Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №159/3843/25 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3843/25

Провадження № 3/159/13/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 року м. Ковель

Cуддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справу, що надійшла від Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 07.06.2025 року о 23 год 55 хв, в селищі Голоби Ковельського району по вул. Незалежності, керував електровелосипедом, без держаного номерного знака, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер 6820», тест номер 579, результат позитивний 1,71 проміле, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру 11.4 та 11.3.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явилась, хоча неодноразово викликалася у судові засідання шляхом направлення повісток поштовим зв`язком.

У судових засіданнях в режимі відеоконференції брала участь представник ОСОБА_2 - адвокат Кубрак Ю.В.

У судове засідання 04.03.2026 ОСОБА_1 також не з`явився, адвокат Кубрак Ю.В. вважала за можливе провести судове засідання за його відсутності, оскільки йому відомо про судове засідання однак він не з`явився, а Кубрак Ю.В. уповноважена представляти його інтереси без обмеження у повноваженнях.

Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, суд про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подала, а тому, відповідно до ст. 268 КУпАП, її неявка до суду не перешкоджає розгляду справ по суті.

Європейський Суд з прав людини у п. 41 рішення від 03 квітня 2008 року (заява № 3236/03) у справі "Пономарьова проти України" констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

На підставі викладеного суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 подав письмові пояснення у яких заперечив вчинення адміністративного правопорушення. Він зазначає, що 07.06.2025 керував електровелосипедом MXUS XF07, який є засобом для допомоги мускульній силі, а на момент зупинки електродвигун був розряджений і не функціонував, що фактично прирівнює засіб до звичайного велосипеда. Заявник стверджує, що поліцейські не повідомили причину зупинки, не назвали ознак сп`яніння та мали упереджене ставлення, заливши його в комендантську годину без супроводу

Також захисник Кубрак Ю.В. подала суду ряд клопотань про закриття провадження у справі та ряд доповнень до цих клопотань.

У зазначених документах адвокат Кубрак Ю.В. зазначає, що транспортний засіб, яким керував заявник (електровелосипед марки MXUS XF07), має потужність двигуна 350 Вт (0,35 кВт), що згідно з Правилами дорожнього руху (п. 1.10) не дозволяє віднести його до категорії «механічних транспортних засобів», оскільки для цього потужність електродвигуна повинна перевищувати 3 кВт.

Згідно із Законом України № 2956-ІХ, вказаний засіб ідентифікується як «легкий персональний електричний транспортний засіб», водії яких не прирівнюються до водіїв механічних транспортних засобів і не несуть обов`язків, передбачених розділом 2 ПДР України, що виключає можливість притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Особа, яка керує транспортним засобом, що приводиться в рух мускульною силою (велосипедом), є «велосипедистом», а не «водієм», а отже, на неї не поширюються вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння у порядку, передбаченому для водіїв механічних засобів.

Наявність на велосипеді електричного двигуна малої потужності не змінює його правовий статус і не переводить його в категорію механічних засобів, що підтверджується сталою практикою апеляційних судів.

Також адвокат звертає увагу, що на момент зупинки електродвигун транспортного засобу був розряджений і не функціонував, тому засіб приводився в рух виключно мускульною силою людини, що фактично робило його звичайним велосипедом.

Крім того, адвокат звертає увагу, що зупинка транспортного засобу була незаконною, оскільки поліцейські мотивували її «наближенням комендантської години» (зупинка відбулася о 23:55 год при її початку о 00:00), що не передбачено вичерпним переліком підстав у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, якщо зупинка була безпідставною, всі подальші вимоги поліції (зокрема щодо огляду) є незаконними, а отримані докази — недопустимими.

Поліцейські при зверненні до особи не назвали причину зупинки, ознак сп`яніння та не пред`явили службові посвідчення, чим грубо порушили вимоги ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію».

На переконання адвоката відеозапис події не є безперервним і складається з трьох окремих файлів, що є прямим порушенням Інструкції МВС № 1026, яка вимагає безперервної фіксації від початку виконання службових обов`язків до їх завершення.

У матеріалах справи відсутні відеозаписи з нагрудних камер (бодікамер) поліцейських, які були б безпосередньо зазначені у протоколі як технічні засоби фіксації.

Заразом адвокат звертає увагу, що прилад Alcotest Drager 6820, що використовувався для огляду, мав прострочений термін калібрування (останнє проводилось 10.09.2024, тоді як періодичність має становити кожні шість місяців), що робить його результати недостовірними.

Зафіксована приладом температура повітря під час тестування (+26°C) суттєво різниться з офіційними даними Гідрометцентру (+16°C), що свідчить про неналежне функціонування датчиків алкотестера.

Адвокат ваває, що під час складання протоколу заявнику не було роз`яснено його конституційні права (ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України), зокрема право на правову допомогу та право не свідчити проти себе.

Поліцейські проявили упереджене ставлення, залишивши особу в комендантську годину на дорозі без супроводу та засобів пересування, що посилило негативні наслідки неправомірних дій.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості («in dubio pro reo»), усі сумніви щодо доведеності вини (зокрема через технічні помилки приладу та порушення процедури відеозапису) мають тлумачитися виключно на користь особи.

Захист стверджує, що в діях особи повністю відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не є суб`єктом цього правопорушення, а процедура отримання доказів була порушена.

Також суддя за клопотанням адвоката викликав у судове засідання та допитав поліцейського ОСОБА_3 , який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

У судовому засіданні поліцейський повідомив, що зупинка ОСОБА_1 була здійснена у зв`язку з тим, що останній з високою швидкістю рухався узбіччям дороги на велосипеді без шолома. А тому, у поліцейських були підстави вважати, що що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 належить до транспортних засобів для керування яким потрібен шолом. Підїхавши ближче та розпитавши у водія характеристики транспортного засобу, поліцейські помітили у водія ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук). Поліцейський повідомив ОСОБА_1 про ознаки у нього алкогольного сп`яніння та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Після проходження огляду на місці запропонував пройти огляд в медичному закладі, однак ОСОБА_1 погодився з результатом і відмовився від проходження огляду в медичному закладі. Після чого поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення.

Також суд за клопотанням адвоката Кубрак Ю.В., суддя витребував у Ковельскього РУП документи, що стосуються сертифікації, повірки та калібрування алкотестера, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

11.02.2026 до суд надійшли витребувані документи щодо газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARPK-0183:

- копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARPK-0183 відповідно до якого вказаний прилад пройшов повірку 10.09.2024, дата наступної повірки — 10.09.2025, діапазон похибки складає +- 0,04%о при показнику від 0,00%о до 0,4%о та похибка +- 10% у діапазоні від 0,4 до5,0%о.;

- копія сервісної гарантійної книжки газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARPK-0183 відповідно до якої він пройшов сервісне технічне обслуговування та градуювання 10.09.2024 дата наступного сервісного обслуговування та градуювання 10.09.2025.

Диспозиція ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.9 а ПДР).

Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.

Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт. Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери, електровелосипеди та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів. Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі №127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 велосипедом, який обладнаний електродвигуном і приводиться в рух за допомогою цього двигуна та призначений для перевезення людей, у тому числі пасажира.

З огляду на вищевикладене, електровелосипед, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керування яким з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.

З досліджених відеозаписів видно, узбіччям з високою швидкістю рухається ОСОБА_1 на велосипеді, під час руху ноги водія знаходяться на педалях велосипеда, однак він їх не крутить (файл IMG_5938 (1). В подальшому відео розпочинається з того, що поліцейський запропонував пройти огляд на місці зупинки. оскільки в особи яка притягується до адміністративної відповідальності. Після огляду на місці (01.44 хв запису, файл 00011_00000120250608000005_0001A) поліцейський уточнив чи погоджується водій з результатами та чи бажає пройти огляд в медичному закладі. Пройти огляд у медичному закладі водій відмовився, з результатами погодився (02.10 хв запису). Поліцейський розпочав складання протоколу про адміністративне правопорушення, роз`яснив права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (02.40 хв запису), бажанням скористатись якимось з роз`яснених прав під час складання протоколу водій не висловив. Поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 , що керувати велосипедом йому не можна, однак він може довести його руками (03.40 хв запису) Також водію було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення у Ковельському міськрайонному суді Волинської області.

Суд зазначає, те що на диску міститься декілька файлів а не один файл не спростовує безперевності відеозапису, оскільки на них безперервно відображено процес процедури проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Також на переконання суду відсутність фіксації на відеозаписах початку розмови поліцейських з ОСОБА_1 не ставить під сумнів дотримання порядку проходження ним огляду. У судовому засіданні поліцейський надав пояснення, що зупинка відбулася у зв`язку з тим, що останній рухався з високою швидкістю і поліцейські мали достатні підстави вважати, що на транспортний засіб потрібен шолом, а водій був без шолома. Після зупинки було встанговлено ознаки алкогольного сп`яніння, наявність яких додатково підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 08.06.2025.

Також, на переконання судді, виправлення дати підписання поліцейським зазначеного огляду не впливає на чинність всього акту, адже це виправлення не стосується ні результатів огляду, ні ознак алкогольного сп`яніння. Крім того, дата акту дублюється у верхній його частині (08.06.2025) до якої виправлення не вносились.

Твердження адвоката та ОСОБА_1 про те, що батарея велосипеда була розряджена і він приводився в рух виключно мускульною силою не відповідає обставинам зафіксованим на відеозаписі, про що зазначав суддя вище.

Також суддя не бере до уваги твердження адвоката про неналежний технічний стан газоаналізатора, за допомогою якого проводився огляд, оскільки вчасне проходження ним повірки - сервісного обслуговування та градуювання підтверджуються документами, які суд зазначив вище, і станом на 08.06.2025 прострочені не були.

Також відеозаписами спростовуються твердження того, що поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП України.

Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення повністю доводиться доказами, дослідженими під час розгляду справи. Доказів, які б спростовували вказані висновки судді не надано.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР1 №354868 від 08.06.2025, який складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, результатом тестування на алкоголь за допомогою приладу «Драгер 6820» від 08.06.2025, Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 08.06.2025,зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення, у якому ОСОБА_1 зобов`язався не керувати електровелосипедом протягом 24 годин, відеозаписом з місця події від 08.06.2025, іншими матеріалами справи.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 суддя враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке належить до порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, вимоги санкції статті за якою останній притягується до відповідальності.

Суддя вважає, що ОСОБА_1 слід обрати стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка не містить альтернативи, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На думку судді таке стягнення буде необхідним і достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн., які стягуються на користь держави.

Керуючись ст.ст. 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, Законом України “Про судовий збір ”, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, штраф стягується у порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в 665,60 грн на рахунок UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначенняплатежу – Судовий збір в дохід держави (адмінправопорушення).

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.

Суддя Р. Я. Смалюх