Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 01 березня 2026 р.
Справа: №161/361/26
Суддя: Мазур Д. Г.
Справа № 161/361/26
Провадження № 3/161/744/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Луцьк 02 березня 2026 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Мазур Д.Г., за участю: секретаря судового засідання Дручок О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 29 грудня 2025 о 13 год 28 хв. в с. Забороль, по вул. Яблунева, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Renault Megane д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога в медичному закладі КП ВОПЛ ЦТЗ – відмовився. Водія відсторонено від керування транспортним засобом.
Дії ОСОБА_1 , поліцейськими кваліфіковано, як порушення п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Лавренчук О.В. у судовому засіданні просив провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд доходить до таких висновків.
Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП підлягають з`ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною четвертою статті 266 КУпАП визначено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Згідно з Розділом 1 п. 2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 (далі – Інструкція), зазначено, що огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
В п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як передбачено п. 2. 5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.
Таким чином, норми ПДР встановлюють обов`язок водія, а не право пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Лавренчук О.В. просив провадження у справі стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Звернув увагу, що працівник поліції зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки. У даному випадку у працівників поліції були відсутні підстави для зупинки автомобіля, яким керував ОСОБА_1 .
Також вказав, що працівниками патрульної поліції ОСОБА_1 не було забезпечено право на захист при розгляді справи. Крім цього, ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не було відсторонено, що на думку захисника свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено формально.
В судовому засіданні інспектор відділення поліції лейтенант поліції ОСОБА_2 пояснив, що 29 грудня 2025 під час патрулювання ним було виявлено автомобіль Renault Megane на іноземній реєстрації д.н.з НОМЕР_1 , що стало підставою для зупинки транспортного засобу. Під час спілкування у гр. ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло. На вимогу працівників поліції пройти огляд щодо визначення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КП «ВОПЛІТЗ» водій відмовився. У зв`язку з порушенням пункту 2.5 ПДР України, на гр. ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом. Від написання письмового пояснення ОСОБА_1 відмовився.
Аналізуючи наведене, суд вважає безпідставними доводи захисника ОСОБА_1 адвоката Лавренчук О.В. про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки це повністю спростовується матеріалами справи і відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських.
Суд вважає, що працівники поліції діяли у порядок та спосіб, які передбачені чинним законодавством.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «ВОПЛ ЦТЗ»;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6430567;
- рапортом;
- відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських.
Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена встановленими судом доказами «поза розумним сумнівом».
Доказів на підтвердження протилежного захисником ОСОБА_1 адвокатом Лавренчук О.В. суду надано не було.
В матеріалах справи відсутні будь-які скарги чи зауваження на дії патрульних.
Щодо посилання захисника на те, що при розгляді справи ОСОБА_1 не було забезпечено право на захист суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки, суть вчиненого ним порушення, оголошено та вручено примірник протоколу про адміністративне правопорушення.
В постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №487/2179/17 зроблений правовий висновок, відповідно до якого при застосуванні посадовою особою спрощеної процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідність дотримання інспектором поліції таких процедур, передбачених для розгляду справи про адміністративне правопорушення в загальному порядку, як надання особі можливості скористатися правом на правову допомогу, подати клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання особи тощо виключається. При цьому реалізація права позивача щодо можливості скористатися правовою допомогою забезпечується під час оскарження безпосередньо рішення суб`єкта владних повноважень у суді.
Таким чином, враховуючи те, що винесення протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП було здійснене за наслідками скороченого провадження на місці вчинення правопорушення, не надання ОСОБА_1 можливості скористатися правом на правову допомогу в даному випадку не може вважатися порушенням, що могло б потягнути за собою закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім цього, посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, суд вважає такими, що не свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та не можуть слугувати підставою для уникнення відповідальності за нього.
Підсумовуючи, процедурних порушень, що мали б реальний вплив на вирішення даної справи, судом не встановлено, тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП є законним.
Таким чином, суддя оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
На переконання судді, правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, така тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.
Так, водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступеня її вини, суддя вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, а саме запобігання вчиненню нових правопорушень особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому з ОСОБА_1 , необхідно стягнути 665,60 грн судового збору.
Керуючись ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Реквізити сплати: рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; назва отримувача коштів: ГУК у Волинській області/Волинська область/21081300; код отримувача (код ЄДРПОУ) 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банка отримувача (МФО) 899998).
Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
(Реквізити сплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету22030106).
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 04.03.2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур
Оригінал: reyestr.court.gov.ua