Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №504/139/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Суд: Доброславський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 березня 2026 р.

Справа: №504/139/26

Суддя: Сафарова А. Ф.

Справа № 504/139/26

Номер провадження 3/504/237/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області А.Ф. Сафарова, розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Одеській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи в протоколі не зазначено, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 ,

за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Доброславського районного суду Одеської області перебувають об`єднані матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547364 від 22.12.2025 вбачається, що 22.12.2026 о 02:15 год. за адресою: траса М-14 Одеса-Мелітополь, 21 км, водій ОСОБА_1 керував ТЗ будучи позбавлений права керування таким ТЗ, рішення Миколаївського районного суду Одеської області, 508/827/25 від 12.11.2025. Дане діяння вчинив повторно протягом року, постанова ЕНА 5833139 за ч.4 ст. 126 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.

Крім того, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 547366 від 22.12.2025 вбачається, що 22.12.2026 о 02:15 год. за адресою: траса М-14 Одеса-Мелітополь, 21 км, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 2105, н/з НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ зі згоди водія із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Драгер 7510 ARLM 0434, тест 1202, результат позитивний 2,27 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 допустив повторно протягом року порушення заборони керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи повідомленим про його дату, час та місце проведення належним чином. Судова повістка про виклик в судове засідання повернулася без вручення із відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Як зазначено вище, судом вживалися заходи для повідомлення правопорушника ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи або будь – які інші, до суду не надходили.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи, що судом були вчинені всі необхідні заходи, спрямовані на забезпечення участі особи, що притягається до відповідальності в судовому розгляді, у відповідності до положень ст. 268 КУпАП, справа розглядається за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши і проаналізувавши вказані матеріали, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

За змістом ст. 245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ч.5 ст. 126 КУпАП та за ч.3 ст. 130 КУпАП доведена та підтверджується зібраними у матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення ЕПР1 № 547364 та ЕПР1 № 547366 від 22.12.2025;

- роздруківкою тесту № 1202, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, результат склав 2,27 %0;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічнихх засобів від 22.12.2025;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 22.12.2025.;

-довідкою про отримання особою посвідчення водія, згідно з якою ОСОБА_1 посвідчення воді не отримував;

-довідками про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до яких ОСОБА_1 піддавався адміністративному стягненню: за ч.4 ст. 126 КУпАП 29.09.2025 постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА 5833139, постановою Березівського районного суду Одеської області від 27.12.2024 № 494/2336/24 за ч.3 ст. 130 КУпАП та постановою Миколаївського районного суду Одеської області від 12.11.2025 № 508/827/25 за ч.3 ст. 130 КУпАП;

- відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, в ході дослідження якого знайшли підтвердження викладені у фабулах протоколів у обставини, зокрема факт зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 за місцем розташування стаціонарного блокпосту. Поліцейським було повідомлено ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, на що водій зазначив, що вживав алкоголь На пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного водій погодився та за результатом продуття алкотестера Драгер було встановлено перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою відповідальність, що передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дії, передбачені частиною першою цієї статті та за ч.5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Вина ОСОБА_1 у вчинені вказаних порушень є доведеною, кваліфікація дій за ч.3 ст. 130, ч.5 ст. 126 КУпАП є вірною.

Пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність. обставин, що мали місце під час вчинення адміністративних правопорушень та після такого не встановлено.

Суддя при накладенні стягнення враховує характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, вважає необхідним застосувати до останнього адміністративні стягнення, передбачені санкціями ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 130 КУпАП із застосуванням положень ст. 36 КУпАП.

Належність транспортного засобу ВАЗ 2105 НОМЕР_2 підтверджена довідкою про належність транспортного засобу за підписом старшого інспектора ВАП УПП в Одеській області ДПП І. Саютіна, а тому підлягає конфіскації відповідно до санкції ч.3 ст. 130 КУпАП.

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 25, 27, 33-35, 38, 40-1, 130,п.7 ст. 247, 283, 284 ч.1 п.1, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн. та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника – ВАЗ 2105 НОМЕР_2 .

На підставі ст. 36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п`ятдесят одну тисячу) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника – ВАЗ 2105 НОМЕР_2 .

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, ставка якого складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з приписами ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

З реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись за посиланнями на офіційний веб портал «Судова влада України» https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/zbir/ та https://km.od.court.gov.ua/sud1515/gromadyanam/tax/ .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А. Ф. Сафарова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua