Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №160/15323/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/15323/25

Суддя І інстанції – Голобутовський Р.З.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 02.05.2025 №907к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 »;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного неперебування на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення за період з 02.05.2025 по дату винесення судового рішення без урахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів з урахуванням виплачених сум під час перебування на іншій посаді.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що службове розслідування є неповним та не об`єктивним, упередженим, його висновки є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а прийняті на його підставі кадрові рішення керівництвом ГУНП в Дніпропетровській області щодо неї є такими, які прийняті з порушенням вимог законодавства без урахування попередньої ефективної поведінки позивача, відсутності чинних дисциплінарних стягнень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року позовні вимоги було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 02.05.2025 №907к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 ».

Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 03.05.2025.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.05.2025 по 29.05.2025 включно в сумі 22376 (двадцять дві тисячі триста сімдесят шість) грн 25 коп. (сума наведена без урахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів).

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення на її користь грошового забезпечення.

У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що у своєму рішенні суд першої інстанції дійшов до незаконного та не обґрунтованого висновку, що висновком службового розслідування не встановлено складу дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 , не встановлено факту залишення позивачем зброї без нагляду, також не відображено пом`якшуючих та обтяжуючих обставин за яких скоєно дисциплінарний поступок, попередню поведінку позивача та ставлення до виконання службових обов`язків, наслідків вчиненого проступку. Так суд першої інстанції не дав належної оцінки матеріалам та обставинам справи, якими підтверджується, що позивач - ОСОБА_1 під час несення служби 10.03.2025 на фронт-офісі Самарівського РВП та здійсненні пропускного режиму до адміністративної будівлі Самарівського РВП, в денний час доби, капітан поліції ОСОБА_1 залишила автоматичну зброю, отриману в черговій частині на спинці крісла та деякий час була відсутня на місці несення служби. Суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення, залишив поза увагою, що систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки поліцейських, запобігання загибелі, пораненням і травмуванню їх та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю визначено Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 (далі - Інструкція №70). Судом першої інстанції залишено поза увагою, що вимоги Інструкції №70 містять імперативні норми порядку здачі зброї поліцейським після виконання службових обов`язків, які не передбачають залишення вогнепальної зброї та боєприпасів в черговій частині за наявності інших поліцейських добового наряду. Судом першої інстанції залишено поза увагою та проігноровано те, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією було отримано та долучено до матеріалів справи характеристику ОСОБА_1 , відповідно до якої, ОСОБА_1 за час служби в Національній поліції України зарекомендувала себе з посереднього боку. При вирішенні службових питань ініціативи не проявляє, в разі виникнення ускладнень намагається уникнути відповідальності, постійно вступає в конфлікти з керівництвом, веде себе відокремлено від діяльності колективу, гостро реагує на зауваження та критику, на все відповідає агресивно і нестримано. Поставлені задачі виконує, але потребує постійного контролю з боку керівництва, вдосконалення службової діяльності не здійснює, методичну роботу з кадрового забезпечення опановує не в достатній мірі, почуття особистої відповідальності неналежне, накази керівництва здебільшого ігнорує, вказані обставини було зазначено у висновку службового розслідування. Зазначає, що оскільки приписами спеціального закону не визначено обов`язку дисциплінарної комісії встановлювати негативні наслідки в кожному випадку порушення службової дисципліни поліцейським, дослідження наявності негативних наслідків здійснюється виключно для встановлення наявності або відсутності обтяжуючих обставин, а тому ГУНП, вважає, висновки суду першої інстанції щодо порушення дисциплінарною комісією норм ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України є помилковим. Також, вважає, безпідставними та не обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо відсутності обґрунтувань застосування до позивача дисциплінарного стягнення саме у виді звільнення з посади. Акцентує увагу на тому, що під час дії воєнного стану до працівника поліції висуваються більш жорсткі вимоги щодо дотримання службової дисципліни та безпосередньо здійсненні своєї службової діяльності. Судом першої інстанції взагалі не надана оцінка порушенню позивачем службової дисципліни, що виразилося у порушенні порядку дії та заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю і боєприпасами під час їх здачі до чергової частини, а саме залишення зброї без нагляду в умовах воєнного стану, скоєнні проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам. Вказує на помилковість поновлення позивача на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського РВП ГУНП з 03.05.2025 оскільки, наказ ГУНП від 02.05.2025 №907 к в частині застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, в порядку визначеному ч.3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України було виконано ГУНП 30.05.2025 шляхом видання наказу від 30.05.2025 року №725 о/с яким позивача призначено на нижчу посаду. Так, наказом ГУНП від 30.05.2025 року №725 о/с, переміщено (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (згідно її рапорту від 06.05.2025) на посаду інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, звільнивши з посади старшого інспектора сектору кадрового забезпечення цього ж відділу поліції з 30.05.2025 року. Таким чином, позивач - ОСОБА_1 у період з 03.05.2025 по 29.05.2025, тобто до видання ГУНП наказу від 30.05.2025 №725 о/с по службі не переміщалась та перебувала на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Судом першої інстанції залишено поза увагою, те, що позивач - ОСОБА_1 у період з 03.05.2025 по 29.05.2025, тобто до видання ГУНП наказу від 30.05.2025 №725 о/с по службі не переміщалась та перебувала на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Відповідно до довідки УФЗБО ГУНП від 13.11.2025 №339 грошове забезпечення капітану поліції ОСОБА_1 у травні 2025 року нараховувалось та виплачувалося за посадою старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 01.05.2025 по 29.05.2025 включно у сумі 22 146,11 грн. та за посадою інспектора сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Самарівського районного відділу поліції з 30.05.2025 по 31.05.2025 у сумі 1 607,75 грн. а тому позивач не має права на виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки не була звільнена зі служби в поліції.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Кулик ІО просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 21.01.2025 № 69 о/с була призначена на посаду старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції з 22.01.2025.

10.03.2025 до керівництва районного відділу поліції надійшов рапорт старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Самарівського районного відділу ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2 (вн. № 790 від 10.03.2025), в якому вказано про виявлення порушення несення служби поліцейським фронт-офісу Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим інспектором сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 .

З метою проведення повного, об`єктивного і всебічного службового розслідування та відповідно до Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказом Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області № 208 від 14.03.2025 призначено службове розслідування за виявленими порушеннями у Самарівському РВП ГУНП в області. Проведення службового розслідування доручено комісії у складі: голови – заступника начальника ВП з превентивної діяльності Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції Аветісяна А.О., членів комісії – т.в.о. заступника начальника ВП Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Горобця В., начальника СІП Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції Буліча М., старшого інспектора сектору моніторингу Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 .

Наказом Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області № 233 від 26.03.2025 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного на підставі наказу Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області № 208 від 14.03.2025 на 15 календарних днів.

Висновком службового розслідування за виявленими порушеннями несення служби поліцейським фронт-офісу Самарівського РВП ГУНП (вн. 1062 від 03.04.2025), затвердженого начальником Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Євгенієм Первієм від 03.04.2025, встановлено наступне.

10.03.2025 до керівництва районного відділу поліції надійшов рапорт старшого інспектора-чергового чергової частини сектору моніторингу Самарівського районного відділу ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_2 (вн. № 790 від 10.03.2025), в якому вказано про виявлення порушення несення служби поліцейським фронт-офісу Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим інспектором сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції ОСОБА_1 .

Як зазначено в рапорті під час несення служби старший інспектор сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітан поліції ОСОБА_1 під час несення служби на фронт-офісі та здійсненні пропускного режиму до адміністративної будівлі районного відділу поліції, в денний час доби, залишила автоматичну зброю, отриману в черговій частині на спинці крісла та деякий час була відсутня на місці несення служби.

В подальшому, близько 20:00 год. капітан поліції ОСОБА_1 зайшла до чергової частини, повідомивши про необхідність здачі зброї, після закінчення несення служби. При цьому, залишила отримані нею спеціальні засоби (бронежилет, каску, гумовий кийок) поблизу кімнати зберігання зброї, а отриману зброю (пістолет Макарова та автоматичну зброю з набоями) в кімнаті заряджання-розряджання зброї, після чого пішла додому.

Капітан поліції ОСОБА_1 була ознайомлена з Алгоритмом дій поліцейського та відповідальної особи під час отримання/здавання вогнепальної зброї і боєприпасів до чергової частини, оглядом від 29.10.2024 № 15929 “Про стан дотримання поліцейськими ГУНП заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю упродовж січня-жовтня 2024 року”, оглядом щодо порушень безпеки при отриманні та здачі вогнепальної зброї до чергової частини (відомості від 21.10.2024 вн. № 4449, від 19.11.2024 № 4847, від 16.01.2025 вн. № 201).

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 була ознайомлена з Алгоритмом дій поліцейського та відповідальної особи під час отримання/здавання вогнепальної зброї і боєприпасів до чергової частини, то її дії слід вважати, умисним порушенням визначеного чинним законодавством встановленого Порядку дій та заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю і боєприпасами під час їх отримання та здачі до чергової частини, визначеного Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, залишивши зброю без нагляду, без присутності відповідального від керівництва, порушивши порядок здачі зброї до чергової частини відповідно до визначеного Алгоритму.

Під час опитування дисциплінарною комісією капітан поліції ОСОБА_1 надала пояснення, де зазначила, що 10.03.2025 вона прибула до приміщення Самарівського РВП для того, щоб «заступити» в наряд який має назву «пост № 1», який триває з 08:00 до 20:00. Під час несення служби 10.03.2025 з 08:00 до 20:00 години, в порушення всіх існуючих моральних, етичних норм, Конституції України, а також ч. 1, 2 ст. 1, п. п. 3, 11 ч. 3 ст. 1, п. 1 ч. 6 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України при зверненні до старшого інспектора-чергового майора поліції ОСОБА_2 , останній не відпускав її до вбиральні. За увесь час несення служби вона лише два мала можливість сходити до вбиральні, при цьому у приміщенні чергової частини постійно знаходилось три особи чоловічої статті, які могли її замінити. У подальшому, вона близького 19:55 зайшла до чергової частини, однак присутній там черговий інспектор проігнорував її та не відповідав на її питання, хоча і не був зайнятий. Після чого вона пішла до кімнати видачі зброї. Не дочекавшись нікого та ніяких дій з боку осіб, які знаходились в приміщенні чергової частини Самарівського РВП, вона від`єднала ріжок від автомата, дістала три ріжка з сумки та поклала поряд з кулеуловлювачем разом з автоматом. Також дістала 2 магазина від пістолета ОСОБА_4 і поклала поряд. Пістолет ОСОБА_4 поклала на віконце видачі зброї. Після зазначених дій, вона пішла до дверей, які ведуть у кімнату зі зброєю, та поклала каску на підлогу поряд з дверима, в каску поклала металошукач та ПР, бронежилет повісила на ручку дверей, після чого вийшла з приміщення чергової частини Самарівського РВП. Також в додатковому поясненні ОСОБА_1 зазначила, що за вказівкою старшого інспектора – чергового майора поліції ОСОБА_2 супроводжувала громадянку ОСОБА_5 до сектору інформаційної підтримки, залишивши автоматичну зброю на стільці, оскільки майор поліції ОСОБА_2 сказав, що пригляне за нею. Крім цього, вона зазначила, що майор поліції ОСОБА_2 того дня їй не телефонував, а на момент коли вона залишила зброю в приміщенні чергової частини знаходились інспектор – черговий капітан поліції ОСОБА_6 та помічник чергового старший сержант поліції ОСОБА_7 .

Враховуючи наведене, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», підпунктів 3, 5 пункту 6, підпункту 6 пункту 10 розділу 1, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, наказу Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», Присяги працівника поліції, що виразилося у порушенні порядку дії та заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю і боєприпасами під час їх здачі до чергової частини, а саме залишення зброї без нагляду в умовах воєнного стану, скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений, необхідно застосувати до старшого інспектора сектора кадрового забезпечення Самарівського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

На підставі висновків службового розслідування ГУНП в Дніпропетровській області прийняло наказ від 02.05.2025 №907к, відповідно до якого, за порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», підпунктів 3, 5 пункту 6, підпункту 6 пункту 10 розділу 1, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2016 р. за № 250/28380, наказу Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», Присяги працівника поліції, що виразилося у порушенні порядку дії та заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю і боєприпасами під час їх здачі до чергової частини, а саме залишення зброї без нагляду в умовах воєнного стану, скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений, застосовано до старшого інспектора сектора кадрового забезпечення Самарівського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади.

Вважаючи наказ № 907к від 02.05.2025 протиправними позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Суд апеляційної інстанції надаючи оцінку спірним правовідносинам виходить з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, із змінами (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №580-VIII).

Відповідно до ст.1 Закону №580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з ст.3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 17 Закону №580-VIII визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 статті 18 Закону №580-VIII визначені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до частини 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до частин 1, 2, пунктів 1, 2, 3, 6, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Частиною 1 статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з частинами 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин 1-6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Дисциплінарний статут доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану» згідно із Законом № 2123-IX від 15.03.2022.

24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває до сьогодні.

Згідно зі ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Відповідно до частини 9 статті 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Частиною 5 статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до частин 1-3 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану та особливості доведення до поліцейського наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності визначені ст. ст. 29, 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно яких, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пунктів 1-2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається з дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Пунктами 4, 7 розділу V Порядку №893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Згідно з пунктами 1-2 розділу VІ Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 7 розділу VІ Порядку №893 передбачено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

У пункті 5 розділу VI Порядку №893 визначено, що у резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема, висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.

У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування.

Відповідно до пункту 9 розділу VІ Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Пунктами 1-2 розділу VІІ Порядку №893 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Підставами для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади стали порушення вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», підпунктів 3, 5 пункту 6, підпункту 6 пункту 10 розділу 1, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2016 р. за № 250/28380, наказу Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану», Присяги працівника поліції, що виразилося у порушенні порядку дії та заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю і боєприпасами під час їх здачі до чергової частини, а саме залишення зброї без нагляду в умовах воєнного стану, скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам.

Згідно з п.п. 5 п. 6 Розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70 (надалі – Інструкції № 70), поліцейський за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов`язаний, серед іншого, здати зброю і боєприпаси до чергової частини органу (закладу, установи) поліції негайно після виконання службових обов`язків. У разі неможливості своєчасного прибуття до органу (закладу, установи) поліції повідомити про це безпосереднього керівника і далі діяти за його наказом.

Порядок дій та заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю і боєприпасами під час їх отримання та здачі до чергової частини визначений у розділі ІІІ Інструкції № 70. Так, у п. 2 розділі ІІІ Інструкції № 70 закріплено, що вогнепальна зброя і боєприпаси після виконання службових обов`язків або в разі відсутності потреби негайно здаються на зберігання до чергової частини органу (закладу, установи) поліції. Про необхідність здачі зброї та боєприпасів поліцейськими керівник (заступник керівника, уповноважена особа від керівництва) органу (закладу, установи) поліції повідомляє оперативного чергового, який їх приймає.

З дозволу оперативного чергового під контролем керівника (заступника керівника, уповноваженої особи від керівництва) органу (закладу, установи) поліції поліцейські по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати чергової частини для здачі зброї та боєприпасів, проводять розряджання зброї і здають її та боєприпаси оперативному черговому.

Розряджання зброї проводиться біля кулеуловлювача, при цьому ствол зброї повинен бути спрямований в його напрямку.

При розряджанні зброї необхідно:

1) не виймаючи пістолет з кобури, витягти магазини з основи рукоятки і з кишені кобури (не змінюючи положення автомата, від`єднати основний магазин та вийняти з підсумка запасний);

2) самостійно вийняти патрони з магазинів, перевірити їх кількість та стан;

3) від`єднати пістолет від пістолетного ремінця та дістати його з кобури (спеціального спорядження) (зняти автомат з положення «на ремні», «на грудях», «на плечі»);

4) перевірити наявність патрона в патроннику (вимкнути запобіжник, відвести затвор (затворну раму з газовим поршнем) у заднє положення, поставити його на затворну затримку (утримувати затворну раму з газовим поршнем у задньому положенні) та оглянути патронник);

5) переконавшись у відсутності патрона в патроннику, повернути затвор у переднє положення (відпустити затворну раму з газовим поршнем);

6) здійснити спуск курка з бойового взводу в напрямку кулеуловлювача;

7) ввімкнути запобіжник.

При прийманні від поліцейського вогнепальної зброї і боєприпасів оперативний черговий звіряє їх номери і кількість, візуально перевіряє їх стан (змащення), розкладає по встановлених для зберігання шафах та місцях і повертає картку-замісник.

Про факти втрати (затримки із здачею) вогнепальної зброї і боєприпасів поліцейськими оперативний черговий доповідає в установленому порядку керівнику (заступнику керівника, уповноваженій особі від керівництва) органу (закладу, установи) поліції і далі діє за його вказівкою відповідно до законодавства.

Діяльність чергової служби у підрозділах поліції регламентовано Інструкцією з організації діяльності чергової служби в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 № 440 (надалі – Інструкція № 440).

Згідно з п.п. 6 п. 8 розділу І Інструкції № 440 до основних завдань чергової служби органів (підрозділів) поліції відповідно до компетенції, серед іншого, належить організація та забезпечення обліку, зберігання, видачі й приймання вогнепальної зброї, боєприпасів та іншого озброєння, спеціальних засобів, засобів індивідуального захисту, зв`язку, службової документації та іншого майна, що перебуває на зберіганні в спеціально обладнаних приміщеннях чергової частини в установленому порядку.

Відповідно до п.п. 14 п. 2 розділу ІV Інструкції № 440 старший інспектор - черговий (інспектор-черговий) чергової частини ТВП є старшим чергової зміни та добового наряду, який відповідає за зберігання та здійснює облік, видачу й приймання вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, засобів індивідуального захисту, службової документації, засобів зв`язку та іншого майна, переданого на зберігання до чергової частини в установленому порядку.

Пункт 9 розділу ІV Інструкції № 440 встановлює, що начальник чергової частини ТВП, серед іншого: вирішує питання, пов`язані з підміною штатних чергових чергової частини; розподіляє службові обов`язки між працівниками чергової частини; здійснює контроль за обліком, зберіганням, видачею й прийманням вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів, засобів індивідуального захисту, службової документації, засобів зв`язку та іншого майна, переданого на зберігання до чергової частини в установленому порядку.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи суд першої інстанції вірно зауважив, що у висновку службового розслідування від 03.04.2025 відсутні відомості про те, чи повідомляв керівник (заступник керівника, уповноважена особа від керівництва) оперативного чергового про необхідність здачі зброї поліцейськими.

Крім іншого наведені положення Інструкції № 70, Інструкції № 440, закріплюючи порядок дій та заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю і боєприпасами, встановлює взаємні обов`язки як поліцейських, так і працівників чергової частини, які є відповідальними за зберігання та здійснення обліку, видачу й приймання вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів.

При цьому дисциплінарною комісією під час службового розслідування взагалі не досліджувалися обставини щодо можливого порушення службової дисципліни працівниками чергової частини Самарівського РВП на що принагідно звернув увагу суд прешої інстанції.

Спростовуючи твердження відповідача відносно того, що позивачем залишено зброю без нагляду суд вірно виходив з того, що зброю, боєприпаси та спеціальні засоби ОСОБА_8 залишила у приміщенні чергової частини, доступ сторонніх осіб до якої є обмеженим. Крім того, як встановлено, на той час у приміщенні чергової частини знаходився інспектор-черговий чергової частини ОСОБА_6 , який не реагував на звернення ОСОБА_1 .

З матеріалів службового розслідування вбачається, що ОСОБА_8 після закінчення робочої зміни, а саме близько 20:00, прийшла до чергової частини з наміром здати зброю, боєприпаси та спеціальні засоби, тобто діяла відповідно до п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 70, якою встановлено, що вогнепальна зброя і боєприпаси після виконання службових обов`язків або в разі відсутності потреби негайно здаються на зберігання до чергової частини органу (закладу, установи) поліції. Однак, з невстановлених під час службового розслідування причин, працівники чергової частини, які є відповідальними за зберігання, облік, видачу й приймання зброї, не прийняли зброю, боєприпаси та спеціальні засоби у позивача, внаслідок чого ОСОБА_8 залишила їх у приміщенні чергової частини.

Висновками службового розслідування не надано оцінку поясненням позивач з приводу того, що в денний час доби на посту № 1 їй була надана усна вказівка старшого інспектора-чергового ОСОБА_9 супроводи громадянку ОСОБА_5 до сектору інформаційної підтримки. І на цей період часу старший інспектор-черговий ОСОБА_10 залишився на посту № 1 поряд із автоматичною зброєю.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку що фактично, дисциплінарною комісією взагалі не досліджувалися обставини вчинення порушення службових обов`язків іншими особами, зокрема працівниками чергової частини, не встановлено поважності причин відсутності старшого інспектора - чергового чергової частини, чи покладалися його обов`язки на період відсутності на іншу особу. Разом з тим, додані до матеріалів службового розслідування докази та зазначені у Висновку службового розслідування від 03.04.2025 обставини містять лише загальні й невмотивовані твердження.

Аналізуючи зазначені вимоги чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що вибір та застосування різних видів дисциплінарних стягнень до поліцейських відноситься до виключної (дискреційної) компетенції суб`єкта владних повноважень, під час яких враховується тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Разом з тим, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Верховним Судом у постанові від 10.09.2020 у справі №360/4790/19 зроблено правовий висновок, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями частини другої статті 2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.

Згідно з частиною 2 статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

Тобто дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені вказаною нормою права, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення.

Отже для дотримання правила юридичної визначеності як невід`ємної складової запровадженого ст.8 Конституції України принципу верховенства права, а також з метою додержання критеріїв законності рішень згідно з ч.2 ст.2 КАС України відповідач повинен був у тексті спірного рішення обґрунтувати своє рішення та обраний до застосування вид дисциплінарного стягнення серед установлених законом, ступінь тяжкості скоєного дисциплінарного проступку, попередню поведінку працівника, ставлення працівника до виконання службових обов`язків, тощо.

При цьому, із висновку службового розслідування та оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вбачається, що суб`єктом призначення не розглядалась можливість застосування до позивача іншого виду дисциплінарного стягнення, не пов`язаного із його звільненням з посади.

Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нез`ясування всіх обставин та недослідження дисциплінарною комісією у рамках службового розслідування обставин вчинення дисциплінарного проступку (тяжкість проступку, співмірність виявленого проступку із застосованим видом дисциплінарного стягнення, обставини, що пом`якшують та обтяжують ступінь відповідальності та інше) суперечать приписам ст. 19 Дисциплінарного статуту та Порядку №893, а тому оспорюваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, а позивач, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 235 КЗпП України, підлягає поновленню на посаді з якої останній був звільнений.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При цьому, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в ч. 1 ст. 235, ст. 240-1 Кодексу законів про працю України, а відтак, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги з приводу того, що поновлення позивача на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського РВП ГУНП з 03.05.2025 є неможливим оскільки, наказ ГУНП від 02.05.2025 №907 к в частині застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, в порядку визначеному ч.3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України було виконано ГУНП 30.05.2025 шляхом видання наказу від 30.05.2025 року №725 о/с яким позивача призначено на нижчу посаду колегія суддів виходить з наступного.

Так, наказом ГУНП від 30.05.2025 року №725 о/с, переміщено (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (згідно її рапорту від 06.05.2025) на посаду інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, звільнивши з посади старшого інспектора сектору кадрового забезпечення цього ж відділу поліції з 30.05.2025 року, отже до видання ГУНП наказу від 30.05.2025 №725 о/с позивачка по службі не переміщалась та перебувала на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а тому відсутні підстави для поновлення позивача на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення цього ж відділу поліції саме з 03.05.2025 року, як про це помилково зазначив суд першої інстанції.

За таких обставин рішення суду рішення суду піддягає зміні в частині зазначення дати поновлення позивача на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, а саме з 30.05.2025 р.

Надаючи оцінку вимогам позивача щодо відшкодування їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 03.05.2025 колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

З матеріалів справи вбачається, що наказом ГУНП від 30.05.2025 року №725 о/с, переміщено (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 (згідно її рапорту від 06.05.2025) на посаду інспектора сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, звільнивши з посади старшого інспектора сектору кадрового забезпечення цього ж відділу поліції з 30.05.2025 року.

Отже ОСОБА_1 у період з 03.05.2025 по 29.05.2025, тобто до видання ГУНП наказу від 30.05.2025 №725 о/с по службі не переміщалась та перебувала на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Відповідно до довідки УФЗБО ГУНП від 13.11.2025 №339 капітану поліції ОСОБА_1 у травні 2025 року нараховувалось та виплачувалося грошове забезпечення за посадою старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 01.05.2025 по 29.05.2025 включно у сумі 23786,54 грн. та за посадою інспектора сектору протидії домашнього насильства відділу превенції Самарівського районного відділу поліції з 30.05.2025 по 31.05.2025 у сумі 1 607,75 грн., а тому відсутні правові підстави на виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, з 03.05.2025 року по 29.05.2025 року позивачці, оскільки остання не була звільнена зі служби в поліції, та в цей період отримувала грошове забезпечення за посадою старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 03.05.2025 по 29.05.2025 включно в сумі 22376 (двадцять дві тисячі триста сімдесят шість) грн. 25 коп. та негайного виконання рішення в частині стягнення грошового забезпечення та відмовою у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 315, ст. 317, 321,322 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року – змінити, зазначивши в абзаці 3 резолютивної частини дату поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області 30.05. 2025 року.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 03.05.2025 по 29.05.2025 включно в сумі 22376 (двадцять дві тисячі триста сімдесят шість) грн 25 коп. та негайного виконання рішення в частині стягнення грошового забезпечення – скасувати та відмовити у задоволенні цієї частини позовних вимог.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 03 березня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова