЕСА_1 до ОСОБА_1 не було подано.

Більше того, в судовому засіданні апеляційної інстанції позивач вказує на те, що вважає, що спочатку за ним повинно було бути закріплене нежитлове приміщення за набувальною давністю, а вже потім він можливо буде ставити питання щодо земельної ділянки, на його думку, спір земельної ділянки не стосується.

Відповідно до інформації Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.06.2025 № 057-7643 на підставі рішення Київської міської ради від 18.04.2013 № 194/9251 «Про ведення міського земельного кадастру» Департаментом здійснюється ведення Міського земельного кадастру (далі - МЗК).

У МЗК земельна ділянка на АДРЕСА_1 не зареєстрована.

Разом з цим, у МЗК зареєстроване клопотання об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь-3» (далі - ОСББ «Либідь-3») від 30.09.2010 № К-17424 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування житлового будинку, за результатом розгляду якого Київською міською радою надана відмова в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 01.02.2011 № К-17424 до надання документів, що посвідчують право власності на будинок.

Звернення гр. ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 у МЗК не зареєстровані.

Інформація про формування земельної ділянки на АДРЕСА_1 у розумінні ст.791 Земельного кодексу України в Департаменті відсутня.

Київська міська рада рішення про передачу земельної ділянки на АДРЕСА_1 у власність або користування за поданням Департаменту не приймала. Інформація щодо державної реєстрації речових прав на неї у Департаменті відсутня.

Територія, на яку подано ОСББ «Либідь-3» клопотання від 30.09.2010 № К-17424, потрапляє в межі земельної ділянки площею 4,1617 та (кадастровий номер 8000000000:82:085:0001) у АДРЕСА_2 (далі - Земельна ділянка), яка на підставі рішення Київської міської ради від 03.04.2001 № 250/1227 надана у постійне користування Державному підприємству «ІНФОРМАЦІЯ_1» для експлуатації та обслуговування матеріально-технічної бази (державний акт на право постійного користування землею від 20.02.2002, зареєстрований в Книзі записів: державних актів на право постійного користування землею за № 79-4- 00044).

Право державної власності на Земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05.04.2018, номер відомостей про речове право: 25683713, власник - Київська міська державна адміністрація. Розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 19.12.2023 № 1071 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу Земельної ділянки. Землевпорядною організацією розроблено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (кадастровий номер: 8000000000:82:085:0001) державної власності (далі - Технічна документація), якою передбачено формування трьох земельних ділянок, а саме: площею 0,1176 га (кадастровий номер 8000000000:82:085:0009), площею 0,1036 га (кадастровий номер 8000000000:82:085:0010), площею 3,9405 га (кадастровий номер 8000000000:82:085:0011). На земельній ділянці площею 0,1036 га (кадастровий номер 8000000000:82:085:0010) розташований багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 .

За результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» від 23.07.2024 № 1405/12 про затвердження Технічної документації, Департаментом відповідно до Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 № 182/342 (у редакції рішення Київської міської ради від 23.06.2022 № 4753/4794), підготовлено відповідний проект розпорядження начальника Київської міської військової адміністрації, який на дату надання відповіді перебуває на погодженні в Київській міській військовій адміністрації. Київська міська військова адміністрація розпорядження про затвердження Технічної документації не видавала.

Суд першої інстанції, визнаючи право позивача на нежитлову будівлю не врахував її цілісності із земельною ділянкою, яка під таку будівлю відведена не була.

Розпорядження землями державної власності м. Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування, у відповідності до ст. 17 ЗК України відноситься до виключних повноважень Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Передача у власність чи користування земельних ділянок у власність відбувається за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними попереднього власника в порядку, визначеному законом.

В силу приписів ч. 5 ст. 16 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», п. З розділу II розділу 2 Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ст.ст. 80, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 перебуває у державній власності і належить на праві власності Київській міській державній адміністрації.

Визнання права власності на об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю що знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, порушуватиме права Київської міської державної адміністрації як власника землі, яка має право вільно розпоряджатися своєю власністю.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №910/17274/17 зроблено висновок, що "умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344 ЦК України є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

В даній справі позивачем не доведено ані законності побудови нежитлового об`єкта, технічний паспорт на нього відсутній, він не вводився в експлуатацію, будь-які дозволи на його побудову відсутні, технічний паспорт виготовлений у 2024 році особисто позивачем новий, попередній власник також не встановлений.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність). Водночас для набуття права власності за набувальною давністю необхідна сукупність умов: добросовісність володіння (особа не знала і не могла знати про відсутність титулу), відкритість, безперервність володіння протягом встановленого строку, безтитульність володіння (відсутність будь-якої правової підстави). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17 наголосила, що аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього. Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

У даній справі позивач не довів добросовісність заволодіння об`єктами у 1994 році: гараж, комора та майстерня розташовані на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці для цього не відведеній, законність побудови недоведена, отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача, 3900 грн. стягуються з нього на користь апелянта за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника Київської міської ради - Дубровської Ірини Олегівни на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року -задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року - скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, Територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради, третя особа: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь-3» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна за набувальною давністю, - залишити без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_2 / на користь Територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради /ЄДРПОУ 22883141/ 3900 грн.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено 04.03.2026 року.

Головуючий: Судді: