Постанова від 03 березня 2026 р. у справі №380/18700/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/18700/24 пров. № А/857/19532/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Гудима Л.Я., Онишкевича Т.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року (суддя Гулик А.Г., м.Львів), -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівської міської ради (далі – Міська рада) в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Міської ради щодо невключення до Комплексної схеми розміщення тимчасової споруди (далі – Комплексна схема) – тимчасову споруду по АДРЕСА_1 (далі – ТС) для здійснення її підприємницької діяльності;

зобов`язати відповідача включити ТС, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, до Комплексної схеми для здійснення підприємницької діяльності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Міської ради щодо невключення ТС, площею 84 кв.м. (згідно зі схемою прив`язки) до Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, який є додатком 1 до ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» (далі – Перелік ТС, Ухвала №6107 відповідно). Зобов`язано Міську раду внести зміни до Ухвали №6107 шляхом включення до діючого Переліку ТС - ТС ОСОБА_1 (згідно зі схемою прив`язки).

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі вказує, що від позивача не надходили звернення з обґрунтуванням необхідності включення у Комплексну схему - ТС. Зауважує, що позивачкою не поновлено договору оренди землі та не отримано паспорта прив`язки ТС з новим строком його дії.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що Міська рада не довела підстав для невключення ТС до Комплексної схеми. Це призвело до неможливості продовження позивачем правомірної господарської діяльності.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з не правильним застосуванням норм матеріального і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТС внесена до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Львова ухвалою Міської ради від 02.03.2017 № 1568 (додаток 1, пункт 54 Личаківського району). Площа окремого конструктивного елементу благоустрою 84 кв.м.

22.12.2017 Управління регулювання забудови Департаменту містобудування Міської ради надало лист-висновок про можливість подальшого розміщення ТС. На основі отриманого листа позивач повинна була укласти договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою в управлінні комунальної власності; провести поточний ремонт ТС та передбачити оновлення фасадів для отримання паспорта прив`язки ТС, отримання якого також потрібно погодити з відділом нагляду за станом доріг та АТІ управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у Львівській області. Даної вимоги позивач не виконала, у зв`язку з чим не отримала паспорта прив`язки ТС.

ТС не включена в перелік ТС, що входять до Комплексної схеми, затвердженої Ухвалою № 6107.

Пунктом 6 Ухвали № 6107 для суб`єктів підприємницької діяльності, тимчасові споруди яких не увійшли до Комплексної схеми, була передбачена можливість до 01.02.2020 подати звернення з обґрунтуванням необхідності включення у Комплексну схему на розгляд робочої групи, створеної розпорядженням Львівського міського голови від 20.11.2019 №611. За наявності обґрунтованих висновків робочої групи за результатами розгляду управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування здійснює підготовку відповідного проекту ухвали до 31.03.2020.

Відповідно до зазначеного пункту 6 Ухвали № 6107, в період з 26.12.2019 до 01.02.2020 на розгляд робочої групи, від позивача не надходили звернення з обґрунтуванням необхідності включення у Комплексну схему ТС.

На розгляд робочої групи винесено звернення позивача від 17.11.2020 за №3-Г- 46326-006, щодо включення ТС до Комплексної схеми для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові.

Розглянувши згадане звернення, за результатами засідання 12.12.2023 робоча група ухвалила: відмовити фізичній особі-підприємцю (далі – ФОП) ОСОБА_1 у включенні її ТС, до переліку тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми, про що позивача було повідомлено листом від 24.05.2024 № 3902-вих-74733.

13.12.2023 ОСОБА_1 повторно звернулася до Міської ради із заявою щодо включення її як власника ТС до Комплексної схеми. Однак звернення не винесене на вирішення сесії Міської ради, оскільки відсутня рекомендація робочої групи Міської ради для включення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» (далі – Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання про встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначає Закон України «Про благоустрій населених пунктів» (далі – Закон №2807-IV).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №2807-IV система благоустрою населених пунктів включає:

1) управління у сфері благоустрою населених пунктів;

2) визначення суб`єктів та об`єктів у сфері благоустрою населених пунктів;

3) організацію благоустрою населених пунктів;

4) нормування у сфері благоустрою населених пунктів;

5) фінансове забезпечення благоустрою населених пунктів;

6) здійснення державного, самоврядного і громадського контролю у сфері благоустрою населених пунктів;

7) встановлення відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.

Статтею 5 Закону №2807-IV встановлено, що управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів, у розумінні частини першої статті 12 Закону №2807-IV, є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Режим використання об`єктів благоустрою визначено статтею 14 вищезгаданого Закону, яка передбачає, що такі об`єкти використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Згідно з частиною другою статті 21 Закону №2807-IV розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон №3038-VI) тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. ТС для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Механізм розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності визначений «Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10. 2011 № 244 (далі - Порядок № 244).

Пунктом 1.5 Порядку № 244 визначено, що комплексна схема розміщення тимчасових споруд - це текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС на території населеного пункту або його частини, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також існуючих містобудівних обмежень, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою.

Згідно з пунктами 2.1, 2.17, 2.18, 2.20, 2.30, 2.31 Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС. Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Строк дії паспорта прив`язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень. Продовження строку дії паспорта прив`язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації.

Пунктом 2.4 Порядку № 244 передбачено, що відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що система благоустрою населених пунктів включає, зокрема організацію, нормування та здійснення контролю, у тому числі самоврядного, у сфері благоустрою населених пунктів. У свою чергу, правове регулювання у сфері благоустрою передбачає, зокрема затвердження правил благоустрою населених пунктів, а також затвердження місцевих програм, технічної документації з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо). За своєю юридичною природою перелік тимчасових споруд, призначених для здійснення підприємницької діяльності, комплексні схеми розміщення тимчасових споруд є актами нормування у сфері благоустрою, розробка та затвердження яких входить до повноважень відповідної місцевої ради на підставі пункту 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України».

Водночас, як видно з матеріалів справи та це не заперечується позивачкою, нею не укладався договір оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення ТС, паспорт прив`язки ТС втратив чинність, і його дію не продовжено.

Не вчинення таких дій позивач обґрунтовує проблемами зі здоров`ям, хоча в матеріалах справи відсутні докази про те, що такі обставини мали місце.

До того ж позивач не заперечує, що їй були відомі умови необхідності укладення договору оренди та отримання нового паспорта прив`язки ТС.

Те, що звернення позивача від 17.11.2020 за №3-Г- 46326-006, щодо включення ТС до Комплексної схеми було невиправдано невчасно розглянуто (лише 12.12.2023) безумовно є порушенням, однак в межах розглядуваної справи вказане не змінює того факту, що таке звернення повинно було бути подано до 01.02.2020.

З огляду на викладене, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позову, так як позивачем не виконано вимоги щодо включення ТС до Комплексної схеми, а саме: не укладено договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою; не отримано паспорт прив`язки ТС. А отже є незрозумілим на підставі яких документів Міська рада зобов`язана включити спірну ТС до діючого Переліку ТС затвердженого Ухвалою №6107.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

В підсумку, такі обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про відмову у задоволенні позову, з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді Л. Я. Гудим

Т. В. Онишкевич