Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №420/31685/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31685/25

Перша інстанція суддя Бжассо Н.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), в якій просив:

- визнати протиправними дії НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо неврахування вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 07 березня 2025 року;

- зобов`язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 07 березня 2025 року із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

- зобов`язати НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - з 01 січня 2024 року по день фактичної виплати заборгованості.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено частково, а саме:

- визнано протиправними дії НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо неврахування вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 07 березня 2025 року;

- зобов`язано НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 07 березня 2025 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у сумі 4 432,85 грн щомісячно, з урахуванням виплаченої раніше суми індексації.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції помилково не враховано, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Крім того, позивач зазначає, що враховуючи наявність факту невиплати відповідачем грошового забезпечення за період з січня 2024 року, саме з цієї дати позивач має право на компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків його виплати по день фактичної виплати. Отже, суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, як передчасних.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_1 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) та виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення згідно з наказом начальника НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) від 18 березня 2025 року № 260-ОС року.

При цьому, час проходження служби у період з 01 січня 2024 року по 07 березня 2025 року включно позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивач має право на отримання більшого розміру індексації грошового забезпечення у відповідному періоді.

При цьому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, в частині зобов`язання відповідача провести виплату грошового забезпечення із одночасним відрахуванням військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, задоволенню не підлягають, оскільки такі суми будуть розраховані відповідачем на виконання вказаного рішення суду з урахуванням пропорції часу служби, а тому такі вимоги є передчасними.

Суд першої інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача нарахувати компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, з огляду на їх передчасність.

Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Згідно з п. 3 Порядку № 44, виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб».

Колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі є дії Військової частини НОМЕР_2 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення у період проходження військової служби з 01 січня 2024 року по 07 березня 2025 року.

Крім того, позивач просив у суду зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити на суму невиплаченої індексації компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати, починаючи з 01 січня 2024 року.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, як зазначено вище, судом першої інстанції визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 КМУ від 17 липня 2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01 січня 2024 року по 07 березня 2025 року.

При цьому, задовольняючи позовні вимоги та обираючи спосіб поновлення порушених прав позивача, судом першої інстанції зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 07 березня 2025 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, у сумі 4 432,85 грн щомісячно, з урахуванням виплаченої раніше суми індексації.

В свою чергу, судом першої інстанції не враховано вимог позову щодо нарахування компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 року № 44.

Між тим, колегія суддів зазначає, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення має бути здійснена відповідачем з моменту набуття позивачем права на її нарахування.

При цьому, колегія суддів вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до Порядку № 44.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постановах від 27 вересня 2023 року (справа № 420/23176/21), від 27 вересня 2023 року (справа № 420/23176/21), від 31 січня 2024 року (справа № 320/6441/22), від 18 квітня 2024 року (справа № 160/10789/22), від 30 квітня 2024 року (справа № 360/700/23), від 08 травня 2025 року (справа № 380/6610/24).

Відтак, рішення суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача провести виплату грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позовних вимог.

З іншого боку, як зазначено вище, судом першої інстанції зроблено висновок про передчасність позовних вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Так, виникненню права на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

В свою чергу, враховуючи, що відповідачем ще не здійснено виплати індексації грошового забезпечення, вимоги позивача у цій частині є передчасними.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 червня 2025 року (справа № 580/11000/23).

Між тим, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Змінити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року, шляхом викладення третього абзацу резолютивної частини у наступній редакції:

«Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, за період служби з 01 січня 2024 року по 07 березня 2025 року, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у сумі 4 432,85 грн щомісячно, з урахуванням вже виплачених сум індексації грошового забезпеченням, а також з нарахуванням грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44».

В решті, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук