Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №752/29721/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 22 лютого 2026 р.

Справа: №752/29721/25

Суддя: Токман Ю. Ф.

Справа № 752/29721/25

Провадження №: 3/752/535/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м.Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Токман Ю.Ф., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 524355 від 26 листопада 2025 року, ОСОБА_1 26 листопада 2025 року о 14:40 керував транспортним засобом «Subaru Outback», д.н.з. НОМЕР_2 , в місті Києві по пров. Руслана Лужевського, 14, не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1А ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Захист його інтересів здійснював адвокат Мішутушкін О.В.

У судовому засіданні захисник Мішутушкін О.В. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Вказав, що у матеріалах справи відсутні достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_1 . Зокрема, не доведено таку кваліфікуючу ознаку, як повторність, оскільки попередня постанова відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП є незаконною та оскаржується у судовому порядку.

Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до п. 2.1а ПДР, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом досліджено: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 524355 від 26.11.2025; копію постанови серії ЕНА № 6085176 від 04.11.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП; довідку щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення; відеозапис з нагрудної камери поліцейського; копію позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 6085176 від 04.11.2025; копію ухвали Солом`янського районного суду міста Києві від 18.02.2026 про відкриття провадження у справі за вказаним позовом.

Дослідивши вказані докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), беручи до уваги серйозність передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Відповідно до змісту ст. 35 КУпАП повторним визнається вчинення особою протягом року однорідного правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно із п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Відповідно до ст. 289 КУпАП на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано скаргу.

Відповідно до ст. 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Відповідно до ст. 299 КУпАП при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Судом встановлено, що постанова поліцейського № ЕНА № 6085176 від 04 листопада 2025 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, на даний час оскаржується в судовому порядку, зокрема ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18 лютого 2026 року відкрито провадження та остаточного рішення у справі не прийнято.

Таким чином, зважаючи на доводи захисника щодо незаконності постанови поліцейського від 04 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, станом на час розгляду даної справи за ч. 5 ст. 126 КУпАП існують обґрунтовані сумніви щодо наявності у діях ОСОБА_1 ознак повторного вчинення правопорушення під час керування 26 листопада 2025 року транспортним засобом за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідна позиція також викладена у постанові Київського апеляційного суду від 23 червня 2025 року (справа № 752/2627/25), якою постанову Голосіївського районного суду міста Києві від 20 березня 2025 року про накладення на особу адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП було скасовано та закрито провадження у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись положеннями ст. 62 Конституції України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст.ст. 7, 40-1, 126, 247, 251, 252, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника задовольнити.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ю. Ф. Токман

Оригінал: reyestr.court.gov.ua