Рішення від 03 березня 2026 р. у справі №161/1884/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1884/26

Провадження № 2-а/161/82/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі

головуючої судді Гриня О.М.

з участю секретаря судових засідань Жежерун Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , який поданий в його інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Шрамко І.С. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з вищевказаним позовом.

Позов обґрунтовує тим, що 11.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_3 ) відносно ОСОБА_1 винесено постанову № 4227 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. Із вказаної постанови вбачається, що 11.10.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що ОСОБА_1 у віці 25 років не став на військовий облік як військовозобов`язаний у терміни визначені законодавством, чим порушив норми п.п. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

Вважає, що постанова № 4227 за справою про адміністративне правопорушення від 11.10.2025 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Зазначила, що 15.01.2026 під час перевірки мобільного застосунку «Дія» ОСОБА_1 виявив, що його банківські рахунки заблоковані відділом державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та одразу ж звернувся за правничою допомогою. Позивач не був належним чином проінформований про розгляд зазначеної справи та не отримував повідомлень про час і місце її розгляду. Фактично про існування постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач дізнався лише постфактум після блокування його банківських рахунків у межах виконавчого провадження.

Представник зазначила, що стосовно позивача ІНФОРМАЦІЯ_5 не було складено протокол про адміністративне правопорушення. У зв`язку з чим постанова про адміністративне правопорушення № 4227 від 11.10.2025 була винесена за його відсутності, а копія зазначеної постанови йому не вручалася та належним чином не надсилалася.

Посилаючись на викладене, просить суд поновити йому строк на звернення до суд з адміністративним позовом, скасувати постанову № 4227 за справою про адміністративне правопорушення від 11.10.2025, провадження у справі закрити за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді від 02.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін у справі.

23.02.2026 від відповідача надійшов відзив, наведене в якому суд до уваги не приймає, оскільки доводи сторони відповідача стосуються постанови № 4227 від 01.09.2025, яка містить інший зміст інкримінованого правопорушення.

02.03.2026 представник позивача подала до суду додаткові пояснення в яких підтримала раніше викладену у позовній заяві позицію.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд установив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На обґрунтування своїх вимог щодо поновлення строку на звернення до суду з позовом позивач зазначає, що про існування оскаржувано постанови він дізнався 15.01.2026, коли отримав інформацію в застосунку «Дія» про блокування його банківських рахунків. Після чого йому стало відомо про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження № 79995153 від 15.01.2026 на підставі оскаржуваної постанови.

Вищевказана обставина стороною відповідача не заперечується.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на подання даного позову.

Судом встановлено, що 11.10.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову № 4227 за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.

Із вказаної постанови вбачається, що 11.10.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що ОСОБА_1 у віці 25 років не став на військовий облік як військовозобов`язаний у терміни визначені законодавством, чим порушив норми п.п. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

Ч.3 ст.210 КУпАП передбачено, що порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зауважує, що диспозиція ч.3 ст.210 КУпАП є бланкетною та передбачає звернення до інших нормативно-правових актів, для з`ясування наявності складу адміністративного правопорушення у вигляді порушення правил військового обліку.

Із змісту оскаржуваї постанови, встановлено, що позивачу інкримінується порушення норми п.п. 10-1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

Проте, вказана норма виключена на підставі Постанови КМУ № 916 від 30.07.2025 та не діяла на час винесення постанови № 4227 за справою про адміністративне правопорушення.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості, передбаченого ст. 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.

В ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Тобто, адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне в об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Проте, відповідачем при складанні оскаржуваної постанови не дотримано вимог Закону, а позивачу інкриміновано порушення нечинної правової норми.

Посилання на виключений пункт правил не є правовим обгрунтуванням притягнення до адміністративної відповідальності, а відтак дана обставина є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Щодо доводів позивача про те, що відносно нього не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, то такі є помилковими, оскільки за правилами частин шостої та восьмої статті 258 КУпАП, протокол в даному випадку не складається.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 532,48 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72-77, 139, 243-246, 250, 286, 293 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.3 ст.210 КУпАП, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , який поданий в його інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову № 4227 за справою про адміністративне правопорушення від 11 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ).

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено та підписано 04 березня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь