Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №156/2/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/2/26

Провадження № 3/156/57/26

Рядок статзвіту 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріали, які надійшли з Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 19.12.2025 о 18:35 год. у селі Гряди по вул. Набережній керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero, д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки та при здійсненні руху заднім ходом здійснив наїзд на паркан, внаслідок чого транспортний засіб та паркан отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані інспектором поліції, як порушення п.10.10, п.12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав. Пояснив, що рухався автомобілем по вул. Набережна у с. Гряди, перед поворотом була яма, яку він хотів її об`їхати, однак автомобіль кинуло, гальма не спрацювали, тому він натиснув на стоянкове (ручне) гальмо, при цьому в автомобілі відпало колесо і пошкодило паркан (чотири листки металопрофілю). Реального зіткнення автомобіля з парканом не відбулось. Заперечив, що рухався заднім ходом, а передбачити поломку транспортного засобу він не міг.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Герасимчук Л.Р. подала клопотання про закриття провадження у справі, де зазначила, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, не рухався заднім ходом і не допускав порушення п.10.10 ПДР України, як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення. Зі схеми місця ДТП вбачається, що автомобіль знаходиться на проїжджій частині, а праве колесо від нього знаходиться під парканом, будь-які інші пошкодження на автомобілі відсутні, що свідчить про не допущення ОСОБА_1 порушень п.10.1 та п.12.1 ПДР, а також про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно зі ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням є протиправна, винна дія, яка посягає на громадський порядок, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У вину ОСОБА_1 ставиться недотримання вимог п.10.10 ПДР України, відповідно до якого, забороняється рух транспортних засобів заднім ходом на автомагістралях, дорогах для автомобілів, залізничних переїздах, пішохідних переходах, перехрестях, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях, на в`їздах і виїздах з них, а також на ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю. Дозволяється рух заднім ходом на дорогах з одностороннім рухом за умови дотримання вимог пункту 10.9 цих Правил та неможливості під`їхати до об`єкта іншим чином.

Також у вину ОСОБА_1 ставиться недотримання вимог п.12.1 ПДР України, відповідно до якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до адміністративної відповідальності.

Згідно диспозиції ст.124 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Суд погоджується із твердженнями сторони захисту з приводу відсутності у діях ОСОБА_1 порушення п.10.10 ПДР України, оскільки жодних доказів того, що на вказані у протоколі ділянці дороги був заборонений рух заднім ходом, матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять відомостей про те, що дана ділянка дороги, на момент керування ОСОБА_1 транспортним засобом, мала обмежену оглядовість чи недостатню видимість.

При цьому, слід наголосити, що п.10.10 ПДР України саме забороняє рух транспортних засобів заднім ходом на певних ділянках доріг, а також ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи недостатньою видимістю.

Разом з цим, недотримання ОСОБА_1 вимог пункту 12.1 ПДР України, що стало наслідком спричинення ДТП, підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №545481 від 19.12.2025, який відповідає вимогам ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 був ознайомлений, отримав його копію, від надання пояснень він відмовився;

- електронним рапортом від 19.12.2025, відповідно до якого ОСОБА_2 повідомила на лінію «102» про те, що ОСОБА_1 їхав автомобілем, вчинив зіткнення з парканом біля її будинку, вийшов з автомобіля і пішов у невідомому напрямку;

- схемою місця ДТП до протоколу серії ЕПР 1 №545481 від 19.12.2025 на якій зафіксовано графічне зображення місця ДТП з відображенням та фіксацією об`єктів та обставин, що стосуються події та має значення для об`єктивного визначення її причин. Дана схема містить також відомості про пошкодження транспортного засобу, зокрема передній бампер, переднє праве крило, колесо. Із схемою місця ДТП ОСОБА_3 був ознайомлений, будь-яких зауважень щодо її неправильності чи неточності не надав;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , з яких вбачається, що близько 18 год. 40 хв 19.12.2025 він вийшов на вулицю, де побачив автомобіль Mitsubishi Pajero та його власника ОСОБА_1 , підійшовши ближче, побачив, що в автомобілі вирване переднє праве колесо та повідомив про це ОСОБА_1 . Крім того, був пошкоджений паркан його сусідки. Він сказав ОСОБА_1 йти додому, а наступного дня розбиратись із ситуацією, яка склалась.

Також, під час судового засідання було допитано потерпілу ОСОБА_2 , яка підтвердила, що 19.12.2025 їй зателефонував сусід та повідомив, що пошкоджено її паркан. Коли вона прибула додому, то побачила пошкоджений паркан, біля паркану лежало колесо від автомобіля з поламаним диском, а автомобіль без переднього колесо знаходився на відстані 7-8 метрів від паркана. Окрім того, біля паркана були чіткі відбитки від автомобільних шин. На її думку колесо, вдарившись у паркан, не могло спричинити такі механічні пошкодження, тобто паркан зазнав пошкодження внаслідок безпосереднього контакту з автомобілем.

Суд враховує дані покази свідка, оскільки вони не суперечать дослідженим доказам, узгоджуються та доповнюють їх.

При цьому, показання допитаного за клопотанням сторони захисту свідка ОСОБА_5 жодним чином не спростовують вину ОСОБА_1 у вчиненні ДТП.

Так, під час судового засідання ОСОБА_5 повідомив, що до нього звернувся ОСОБА_1 з приводу ремонту автомобіля, оскільки в автомобілі лопнув гальмівний диск, через що відмовили гальма. Пояснив, що коли лопається гальмівний диск автомобіль може рухатись, але загальмувати не може. Крім того, в автомобілі був пошкоджений передній бампер.

Тобто свідчення ОСОБА_5 стосуються його оцінки щодо пошкоджень транспортного засобу, які жодним чином не спростовують події та механізму ДТП.

Доводи про те, що долучена до матеріалів справи схема місця ДТП не підтверджує того, що ОСОБА_1 рухався заднім ходом та здійснив зіткнення з парканом, є оціночним судженням сторони захисту щодо даного доказу, яке свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду не знайшло.

Суд важає схему місця ДТП належним та допустимим доказом, оскільки вона повністю узгоджується з викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №545481 від 19.12.2025 обставинами та іншими вищенаведеними доказами.

Більше того, незважаючи на заперечення механізму ДТП, сторона захисту не була позбавлена можливості ініціювати проведення автотехнічної експертизи, за результатами якої експертним шляхом з`ясувати механізм аварії, причини її виникнення, винуватців та технічної можливості уникнути зіткнення, однак цього не зробила.

Аналізуючи поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та зайняту ним позицію в судовому засіданні суд враховує принципи «естопель» та «заборони суперечливої поведінки».

Доктрина «естопель» бере походження з англосаксонської системи права і базується на принципах добросовісності і послідовності. За своєю природою це прояв загального принципу недопустимості зловживання правом. Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.

Доктрина римського права «venire contra factum proprium» (принцип заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Суд зауважує, що поведінка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (під час оформлення матеріалів адміністративного правопорушення поліцейськими ознайомився з протоколом та схемою місця ДТП та не висловив щодо викладеного у них змісту жодних заперечень; у суді заперечував щодо механізму ДТП, повідомив версію, яка суперечить змісту протоколу) не відповідає принципу естопель і доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

У судовій практиці принцип добросовісності охоплює «естопель» та заборону суперечливої поведінки (venire contra factum proprium). Естопель - правовий принцип, згідно з яким сторона позбавляється права при розгляді питання по суті висувати певні заперечення або заяви, які явно розходяться з її початковою поведінкою.

Тому, суддя розцінює заперечення сторони захисту, як спробу в будь-який спосіб уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Таким чином, керуючись внутрішнім переконанням, що ґрунтується на досліджених доказах, принципі справедливості та здоровому глузді, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не дотримався вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило подію ДТП із настанням наслідків у виді майнової шкоди (пошкодження паркана), а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, суд, керуючись ст.ст. 33-35 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, яке являється грубим порушенням правил дорожнього руху та призвело до матеріальних збитків, відомості про особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність.

За встановлених обставин, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, а саме у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.124, 283-285 КУпАП України, суддя-

ПОСТАНОВИВ:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 грн., стягнувши його на користь держави.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Волинського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Повний текст постанови виготовлено 04.03.2026.

Суддя Н.Н. Комзюк