Постанова від 02 березня 2026 р. у справі №160/447/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/447/25

Суддя І інстанції Врона О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,

розглянувши в порядку письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії, визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)», яка полягає у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов`язків при отриманні засобами електронного зв`язку листів від 10.05.2024 та 17.05.2024, що обумовлено ненаданням відповіді про отримання листів та ненаданням інформації про реєстрацію цих звернень, що призвело до порушення права ОСОБА_1 при зверненні з запитом на інформацію від 10.05.2024 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» бути повідомленим про отримання листів та номерів реєстрації звернень від 10.05.2024 та 17.05.2024, що завдало ОСОБА_1 надлишкових нервувань та хвилювань з приводу отримання та реєстрації його кореспонденції;

- визнати протиправними дії та бездіяльність Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)», які полягають у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов`язків при створенні та оформленні відповіді №89/10-2742/Мл від 15.05.2024 начальника ДУ «ДВК (№89)» Юрія Мельник, яка була надіслана 17.05.2024 на запит від 10.05.2024, що обумовлено не належним чином завірення відповіді шляхом не проставлення печатки та складання її без вказівки номера та дати реєстрації запиту, на який надається ця відповідь та надсилання 17.05.2024 відповіді №89/10-2742/Мл від 15.05.2024 на запит від 10.05.2024 з пропущенням строків для надання інформації на запит, що призвело до порушень прав ОСОБА_1 на своєчасне отримання завіреної належним чином відповіді за зверненням з запитом на інформацію від 10.05.2024 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)», що завдало ОСОБА_1 надлишкових нервувань та хвилювань з приводу неотримання своєчасно відповіді, позбавлення права знати номер реєстрації запиту та права використовувати відповідь з інформацією, як доказ із-за неналежного оформлення;

- визнати протиправними рішення і дії Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)», які полягають у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов`язків при розгляді звернення ОСОБА_1 із запитом від 10.05.2024 та прийняття Державною установою «Дніпровська виправна колонія (№89)» рішення про віднесення витребуваної відкритої інформації до інформації з обмеженим доступом та відмові у наданні інформації за зверненням із запитом від 10.05.2024, яке відображено у відповіді №89/10-2742/Мл від 15.05.2024, що призвело до порушення права позивача на отримання інформації та права на використання цієї інформації та права на використання цієї інформації як доказ, що стало причиною надлишкових переживань та страждань і приниження гідності ОСОБА_1 та завдало непоправної моральної шкоди;

- стягнути з Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» за протиправні дії, рішення та бездіяльність, які полягають у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов`язків, що обумовлено ненаданням відповіді про отримання листів від 10.05.2024 та від 17.05.2024 та ненаданням інформації про реєстрацію звернень, неналежним чином завірення відповіді шляхом не проставлення печатки та складання її без вказівки номера та дати реєстрації запиту, на який надається ця відповідь та надсилання 17.05.2024 відповіді №89/10-2742/Мл від 15.05.2024 на запит від 10.05.2024 з пропущенням строків для надання відповіді, прийняттям Державною установою «Дніпровська виправна колонія (№89)» рішення про віднесення витребуваної відкритої інформації до інформації з обмеженим доступом та відмові у наданні інформації за зверненням із запитом від 10.05.2024, яке відображено у відповіді №89/10-2742/Мл від 15.05.2024, на користь ОСОБА_1 за завдану моральну шкоду цими протиправними діями та бездіяльністю і незаконними рішеннями, які були вчинені та прийняті органом державної влади по відношенню до ОСОБА_1 , у вигляді компенсації у розмірі 64000 грн.;

- визнати протиправними дії та бездіяльність Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)», які полягають у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов`язків при повторному розгляді звернення із запитом від 10.05.2024 при створенні та оформленні відповіді №89/10-3155/Мл від 05.06.2024 начальника Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» Юрія Мельник на запит від 10.05.2024, що обумовлено неналежним чином завірення відповіді шляхом не проставлення печатки та складання її без вказівки номера та дати реєстрації запиту, на який надається ця відповідь, надсиланням 07.06.2024 відповіді №89/10-3155/Мл від 05.06.2024 на запит від 10.05.2024 з пропущенням строків для надання інформації на запит на 20 днів та з використанням російської мови при створенні листа та назві файлу, що призвело до порушень прав ОСОБА_1 на своєчасне отримання завіреної належним чином відповіді за зверненням із запитом на інформацію від 10.05.2024 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)», що завдало ОСОБА_1 обурення та надлишкові нервування і хвилювання з приводу неотримання своєчасно відповіді, позбавлення права знати номер реєстрації запиту та права використовувати відповідь з інформацією, як доказ із-за неналежного оформлення цієї відповіді №89/10-3155/Мл від 05.06.2024;

- визнати протиправними рішення і дії Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)», які полягають у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов`язків при повторному розгляді звернення ОСОБА_1 із запитом від 10.05.2024 та прийняття Державною установою «Дніпровська виправна колонія (№89)» рішення надати неповну та недостовірну інформацію за зверненням із запитом від 10.05.2024, яке відображено у відповіді №89/10-3155/Мл від 05.06.2024 начальника Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» Юрія Мельник, що обумовлено не зазначенням у відповіді №89/10-3155/Мл від 05.06.2024 про те, що в період часу з 30.07.2003 до кінця 2008 року неодноразово був виконуючий обов`язки начальника Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» підполковник внутрішньої служби Олексій Какатєєв, не зазначенням про те, що в період часу з 2011 до 2014 виконуючим обов`язки начальника Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» був підполковник вн. служби Захарчук, який прибув з ВК (№94) чи з ВК (№21), не зазначенням про те, що з 01.01.2017 до 25.12.2023 неодноразово на посаді виконуючого обов`язки начальника Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» перебував ОСОБА_2 , а також не зазначенням у відповіді №89/10-3155/Мл від 05.06.2024 про те, що в період часу з 01.01.2018 до 25.12.2023 на посаді виконуючого обов`язки начальника відділу КВСР Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» неодноразово перебувала Оксана Андрієнко, що призвело до порушення права ОСОБА_1 на отримання повної та достовірної інформації та права на використання цієї інформації як доказ із-за неналежного оформлення та завірення відповіді, що стало причиною надлишкових переживань та страждань і приниження гідності ОСОБА_1 та завдало непоправної моральної шкоди;

- стягнути з Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» за протиправні дії, рішення та бездіяльність, які полягають у неналежному виконанні своїх службових та посадових обов`язків, що обумовлено наданням неналежним чином завіреної відповіді шляхом не проставлення печатки та складання її без вказівки номера та дати реєстрації запиту, на який надається ця відповідь та надсилання 07.06.2024 №89/10-3155/Мл від 05.06.2024 на запит від 10.05.2024 з пропущенням строків для надання відповіді , прийняттям Державною установою «Дніпровська виправна колонія (№89)» рішення надати неповну та недостовірну інформацію за зверненням із запитом від 10.05.2024, яке відображено у відповіді №89/10-3155/Мл від 05.06.2024 начальника Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» Юрія Мельник, що обумовлено не зазначенням у відповіді №89/10-3155/Мл від 05.06.2024 про те, що в період часу з 30.07.2003 до кінця 2008 року неодноразово був виконуючий обов`язки начальника Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» підполковник внутрішньої служби ОСОБА_3 , не зазначенням про те, що в період часу з 2011 до 2014 виконуючим обов`язки начальника Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» був підполковник вн. служби Захарчук, який прибув з ВК (№94) чи з ВК (№21), не зазначенням про те, що з 01.01.2017 до 25.12.2023 неодноразово на посаді виконуючого обов`язки начальника Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» перебував ОСОБА_2 , а також не зазначенням у відповіді №89/10-3155/Мл від 05.06.2024 про те, що в період часу з 01.01.2018 до 25.12.2023 на посаді виконуючого обов`язки начальника відділу КВСР Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» неодноразово перебувала Оксана Андрієнко, на користь ОСОБА_1 за завдану моральну шкоду цими протиправними діями та бездіяльністю і незаконним рішенням, які були вчинені та прийняті органом державної влади по відношенню до ОСОБА_1 , компенсації у розмірі 56000 грн.;

- зобов`язати Державну установу «Дніпровська виправна колонія (№89)» розглянути звернення із запитом ОСОБА_1 на інформацію щодо начальників установи та начальників відділів КВСР Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» від 10.05.2024 та негайно надати складену та оформлену належним чином відповідь з повною та достовірною інформацією за запитом від 10.05.2024, завірену належним чином, шляхом надсилання рекомендованим листом на ім`я ОСОБА_1 та на адресу його перебування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку. Відмовлено у клопотанні про звільнення від сплати судового збору. Позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду шляхом подання:

- нової заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав, разом із доказами в їх обґрунтування, з урахуванням висновків суду у цій ухвалі.

- документу про сплату судового збору у сумі 1211,20 грн. у встановленому законом порядку за вимоги майнового характеру або документи , які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору;

- уточненої позовної заяви із викладенням в прохальній частині позовних вимог щодо предмету спору із зазначенням належного способу захисту прав позивача, з урахуванням ст.ст.5, 160 КАС України (у тому числі належним розрахунком в разі наявності вимоги про стягнення моральної шкоди) та копії для відповідача.

Копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 року ОСОБА_1 отримав 21 січня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.

30 січня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про продовження строку на виконання вимог ухвали від 13.01.2025 по справі №160/447/25 у зв`язку з неможливістю їх виконати у наданий судом строк внаслідок непередбачених та непереробних обставин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про продовження строку на виконання вимог ухвали суду відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними дії, визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачеві.

Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив її скасувати і направити справу для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції щодо відсутності підстав для продовження строку для усунення недоліків позовної заяви та наявність підстав для її повернення. Вказує на те, що 21.01.2025 року позивач отримав ухвалу від 13.01.2025, але перебуваючи на лікуванні медичними препаратами емоційно-нестабільного розладу особистості, що відбулось внаслідок надмірного нервування та втрати сну і звичайного способу життя, позивач самостійно зміг скласти лише заяву про продовження строку на виконання ухвали від 13.01.2025 про залишення без руху позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм процесуального права, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до приписів частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Разом з цим, право на звернення до суду за захистом своїх прав реалізується у спосіб подання в установленому порядку позовної заяви, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статях 160, 161 КАС України.

В свою чергу, згідно з частинами 1 та 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як було вказано вище, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року про залишення позовної заяви без руху було надано ОСОБА_1 термін для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог ухвали суду, 30 січня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про продовження строку на виконання вимог ухвали від 13.01.2025 по справі №160/447/25 у зв`язку з неможливістю їх виконати у наданий судом строк внаслідок непередбачених та непереробних обставин.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження процесуального строку - це надання судом додаткового часу для вчинення процесуальної дії, що з поважної причини не може бути вчинена в установлений строк.

Метою продовження процесуального строку, установленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконання процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується.

Умови та порядок продовження процесуальних строків визначено статтею 121 КАС України, аналіз якої дає підстави для висновку, що заявити про продовження процесуального строку учасник справи може до його закінчення, а про задоволення або відмову в задоволенні такого клопотання суд, який установив процесуальний строк, постановляє ухвалу.

Суд зазначає, що хоча частина друга статті 121 КАС України установлює право суду, а не обов`язок, продовжити процесуальний строк, однак це право має бути реалізовано судом у межах процесуального закону із належним мотивуванням будь-якого рішення (продовження або відмова у продовженні строку), які дають скаржнику чітке розуміння дій суду.

Подібні висновки викладено в постанові Верховного Суду від 09.12.2021 у справі №640/16029/19.

В свою чергу, в обґрунтування заяви про продовження строку на виконання вимог ухвали від 13.01.2025 по справі №160/447/25 ОСОБА_1 вказував, зокрема, про відсутність у нього юридичної освіти та фахових знань у галузі юриспруденції та адміністративного судочинства, перебування в замкнутому приміщенні камери під вартою, оскільки є засудженим до довічного позбавлення волі, а також проходження призначеного лікарями медикаментозного лікування в період перебігу строку, встановленого судом для усунення недоліків.

Натомість, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про продовження строку на виконання вимог ухвали суду та повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 вказав на те, що останній не довів, що його психологічний стан викликаний діями або бездіяльністю відповідача. При цьому, суд зазначив, що позивач має адвоката, а тому у разі неможливості самостійно усунути недоліки позовної заяви не був позбавлений права звернутись за правовою допомогою.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до довідки Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» від 07.08.2023 №69 засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у Державній установі «Дніпровська виправна колонія (№89)» у секторі максимального рівня безпеки (довічне ув`язнення» з 30.07.2003.

Відповідно, зазначені обставини, на переконання колегії суддів можуть впливати на можливість дотримання заявником строків, визначених судом на усунення недоліків позовної заяви, оскільки потребують, зокрема, узгодження з адміністрацією виправної колонії зустрічі та/або спілкування позивача з адвокатом для надання правової допомоги.

При цьому, судом не було надано належної оцінки поданих позивачем документів на підтвердження проходження призначеного лікарями медикаментозного лікування в період перебігу строку, встановленого судом для усунення недоліків.

Зазначені обставини вказують на передчасність висновку суду першої інстанції про відмову в продовженні строку на виконання вимог ухвали суду та наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Також, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції», «Ільхан проти Туреччини», «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» тощо).

Колегія суддів звертає увагу на те, що у справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права»

Не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про необхідність повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 320, 321, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

В повному обсязі постанову складено 03 березня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун

суддя С.В. Сафронова