Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 17 лютого 2026 р.
Справа: №161/15668/25
Суддя: Матковська Зоряна Мирославівна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 161/15668/25 пров. № А/857/52290/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіМатковської З. М.
суддів -Гуляка В. В.
Ільчишин Н. В.
при секретарі судового засідання: Плесак М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року у справі № 161/15668/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
головуючий суддя першої інстанції – Олексюк А.В., час ухвалення – 11.19 год.,
місце ухвалення – м. Луцьк, дата складання повного тексту – 27.10.2025
В С Т АН ОВ И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що він 21 липня 2025 року, що в додатку РЕЗЕРВ + висвітився статус «в розшуку» та при формуванні електронного військово-облікового документа був статус «Порушення правил військового обліку».
Після відвідувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , його повідомили, що він перебуває в розшуку через невчасне оновлення даних та 11.07.2025 р було складено постанову №2384.
Вказує, що з метою уникнення збільшеної суми штрафу він оплатив адміністративний штраф у розмірі 17 000 грн.
Вважає, що його протиправно було притягнуто до відповідальності та було безпідставне внесення що він перебуває у розшуку у Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». Заважує, що на початку 2025р (12.03.2025р.) через сімейні обставини пов`язані із станом здоров`я невчасно оновив дані. Але 18 лютого 2025 року отримав повістку №2247313 на 30.01.2025р. щодо проходження медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_3 . Проходження ВЛК закінчив 11.04.2025 р. Посилається на те, що він рішенням експертної медичної комісії визнаний інвалідом 3 групи з наступним оглядом 25.03.2026р. В березні 2025 р. він звертався до відповідача, що у зв`язку із скрутним становищем через стан здоров`я та необхідністю піклування за неповнолітніми дітьми та відсутністю роботи, яку змушений покинути через необхідність догляду ще й за тещею, яка втратила у січні 2025 року сина (швагра) щодо не застосування до нього фінансових санкцій. За результатами звернення до нього не було застосовано фінансових стягнень та в додаткові РЕЗЕРВ + зникла відмітка про порушення обліку. Проте, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №2384 від 11 липня 2025 р про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення що передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП та було знову повторно внесено відповідний запис в реєстр ОБЕРІГ 11.07.2025 з відміткою причини подання -«не уточнив вчасно облікових даних».
Просив суд поновити пропущений строк звернення до суду, оскільки постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, що передбачене ч.3 ст.210 КУпАП на ОСОБА_1 у розмірі 17000 грн №2384 від 11 липня 2025 р отримав у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 24 липня 2025р., скасувати постанову №2384 від 11 липня 2025р та повернути помилково сплачені кошти квитанцією № 6061-2975-8050-0783 від 24.07.2025р.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції рішенням незаконним, необґрунтованим та безпідставним.
Апелянт вказує на те, що відповідачем пропущений встановлений ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності.
Заважує, що суд першої інстанції не враховував вимоги, викладені у примітці ст. 210 КУпАП. «Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.».
Крім цього вказує, що відповідач ( суд це встановив) визнає, що позивач оновив дані 12.03.2025р.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та увалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач правом подання відзиву не скористався.
Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлений про дату судового засідання.
Відповідно до статті 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи (ч.5 ст. 286 КАС України).
З врахуванням вищенаведеного, та у відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що дана категорія справ віднесена до термінових, розгляд яких здійснюється у десятиденний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд встановив та з матеріалів справи слідує, що тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_3 11.07.2025 винесено постанову №2384 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП (а.с.5).
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 не оновив своєчасно свої персональні дані у терміни визначені законодавством, а саме у період з 18.05.2024 по 17.07.2024, чим порушив норми п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Позивач стверджує, що оскаржувана постанова була отримана 24.07.2025. Крім того, позивач оплатив штраф у розмірі 17 000 грн 24.07.2025, що підтверджується квитанцією №6061-2975-8050-0783 від 24.07.2025р.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції невірними з огляду на наступне.
24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX (Указ № 65/2022), запроваджено загальну мобілізацію, яка триває і до нині.
Згідно із абз.6 ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
18.05.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №3633-ІХ від 11.04.2024 (Закон №3633-ІХ), яким положення ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу" викладено в новій редакції, згідно якої, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно із абзацом 4 пункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1487 від 30.12.2022, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Отже, громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 шляхом: прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання; прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина третя статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.
Водночас, частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що об`єктивна сторона констатованого відповідачем порушення вказує, що відповідальність за таке правопорушення передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП, адже відповідач стверджує про порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Обов`язок для призовників, військовозобов`язаних та резервістів уточнити свої персональні дані виник з 18.05.2024, коли набули чинності відповідні зміни до Правил № 1487 та Закону № 3543-ХІІ, унесенні Законом № 3633-ІХ.
На даний час діє Указ № 65/2022, оголошення нової мобілізації в України після 18.05.2024 не відбулося, тому й обов`язок уточнити персональні дані, передбачений Правилами № 1487 та Законом № 3543-ХІІ, не виник.
Однак, такий обов`язок під час дії Указу № 65/2022 передбачений абз 4 підпункту 1) пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ - громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Апеляційний суд висновує, що оскільки обов`язок щодо уточнення персональних даних виник саме з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом № 3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, тому його не виконання слід розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП.
Отже, не уточнення своїх персональних даних позивачем у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 не порушує правила військового обліку, так як у цей період нової мобілізації оголошено не було, а обов`язок вчинити такі дії пов`язаний виключно з уже триваючою мобілізацією.
Таким чином, відповідач не врахував приписів ч.3 ст.210-1 КУпАП та помилково притягнув позивача до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
Водночас, невірна кваліфікація відповідачем дій позивача вказує на протиправність та необхідність скасування оскаржуваної постанови.
Щодо посилання апелянта на примітку до статті 210 КУпАП, то колегія суддів вважає таке помилковим, оскільки чинним законодавством саме на військовозобов`язаного покладено обов`язок вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів. У свою чергу держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, що не звільняє позивача від обов`язку надати усю необхідну інформацію.
Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позову про скасування постанови відповідача з наведених вище підстав.
Щодо вимоги позивача про повернення помилково сплачених коштів за квитанцією № 6061-2975-8050-0783 від 24.07.2025р., то така задоволенню не піддягає, оскільки повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Судом першої інстанції неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відповідно є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про задоволення позову з наведених вище підстав.
Відповідно до ст. 139 КАС судові витрати перерозподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2025 року у справі № 161/15668/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 від 11.07.2025 №2384 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин
Повний текст постанови складений та підписаний 02.03.2026
Оригінал: reyestr.court.gov.ua