Вирок від 25 січня 2026 р. у справі №756/18809/25 — Оболонський районний суд міста Києва

26.01.2026 Справа № 756/18809/25

№ 1-кп/756/961/26

№ 756/18809/25

В И Р О К

іменем України

26 січня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

законного представника потерпілого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

законного представника обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, учня 11 класу ліцею № 168 Оболонського району м. Києва, працевлаштованого у ТОВ «Авто допомога», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

21 серпня 2025 року, близько 16 год. 30 хв., неповнолітній водій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, приступив до керування мотоциклом марки «Мінськ ММВЗ-3.112», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який мав технічну несправність гальмівної системи заднього колеса (відсутність гальмівного тросу), за наявності якої забороняється експлуатація транспортного засобу, та яку водій міг виявити перед початком експлуатації мотоцикла.

Так, керуючи технічно несправним мотоциклом «Мінськ МMВЗ-3.112», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 рухався тротуаром, який відокремлений від проїзної частини дороги по вулиці Богатирська у місті Києві газоном, за напрямком руху від Великої окружної дороги в сторону вулиці Редчинської.

У цей час попереду, у попутному напрямку, по вказаному тротуару, поблизу ЖК «Італійській квартал», який розташовано за адресою: м. Київ, вул. Богатирська, 32 рухався пішохід ОСОБА_8 , ліворуч від якого рухався його малолітній син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час руху, ОСОБА_7 допустив порушення вимог порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 1.7, 2.1 «а», 2.3 «а», «б», 11.13, 31.4.1 «а» Правил дорожнього руху України.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку неповнолітнього водія ОСОБА_7 виявились у тому що він, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, будучи відповідальною особою за технічний стан мотоцикла марки «Мінськ ММВЗ-3.112», реєстраційний номер НОМЕР_1 та зобов`язаним перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан транспортного засобу, не перевірив технічний стан вказаного мотоцикла, який мав технічну несправність гальмівної системи заднього колеса (відсутність гальмівного тросу) та невідповідність вимогам п. 31.4.1 «а» Правил дорожнього руху України, за наявності якої забороняється експлуатація транспортних засобів, та яку водій міг виявити перед початком експлуатації транспортного засобу та достеменно знаючи, що при наявності такої технічної несправності експлуатація транспортного засобу категорично заборонена, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, 21 серпня 2025 року, близько 16 год. 30 х., проявив бездіяльність, розпочав керування технічно несправним мотоциклом марки «Мінськ ММВЗ-3.112», реєстраційний номер НОМЕР_1 умисно ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, та маючи об`єктивну змогу спостерігати за дорожньою обстановкою та рухом пішоходів, які мали безперечну перевагу у русі на тротуарі, не маючи перешкод технічного характеру, створюючи небезпеку для руху, загрозу здоров`ю громадян та інших учасників дорожнього руху, свідомо рухався по тротуару, який призначений тільки для руху пішоходів та відокремлений від проїзної частини дороги вулиці Богатирська у місті Києві газоном, де скоїв наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався попереду в попутному напрямку у супроводі батька ОСОБА_8 .

Після здійснення наїзду на пішохода, неповнолітній водій ОСОБА_7 не зупиняючись, покинув місце пригоди, зник в невідомому напрямку, та в подальшому був затриманий працівниками поліції.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди малолітньому пішоходу ОСОБА_9 було заподіяно таке тілесне ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: множинні садна (без опису морфології) голови; рана (описана клінічними лікарями як забійна, без опису морфології) в потиличній ділянці; рана (описана клінічними лікарями як забита, без опису морфології) у ділянці чола, яка має сполучення із ділянкою багато уламкового втиснутого перелому лобної кістки ліворуч (із явищами мінімальної пневмоцефалії на рівні забитої рани м`яких тканин лоба ліворуч) із ушкодженням твердої мозкової оболонки на рівні перелому. Виявлене тілесне ушкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження.

Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди є невідповідність дій неповнолітнього водія мотоцикла марки «Мінськ ММВЗ-3.112», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 вимогам пункту 11.13 Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, 1.7, 2.1 «а», 2.3 «а», «б», 11.13, 31.4.1 «а» Правил дорожнього руху України неповнолітнім водієм ОСОБА_7 знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

За таких обставин ОСОБА_7 своїми діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли малолітньому потерпілому ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Крім того, у той день, час та місці, після здійснення наїзду на малолітнього пішохода ОСОБА_9 , неповнолітній водій ОСОБА_7 не зупиняючись, покинув місце пригоди, зник в невідомому напрямку, та надалі наступного дня був затриманий працівниками поліції, чим допустив порушення вимог пункту 2.10 «а», «б», «г», «д» та «е» Правил дорожнього руху України.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку неповнолітнього водія ОСОБА_7 виявились у тому, що він, маючи об`єктивну змогу усвідомити, що вчинив дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої малолітній потерпілий ОСОБА_9 опинився в небезпечному для життя стані та позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний та небезпечний для життя стан, достеменно знаючи, що після наїзду потерпілий отримав тілесні ушкодження та залишився на тротуарі, маючи можливість викликати швидку медичну допомогу та повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, будучи зобов`язаним надати допомогу та піклуватись про потерпілого, який перебуває в безпорадному стані, в результаті отриманих тілесних ушкоджень та якого він сам поставив в небезпечний для життя стан, намагаючись уникнути покарання за вчинене правопорушення, свідомо порушуючи вимоги пункту 2.10 підпункти «а», «б», «г», «д» та «е» Правил дорожнього руху України, не зупиняючись, зник з місця дорожньо-транспортної пригоди в невідомому напрямку, переховуючись від працівників поліції, залишивши без допомоги малолітнього потерпілого ОСОБА_9 в небезпечному для життя стані на місці дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин ОСОБА_7 своїми діями, які виразились в завідомому залишенні без допомоги малолітнього потерпілого ОСОБА_9 , який перебував в небезпечному для життя стані, був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якому він мав змогу надати допомогу та якого він сам поставив в небезпечний для життя стан, вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України.

17 листопада 2025 року, за згодою законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_9 - ОСОБА_4 , між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - з однієї сторони, обвинуваченим ОСОБА_7 , законним представником обвинуваченого ОСОБА_6 та захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - з іншої сторони, укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог статей 468, 469, 472, 473 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_3 , обвинувачений ОСОБА_7 , законний представник обвинуваченого ОСОБА_6 та захисник обвинуваченого ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні зазначених діянь.

Також, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_7 .

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо, зокрема кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Так, у судовому засіданні законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_9 - ОСОБА_4 підтвердила надання письмової згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості. ОСОБА_4 вказала, що законний представник ОСОБА_7 - ОСОБА_6 компенсувала їй та її сину матеріальну та моральну шкоду в розмірі 150 000 грн. На запитання суду, ОСОБА_4 повідомила, що малолітній ОСОБА_9 практично вилікувався та почувається добре, однак потребує додаткових обстежень.

Також, судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, які, згідно ст. 12 КК України, є нетяжким та тяжким злочинами.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а саме покарання за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України та норм ст. 70 КК України, шляхом повного складання призначених покарань, у виді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Окрім того, оцінюючи чи відповідають умови угоди інтересам суспільства, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 офіційно працює у ТОВ «Авто допомога», є учнем 11 класу ліцею № 168 Оболонського району м. Києва та займається спортом в ДЮСШ № 13 Оболонського району м. Києва, за місцем роботи, навчання та заняття спортом - характеризується виключно позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - з однієї сторони, обвинуваченим ОСОБА_7 , законним представником обвинуваченого ОСОБА_6 та захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - з іншої сторони, та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Питання процесуальних витрат суд вирішує з урахуванням приписів Глави 8 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 17 листопада 2025 року про визнання винуватості між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - з однієї сторони, обвинуваченим ОСОБА_7 , законним представником обвинуваченого ОСОБА_6 та захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - з іншої сторони.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_7 узгоджене сторонами покарання:

- за ч. 1 ст. 135 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн;

- за ч. 2 ст. 286 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу в розмірі 300 (триста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Остаточну міру покарання ОСОБА_7 визначити на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань, у вигляді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2025 року на майно, а саме на мотоцикл марки «Мінськ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до технічного паспорта № НОМЕР_3 від 21.05.1985 належить ОСОБА_10 .

Речові докази по справі, а саме:

-мотоцикл марки «Мінськ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - повернути власнику ОСОБА_10 ;

-уламки скла жовтого кольору та змиви з поверхні мотоцикла, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_7 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз в сумі 5 794 (п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) гривні 10 копійок (Отримувач: ГУК у м. Києві/Оболонський р-н 24060300; Код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.); Номер рахунку (IBAN): UA098999980 313040115000026006; Код класифікації доходів бюджету: 24060300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя ОСОБА_1